Нині підготовці підрозділів спеціального призначення у Збройних Силах України приділяють дедалі більше уваги. Адже саме спецпризначенці виконують надзвичайно важливі сьогодні завдання щодо боротьби з диверсійними групами, тероризмом, антидиверсійної діяльності, супроводження та охорони іноземних делегацій тощо.

– Крайній раз я навчався на курсах «Застосування сили» та підвищував свій фах разом з канадськими військовими. У них є чому вчитись, зокрема, манері викладання. Вони дуже детально пояснюють кожний відпрацьований елемент в бойовій підготовці, – зазначив спецпризначенець Леонід.

Поряд з основними навичками, якими повинен володіти військовослужбовець спеціального призначення є ще і специфічні, зокрема знання топографії та військової медицини, подолання водної перешкоди, саперна справа, штурм будівель у складі підрозділу, парашутне десантування в повному екіпіруванні з бойовим спорядженням та багато іншого.

За кордоном під час підготовки військових «спеців» особливу увагу акцентують на бойовій підготовці за специфікою підрозділу.

– В більшості розвинутих країн молодий солдат, який прослужив 2-3 роки, обов’язково направляється на навчання для підвищення кваліфікації. Пізніше, після присвоєння чергового військового звання, він навчається в іншому навчальному закладі, щоб підтвердити набутий фах, і так до самої пенсії, якщо він хоче професійно зростати, – розповів спецпризначенець Леонід.

Поряд з цим, у наших військовослужбовців є величезний досвід ведення гібридної війни з Росією і це є підґрунтям для формування практично навчених «елітних» підрозділів в українській армії. Як литовські, так і канадські військові бажають вивчати саме наш бойовий досвід для використання його у підготовці своїх професіоналів.

Водночас підготовка спецпризначенців неможлива без потужної нормативно-правової бази.

– За кордоном, щоб змінити щось в бойовій підготовці треба лише внести обґрунтовану пропозицію. У нас це зробити досить важко. Щоб внести будь-яку новацію в нормативні документи, спочатку треба зробити певні коригування, а потім і погодити у багатьох посадових осіб. У мене була ситуація, коли я на курсах запропонував дещо змінити в практиці з бойової підготовки військовим з іншої країни, вони цим зацікавилися і цього ж дня їх керівництво внесло ці корективи в свої документи з бойової підготовки, – підкреслив спецпризначенець Леонід.

Тож поки точаться різні дискусії, яка підготовка потрібна військовим «спецам» в українському війську, треба все ж таки взяти за основу набутий досвід військовими на Сході України та додати до цього кращі елементи з закордонного досвіду, не забуваючи, звичайно, і про оперативність внесених змін.