1 вересня відзначає свій черговий 84-й рік народження Ігор Рафаїлович Юхновський. Ми, українці та чисельні друзі з багатьох країн світу, вітаємо живу легенду українського народу, відданого патріота, видатного державного діяча та талановитого вченого з днем народження.
Пишаємося тим, що є сучасниками одного з творців незалежної держави Україна, який завжди боровся і бореться за українську Україну, де вільно бути всім її громадянам. Державний муж і вчений Ігор Рафаїлович зумів створити Український інститут національної пам’яті, який під його керівництвом повернув правдиву історію своєму народові, повернув із злочинного забуття пам’ять про українських героїв та українські жертви. Бажаємо йому здоров’я, нових звершень, натхнення, творчих успіхів.

Творчий колектив веб-сайту «Європейська Україна».

БІОГРАФІЧНА ДОВІДКА:
Ігор Рафаїлович Юхновський (*1 вересня 1925, село Княгинине, Рівненська область) — український фізик-теоретик, народний депутат України кількох скликань.
З 2006 року до 12 серпня 2010 року — в. о. Голови Українського інституту національної пам'яті
Доктор фізико-математичних наук, професор, академік НАН України, народний депутат України І — IV скликань, лауреат премії АН УРСР ім. М. М. Крилова, кавалер орденів «Знак пошани» (1975), Трудового Червоного Прапора (1985), Вітчизняної війни I ступеня (1985), Відзнаки Президента України (1995), Ордена За заслуги I ступеня (2000), Ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня (2002), Герой України та кавалер ордена Держави (2005).
Почесний директор Інституту фізики конденсованих систем НАН України, почесний доктор Інституту теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова НАН України, доктор Honoris Causa Львівського національного університету імені Івана Франка.
Вчений, фізик-теоретик, державний, політичний і громадський діяч. І. Р. Юхновський створив добре знану у світі Львівську наукову школу статистичної фізики. Ним розроблені оригінальні і потужні методи теоретичних досліджень систем взаємодіючих частинок: метод колективних змінних та метод зміщень і колективних змінних, які дозволили розв'язати серію принципових проблем фізики конденсованої речовини. Ним і його учнями зроблено суттєвий внесок у розвиток теорії рідин і розчинів електролітів, металів і сплавів, невпорядкованих систем, фазових переходів та критичних явищ. Останнім часом у полі наукових інтересів І. Р. Юхновського є математичні методи в економіці та в розвитку суспільства, проблеми енергетики, проблеми безпеки об’єкту «Укриття» на Чорнобильській АЕС, теорія гетерогенного каталізу і ряд інших стратегічно важливих проблем для держави.
Автор близько 500 наукових статей, 7 монографій та підручників, зокрема: Статистическая теория классических равновесных систем (К.: Наук. думка, 1980; зі співавтор.);
Фазовые переходы второго рода в методе коллективных переменных (К.: Наук. думка, 1985);
Квантово-статистическая теория неупорядоченных систем (К.: Наук. думка, 1991; зі співавтор.);
Основи квантової механіки (К.: Либідь, 1995; 2002 з доп.);
Мікроскопічна теорія фазових переходів у тривимірних системах (Л.: Євросвіт, зі співавтор.);
Вибрані праці. Фізика Л.: В-во Львівської політехніки, 2005);
Вибрані праці. Економіка (Л.: В-во Львівської політехніки, 2005)
У 1969 році у місті Львові І. Р. Юхновським створено Відділ статистичної теорії конденсованих станів Інституту теоретичної фізики АН УРСР. На його основі у 1990 році засновано Інститут фізики конденсованих систем НАН України. Протягом 1990—1998 років І. Р. Юхновський очолював Західний науковий центр НАН України. Для підтримки проведення наукових досліджень в Україні І. Р. Юхновський у 1996 році заснував Фонд підтримки науки.
У 1990 році І. Р. Юхновського обрано депутатом Верховної Ради України. В парламенті очолював опозицію як Голова Народної Ради. У 1990—1993 рр. був Головою Комісії Верховної Ради з питань науки та освіти, членом Президії Верховної Ради. У 1992 р. працював Державним радником України та очолював Колегію з питань науково-технічної політики Державної Думи України. У 1992—1993 рр. працював на посаді Першого віце-прем'єр міністра України. У 1994 р. вдруге обраний депутатом Верховної Ради України. У 1994—1996 рр. був лідером депутатської групи «Державність». У 1996 р. за його ініціативою створена Міжвідомча аналітична консультативна рада при Кабінеті Міністрів України. У 1998 р. втретє обраний народним депутатом України, належав до фракції Українського народного руху. Протягом грудня 1999 р. — березня 2002 р. був Головою Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України. У 2002 р. вчетверте обраний до Верховної Ради України за єдиним списком від блоку Віктора Ющенка «Наша Україна», входив до складу фракції «Наша Україна» і був першим заступником, а згодом Головою Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти та Головою спеціальної тимчасової комісії Верховної Ради України з питань майбутнього, Голова Всеукраїнського об'єднання ветеранів, член ради НС «Наша Україна». У червні 2006 року Постановою Кабінету Міністрів України І. Р. Юхновського призначено в. о. Голови Українського інституту національної пам'яті — центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом. З 12 серпня 2010 року Постановою Кабінету Міністрів України І. Р. Юхновського звільнено з посади в. о. Голови Українського інституту національної пам'яті.