«Забуттю не підлягає. Шанування пам’яті жертв Голодомору 1932—1933 років»
23 листопада 2012 р. під такою назвою до Дня вшанування пам'яті жертв голодоморів у Чернігові в Центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців прочитав лекцію для бухгалтерів сільських, селищних рад представник Українського інституту національної пам’яті в Чернігівській області, науковий співробітник Сергій Бутко. Заняття проведено в рамках навчання слухачів за професійною програмою.
У своєму виступі він нагадав, що в історії України було три голодомори: 1921—1923 рр., 1932—1933 рр. і 1946—1947 рр. Проте, найбільшою гуманітарною катастрофою світового рівня, свідомим голодовбивством українського селянства став саме Голодомор початку 1930-х років, організований сталінським режимом.
Вчені порахували, що прямі втрати від цього голодомору від 3,8 млн. до 4,5 млн. осіб, а разом з кумулятивними втратами складає до 10 млн. осіб. В області чернігівські історики Олександр Коваленко та Володимир Ткаченко у 1993 р. зробили аналіз статистичних даних тих років (різниця між кількістю населення області станом на 1 січня 1932 р. і дані перепису 1939 р.) – втрати, які не можна пояснити ніякими причинами, крім смерті від голоду, склали 362 тис. 700 осіб. Вже у 2008 р. фахівці Державного архіву області на чолі з директором, кандидатом наук з державного управління Раїсою Воробей поіменно встановили 24928 жертв за документами (головним чином за вцілілими книгами реєстрації актових записів про смерть за 1932 – 1933 р. мешканців 460 з понад 1500 населених пунктів у межах сучасної області). Разом із згаданими свідками трагедії у сучасному мартирологу Голодомору в області встановлено 36.818 жертв.
С.Бутко наголосив, що пам’ять про Голодомор 1932—1933 рр. в Україні та інші подібні трагедії повинна постійно підтримуватися і збагачуватися конкретним знанням подій.
Центр перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців
У своєму виступі він нагадав, що в історії України було три голодомори: 1921—1923 рр., 1932—1933 рр. і 1946—1947 рр. Проте, найбільшою гуманітарною катастрофою світового рівня, свідомим голодовбивством українського селянства став саме Голодомор початку 1930-х років, організований сталінським режимом.
Вчені порахували, що прямі втрати від цього голодомору від 3,8 млн. до 4,5 млн. осіб, а разом з кумулятивними втратами складає до 10 млн. осіб. В області чернігівські історики Олександр Коваленко та Володимир Ткаченко у 1993 р. зробили аналіз статистичних даних тих років (різниця між кількістю населення області станом на 1 січня 1932 р. і дані перепису 1939 р.) – втрати, які не можна пояснити ніякими причинами, крім смерті від голоду, склали 362 тис. 700 осіб. Вже у 2008 р. фахівці Державного архіву області на чолі з директором, кандидатом наук з державного управління Раїсою Воробей поіменно встановили 24928 жертв за документами (головним чином за вцілілими книгами реєстрації актових записів про смерть за 1932 – 1933 р. мешканців 460 з понад 1500 населених пунктів у межах сучасної області). Разом із згаданими свідками трагедії у сучасному мартирологу Голодомору в області встановлено 36.818 жертв.
С.Бутко наголосив, що пам’ять про Голодомор 1932—1933 рр. в Україні та інші подібні трагедії повинна постійно підтримуватися і збагачуватися конкретним знанням подій.
Центр перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців