Кловський палац, розташований на вулиці Пилипа Орлика, 8, сьогодні — як нова копійка. Побудований ще в 1756 році, красою він не поступався Маріїнському палацу. Втім час зробив своє, і будівля потребувала реставрації. «Кловський палац — ровесник Маріїнського, — розповідає головний архітектор проекту реставрації пам’ятки Тетяна Філіпова. — Але багато киян навіть не знали, що такий існує. Метою реставрації було повернути йому велич і статус».
За два з половиною століття Кловський палац пережив чималу історію. Так, спочатку в ньому містилася друкарня Києво–Печерської лаври. Потім довгий час тут був військовий госпіталь. Згодом палац став чоловічою гімназією, жіночим духовним училищем, а через деякий час і своєрідним «офіс–центром» для багатьох установ у радянські часи. Неодноразово палац горів, а в Жовтневу революцію був просто зруйнований. Відновили пам’ятку лише в 1930 році. З 1975 року тут розміщувався Музей історії Києва, який не без скандалу виселили в 2003 році.
Відновлювали палац площею 3200 квадратних метрів протягом кількох останніх років. Укріпили фундамент та стіни, зробили новий дах, провели гідроізоляцію стін та підвалу, змінили меблі. За чутками, у приміщенні відновили й відомчі підземні ходи. Як розповіли у прес–службі Верховного Суду, якому палац передали на баланс ще в 2003 році, «приміщення треба було просто рятувати»: стіни в кількох місцях обвалились, їх з’їдав грибок. Комунікації потребували термінової заміни, не кажучи вже про інтер’єр.
На всі роботи держава не пошкодувала 134 мільйонів гривень. Утім постає прикре питання: чому ці кошти держава виділила для потреб ВС і відмовила в них Музеєві історії Києва? До речі, музей уже 6 років «безпритульний» і останнім часом знайшов прихисток в одній з кімнат Українського дому.
Сьогодні ж відреставрований Кловський палац стане «обличчям» Верховного Суду України. Відтепер адміністрація Верховного Суду прийматиме тут делегації та влаштовуватиме прийоми. У палаці проходитимуть і судові процеси. Не виключено, що після січневих виборів 2010 року саме тут зійдуться адвокати кандидатів у президенти. Втім кримінальні справи тут не розглядатимуть — не передбачено приміщень.
Звісно, найрозкішніший кабінет у палаці отримає Василь Онопенко — нинішній голова Верховного Суду України. Правда, позолоти, на відміну від Маріїнки, тут не знайдеш. Прикрасою палацу став розпис художника Олексія Кулакова, автора відомого полотна «Державотворення», виставленого у Верховній Раді.
Меблі в палаці також заслуговують на окрему увагу. Усі вони спроектовані й виготовлені за авторськими кресленнями відповідно до естетики середини XVIII століття. Втім кловська «родзинка» — розписи на стелі та стінах із зображеннями давньоримських та давньогрецьких богів юстиції та справедливості.
Здавалося б, простим киянам у середину — зась. Але у будівлі Верховного Суду України, як і Верховної Ради, проводитимуть спеціальні екскурсії.

Ярина ГОРОДИСЬКА
Джерело: "Україна молода"