Зі святом Ведення в храм пов’язано багато народних традицій.
У календарному циклі українського народу це свято завершує осінній сезон і починає зимовий. За народним повір’ям, до Введення можна копати землю, від Введення до Благовіщення не можна. Якщо на Введення, чи на Новий Рік (а також і на Різдво і на Великдень) хто перший прийде до хати, той буде першим «ПОЛАЗНИКОМ», себто тим, що приносить добро, чи якесь лихо. Тому сусіди утримуються заходити на Введення зранку до чужої хати, щоб потім не було нарікання, що то вони принесли нещастя: коли до помешкання першим увійде молодий, гарний, здоровий чоловік, а до того ще й з грошима, то це добра прикмета: весь рік у хаті будуть усі здорові і будуть гроші вестися. Коли ж увійде старий, хворий, особливо стара баба, або коли хтось прийде чогось зичити — то це поганий знак.
Введення у храм Пресвятої Богородиці, або Третя Пречиста, припадало на Пилипівський піст, Пилипівку — 4 грудня. Тому готували пісні страви, такі ж, як і на інші храмові свята. Після осені ще були майже недоторканими запаси сушених і солоних грибів, квасолі, гороху, сочевиці. Вживали багато так званого варива: квашеної капусти, солоних огірків, яблук, кавунів, слив. Варили борщ з грибами і квасолею; готували голубці з грибами, вареники з маком, капустою, картоплею, гречкою; смажили млинці-налисники з пісною начинкою. Пекли пироги з квасолею, горохом, маком, горіхами, калиною, капустою, картоплею.
Як і інші великі річні свята, це свято пов'язували з культом померлих. В народі вважалося — на цей день Бог відпускає праведні душі подивитися на своє тіло, тому свято також називають Видінням (народна етимологія, що Введення — «видіння», що душа дивиться на своє тіло).
За народними прикметами передбачали, яким буде новий господарський рік: скільки на Введення води, стільки на Юрія трави; як на Введення вода, то в літі молоко і т.д.
Якщо сніг випадав до Введення, то він може розтанути, якщо після – то не розтане до весни. На Введення похолодання - до суворої зими, а на Введення мороз - свята морозні, тепло - усі свята теплі.

За матеріалами: "Чернігів стародавній"