11 серпня, у п’ятницю, об 11.00 у Борисоглібському соборі (на Валу) відкривається виставка «Відбитки часу» з фондів Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній». Експозиція надає можливість прослідкувати еволюцію розвитку архітектурно-будівельних деталей упродовж ХІ-ХІХ ст.
Виставка проводиться у рамках відзначення 50-річчя Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» та приурочена до Дня будівельника.

За 50 років діяльності у заповіднику «Чернігів стародавній» сформувалась значна колекція архітектурно-будівельних деталей, яка цілком відповідає профілю провідної науково-дослідної установи Лівобережної України. Головним джерелом її формування були артефакти, виявлені під час архітектурно-археологічних досліджень, що проводились в охоронних зонах пам’яток заповідника. Частина експонатів надійшла із пошукових експедицій по території Чернігівщини, частина — зі знесених старих будинків міста ХІХ ст. Представлені експонати зберігаються у двох фондових колекціях заповідника: археологічному та архітектурно-будівельних деталей. Вони надають багато цікавої інформації про епоху, будівельну техніку, рівень розвитку ремесел, цегельного виробництва ХVII-XIX cт. і навіть про естетичні уподобання людей конкретного історичного періоду.
Цегла є візитівкою часу. Її виробництво народилось у сиву давнину. Виробництво цегли-плінфи мало широке розповсюдження у давньоруські часи, адже з випаленого «глиняного каміння» будували князівські тереми і церкви. На виставці представлена артефакти ХІ-ХІІ ст.: давньоруська цегла-плінфа, голосники, фрагменти смальти та оздоблення первісної підлоги сакральних пам’яток, знайдених під час археологічних досліджень та реставрації храмів Чернігова ХІ–ХІІ ст.: Спасо-Преображенського, Борисоглібського, Успенського соборів, П’ятницької церкви. Дослідження будівельних матеріалів довело високий рівень якості цегельного виробництва у стародавньому місті. Чернігівська будівельна артіль зводила храми у сусідніх князівствах (Рязанському та Київському).
Наступний період активної будівничої діяльності розпочався за часів Гетьманщини ХVII-XVIII ст., коли активно використовували великоформатну цеглу з канелюрами. На виставці представлені архітектурно-будівельні деталі з архітектурних пам’яток Чернігова: Колегіуму, Катерининської церкви, Троїцького монастиря. Естетичні уподобання українців в декоруванні та оздобленні печей ХVII-XVIII ст. можна прослідкувати у фрагментах полив’яних кахлів, виявлених під час досліджень на території Троїцько-Іллінського монастиря, колишньої чернігівської фортеці (Дитинця) та форштадту (Передгороддя).
Розвиток цегельного виробництва в Чернігові впродовж ХІХ-ХХ ст. демонструють експонати з фонду архітектурно-будівельних деталей. У заповіднику сформувалась цікава колекція клеймованої будівельної цегли ХІХ-ХХ ст., яка нараховує понад 50 різновидів клейм. Переважна більшість цегли має клейма заводів Чернігова та Чернігівської губернії. Найбільш ранньою за часом виготовлення вважається цегла, вироблена на початку ХІХ ст. на заводах Кирила Гриба, Андрія Шуманова, Петра Білого, Дмитра і Карпа Малахових та ін. У складі колекції представлені вироби Державного цегельного заводу (підпорядкованого міській думі Чернігова) з втисненим клеймом у вигляді графічного зображення одноголового орла з хрестом у лапах. Частіше на клеймах витискували ініціали або прізвища власників цегелень (Деморена, Черноярових, Ф. Аникієнко, Ф. Лизогуба та ін.), або назви місцевості назва місцевості, де вироблялись матеріали (Бегач, Коти). Відтак за архітектурно-будівельними деталями можна вивчати історію конкретного регіону, міста. Клейма на будівельних матеріалах не лише відбиток часу, це — своєрідний знак якості. Архітектурно-будівельні деталі -— важливі «носії» історичної інформації, за якими дослідники вивчають «кам’яний літопис людства». Запропонована виставка зацікавить фахових істориків, дослідників, краєзнавців та всіх хто небайдужій до історії рідного міста.

Олена Ванжула, старший науковий співробітник Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».