Замість другої державної - друга іноземна
В Україні тривають суперечки довкола статусу російської мови, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.
Вчора в Україні відбулося зовнішнє незалежне оцінювання знань (аналог російського ЄДІ) з російської мови. На тестування записалися менше 2% випускників - 6,9 тис. осіб. З наступного року ситуація може змінитися: Міносвіти ініціювало введення у всіх школах обов'язкового вивчення другої іноземної мови. Матеріально-технічна база і викладацький склад диктують школам вибір на користь російської.
Досі школярі в Україні вивчали одну іноземну мову, найчастіше англійську. Член парламентського комітету з питань науки і освіти, яка керує питаннями середньої освіти, Віталіна Дзоз сказала НГ, що російська не була обов'язковим предметом для українських шкіл. Представник адміністрації спеціалізованої мовної київської школи з українською мовою навчання розповів, попросивши не згадувати його імені та номер школи: "Не треба нас вплутувати в політику. У нас російську вивчали і раніше - з п'ятого класу, один-два уроки на тиждень. Обов'язковими предметами є англійська та французька. Але батьки хочуть, щоб їхні діти вміли грамотно писати російською - і ми пішли назустріч. У навчальному плані передбачена так звана варіативна частина, за рахунок якої введений цей предмет. І ніяких скандалів. Задоволені і діти, і батьки, і школа".
У фізико-математичному ліцеї на тих же умовах анонімності пояснили, що вони використовують варіативну частину навчального плану для профільних предметів: "Наші батьки не наполягають на російській. Їм важливо, щоб діти добре знали точні науки. Ну й англійська - без неї в сучасному світі ніяк. Російську в Україні і так знає кожен - читають, спілкуються російською, хоча пишуть з помилками. Але на додаткові гуманітарні дисципліни просто не вистачає годин".
Представники шкіл поки не знають, за рахунок яких предметів з вересня запровадять обов'язкові уроки другої іноземної. Складати розклад будуть влітку. Але з мовою вже визначилися. За офіційними даними, 52% шкіл обрали німецьку мову, 23% - російську, 14% - французьку, 8% - англійську, 2% - польську, 1% - іспанську. У комітеті Верховної Ради вважають, що ці дані - попередні. Щойно дійде до справи, може виникнути дефіцит викладачів і питання забезпечення підручниками. Найпростіший спосіб вирішити проблему - повернутися до вивчення російської.
Депутат Віталіна Дзоз вважає, що це буде правильно: "Упевнена, що вивчення російської мови як другої іноземної з п'ятого класу - єдино правильний і раціональний вихід зі сформованої ситуації. Де візьме маленька сільська школа вчителя французької, німецької, італійської? Російська - мова міжнародного спілкування, і якщо всі українські школярі будуть її знати, впевнена, що це стане додатковою перевагою у їхньому подальшому навчанні".
Експерти в Києві зазначають, що ініціатива Міносвіти могла виникнути у зв'язку з тим, що Партії регіонів не вдалося реалізувати передвиборні обіцянки про підвищення статусу російської до рівня другої державної. Нещодавно лідер парламентської фракції правлячої партії Олександр Єфремов визнав, що його політичній силі і в колишньому складі Верховної Ради, і в нинішньому не вдалося знайти 300 голосів для внесення змін до Конституції, де державний статус закріплений тільки за українською мовою.
Рік тому, готуючись до осінніх парламентських виборів, Партія регіонів зробила ривок: був прийнятий закон про регіональні мови. Він фактично зрівнював мови нацменшин у правах з державною мовою на територіях компактного проживання національних груп. Передбачалося, що на регіональному рівні це нововведення підвищить статус російської, але в результаті влада отримала акції протесту захисників української, а також багато вимог про підвищення статусу 20 мов на рівні областей, районів і навіть окремих сіл. Президент ввів скандальний закон у дію, але одночасно створив робочу групу для удосконалення документа.
"Ініціативу Міносвіти про другу іноземну мову можна вважати опосередкованим стимулом до вивчення російської", - сказав НГ науковий керівник Школи політичної аналітики, професор політології національного університету Києво-Могилянська академія Олексій Гарань. Він зазначив, що в Україні до вивчення мов підходять прагматично, з точки зору застосування знань у майбутньому. "У мене немає точних даних, але з кожним роком дедалі більше абітурієнтів вступають до ВНЗ Східної Європи. У Росії для українців діють квоти, обмеження. А якщо вже вчитися платно, то краще (іноді й значно дешевше) - у Польщі, Чехії, Угорщині", - пояснив експерт.
Щорічна квота для українських студентів та аспірантів складає, за словами співрозмовників НГ, близько трьох сотень бюджетних місць. Прийом документів проводиться представництвом Росспівробітництва, в якому НГ розповіли, що з кожним роком конкурс дедалі вищий. "Якщо раніше приймалися українські атестати про середню освіту з оцінками не нижче дев'яти балів (в українських школах введена 12-бальна система оцінювання. - НГ), то цього року планка була підвищена до 10 балів - багато охочих навчатися в Росії", - розповіла співробітниця відомства. Але в найпрестижніших ВНЗ українські студенти можуть навчатися тільки на комерційній основі як іноземні громадяни.
Ті, хто вчора здавав екзамен з російської, орієнтуються швидше на навчання в Україні - на філологічних факультетах університетів. Ті ж, хто збирався відправитися на навчання до Росії, - випускники російських шкіл, які всі предмети на зовнішньому незалежному оцінюванні здавали російською мовою. Їхня кількість, як раніше повідомив міністр освіти України Дмитро Табачник, цього року склала 25%.
Керівник аналітичного центру Пента Володимир Фесенко зазначив, що статус російської мови в Україні традиційного використовується для політичних спекуляцій. "У суспільстві немає дискримінації російської. Немає ніяких утисків. Для пересічних громадян мовна проблема не входить до десятки пріоритетних. Але мусувати цю тему вигідно політикам", - сказав він, припустивши, що з наближенням президентських виборів 2015 року з'являться і нові ініціативи, прямо або опосередковано пов'язані з підвищенням статусу російської, і відповідні протестні акції захисників української.
Джерело: Кореспондент
Вчора в Україні відбулося зовнішнє незалежне оцінювання знань (аналог російського ЄДІ) з російської мови. На тестування записалися менше 2% випускників - 6,9 тис. осіб. З наступного року ситуація може змінитися: Міносвіти ініціювало введення у всіх школах обов'язкового вивчення другої іноземної мови. Матеріально-технічна база і викладацький склад диктують школам вибір на користь російської.
Досі школярі в Україні вивчали одну іноземну мову, найчастіше англійську. Член парламентського комітету з питань науки і освіти, яка керує питаннями середньої освіти, Віталіна Дзоз сказала НГ, що російська не була обов'язковим предметом для українських шкіл. Представник адміністрації спеціалізованої мовної київської школи з українською мовою навчання розповів, попросивши не згадувати його імені та номер школи: "Не треба нас вплутувати в політику. У нас російську вивчали і раніше - з п'ятого класу, один-два уроки на тиждень. Обов'язковими предметами є англійська та французька. Але батьки хочуть, щоб їхні діти вміли грамотно писати російською - і ми пішли назустріч. У навчальному плані передбачена так звана варіативна частина, за рахунок якої введений цей предмет. І ніяких скандалів. Задоволені і діти, і батьки, і школа".
У фізико-математичному ліцеї на тих же умовах анонімності пояснили, що вони використовують варіативну частину навчального плану для профільних предметів: "Наші батьки не наполягають на російській. Їм важливо, щоб діти добре знали точні науки. Ну й англійська - без неї в сучасному світі ніяк. Російську в Україні і так знає кожен - читають, спілкуються російською, хоча пишуть з помилками. Але на додаткові гуманітарні дисципліни просто не вистачає годин".
Представники шкіл поки не знають, за рахунок яких предметів з вересня запровадять обов'язкові уроки другої іноземної. Складати розклад будуть влітку. Але з мовою вже визначилися. За офіційними даними, 52% шкіл обрали німецьку мову, 23% - російську, 14% - французьку, 8% - англійську, 2% - польську, 1% - іспанську. У комітеті Верховної Ради вважають, що ці дані - попередні. Щойно дійде до справи, може виникнути дефіцит викладачів і питання забезпечення підручниками. Найпростіший спосіб вирішити проблему - повернутися до вивчення російської.
Депутат Віталіна Дзоз вважає, що це буде правильно: "Упевнена, що вивчення російської мови як другої іноземної з п'ятого класу - єдино правильний і раціональний вихід зі сформованої ситуації. Де візьме маленька сільська школа вчителя французької, німецької, італійської? Російська - мова міжнародного спілкування, і якщо всі українські школярі будуть її знати, впевнена, що це стане додатковою перевагою у їхньому подальшому навчанні".
Експерти в Києві зазначають, що ініціатива Міносвіти могла виникнути у зв'язку з тим, що Партії регіонів не вдалося реалізувати передвиборні обіцянки про підвищення статусу російської до рівня другої державної. Нещодавно лідер парламентської фракції правлячої партії Олександр Єфремов визнав, що його політичній силі і в колишньому складі Верховної Ради, і в нинішньому не вдалося знайти 300 голосів для внесення змін до Конституції, де державний статус закріплений тільки за українською мовою.
Рік тому, готуючись до осінніх парламентських виборів, Партія регіонів зробила ривок: був прийнятий закон про регіональні мови. Він фактично зрівнював мови нацменшин у правах з державною мовою на територіях компактного проживання національних груп. Передбачалося, що на регіональному рівні це нововведення підвищить статус російської, але в результаті влада отримала акції протесту захисників української, а також багато вимог про підвищення статусу 20 мов на рівні областей, районів і навіть окремих сіл. Президент ввів скандальний закон у дію, але одночасно створив робочу групу для удосконалення документа.
"Ініціативу Міносвіти про другу іноземну мову можна вважати опосередкованим стимулом до вивчення російської", - сказав НГ науковий керівник Школи політичної аналітики, професор політології національного університету Києво-Могилянська академія Олексій Гарань. Він зазначив, що в Україні до вивчення мов підходять прагматично, з точки зору застосування знань у майбутньому. "У мене немає точних даних, але з кожним роком дедалі більше абітурієнтів вступають до ВНЗ Східної Європи. У Росії для українців діють квоти, обмеження. А якщо вже вчитися платно, то краще (іноді й значно дешевше) - у Польщі, Чехії, Угорщині", - пояснив експерт.
Щорічна квота для українських студентів та аспірантів складає, за словами співрозмовників НГ, близько трьох сотень бюджетних місць. Прийом документів проводиться представництвом Росспівробітництва, в якому НГ розповіли, що з кожним роком конкурс дедалі вищий. "Якщо раніше приймалися українські атестати про середню освіту з оцінками не нижче дев'яти балів (в українських школах введена 12-бальна система оцінювання. - НГ), то цього року планка була підвищена до 10 балів - багато охочих навчатися в Росії", - розповіла співробітниця відомства. Але в найпрестижніших ВНЗ українські студенти можуть навчатися тільки на комерційній основі як іноземні громадяни.
Ті, хто вчора здавав екзамен з російської, орієнтуються швидше на навчання в Україні - на філологічних факультетах університетів. Ті ж, хто збирався відправитися на навчання до Росії, - випускники російських шкіл, які всі предмети на зовнішньому незалежному оцінюванні здавали російською мовою. Їхня кількість, як раніше повідомив міністр освіти України Дмитро Табачник, цього року склала 25%.
Керівник аналітичного центру Пента Володимир Фесенко зазначив, що статус російської мови в Україні традиційного використовується для політичних спекуляцій. "У суспільстві немає дискримінації російської. Немає ніяких утисків. Для пересічних громадян мовна проблема не входить до десятки пріоритетних. Але мусувати цю тему вигідно політикам", - сказав він, припустивши, що з наближенням президентських виборів 2015 року з'являться і нові ініціативи, прямо або опосередковано пов'язані з підвищенням статусу російської, і відповідні протестні акції захисників української.
Джерело: Кореспондент
Теґі:
