Москва – Президент Росії Володимир Путін заявив, що своїм рішенням припинити перемир’я президент України Петро Порошенко взяв на себе відповідальність за відновлення бойових дій. Про це він сказав у вівторок на зустрічі з російськими послами і постпредами. Велика частина виступу Путіна прямо або побічно торкалася останніх подій в Україні, а також українсько-російських відносин.

Російський президент Володимир Путін на зустрічі з російськими послами і постпредами говорив і про події на сході України, і про міжнародні санкції проти Росії, і про обстановку у світі. За його словами, Росія і Європа не змогли переконати Петра Порошенка в тому, що «дорога до надійного, міцного, довгострокового миру не може лежати через війну», і, фактично, поклав усю відповідальність за події на Донеччині на президента України.

«Досі Петро Олексійович ніколи не був безпосередньо залучений до наказу розпочати військові дії. Тепер він взяв на себе повну відповідальність за це – не тільки у військовому плані, а й у політичному, який є набагато більш важливим», – зауважив Путін.

«Нахімічили»

Не зміг оминути у своєму виступі російський президент і газового питання. І в цьому випадку, за словами Путіна, за зрив домовленостей відповідає українська сторона.

«Ну, там нахімічили дечого з деякими своїми партнерами, наш газ, по суті, отримують і платять там комусь із західних партнерів у Європі, які недоотримують цей обсяг. Ми все бачимо. Ми не вживаємо ніяких дій на сьогоднішній день, тільки щоб не погіршувати ситуацію», – сказав він.

Виступаючи перед високопоставленими дипломатами Путін недвозначно дав зрозуміти, що в російського керівництва є побоювання з приводу того, що революції і прагнення до свободи в деяких країнах можуть перекинутися і на Європу та Росію.

«Нам усім у Європі потрібна страхувальна сітка, щоб іракський, лівійський, сирійський, а, на жаль, у цій низці треба згадати і український прецеденти не виявилися заразною хворобою», – зазначив Путін.

Він також пояснив досить своєрідно анексію Криму: «Ми не мали права залишити кримчан і севастопольців на свавілля войовничих націоналістів і радикалів».



«Жалюгідна промова»

Однак відомий російський політолог Лілія Шевцова звертає увагу на стиль і стилістику нинішньої промови Путіна. На її погляд, глава російської держави виглядав не настільки впевнено, як раніше.

«Цього разу Путін поводився на трибуні зовсім не так, як у попередні свої виступи, – зазначає вона. – В період кримської промови це був апофеоз агресивності, войовничості, впевненості в собі. Цього разу Путін виглядав... не скажу, що жалюгідно, ні, він ніколи не виглядає жалюгідно, але, скажімо так, він був не впевнений у тому, що говорить. Або він фізично себе не відчував у формі, або він не був упевнений в собі, і він не був упевнений у тому меседжі, який повинен був представити тій аудиторії, яку він зібрав. А, між іншим, аудиторія представляла російську дипломатію, а дипломатія і зовнішня політика є найважливішим інструментом впливу Путіна і здійснення зовнішньої кремлівської політики вдома, всередині Росії. Тому Путін не був войовничий, не був агресивний, незважаючи на агресивну лексику, Путін був іншим, не «кримським». Можливо, це моє суто поверхове враження, але якщо мова йде про зміст його виступу, цей виступ не відрізнявся нічим, це було пережовування жуйки, яку, власне, він жує вже упродовж декількох місяців. Нічого нового. І в цілому це був виступ, повний скарг. Він скаржився на всіх, він скаржився на американців, на українців, загалом на те, що світ його не розуміє. Якщо мова йде про якісь новації, мабуть, одна новація, швидше термінологічна, а не сутнісна. Коли він вкотре підтвердив, що Росія збирається захищати інтереси росіян і співвітчизників за кордоном, він використовував вислів «право на самооборону». Це підтвердження всієї тієї ж риторики і все тієї ж політичної лексики, яка означає, що він, незважаючи на риторичну прихильність до права, бачить себе поза правовим простором. Принаймні, міжнародна договірна практика не знає «права на самооборону» певних етнічних контингентів всередині якихось країн. Є інші міжнародні інститути та міжнародні інструменти для захисту цих прав».

«А в цілому я б сказала, що аудиторія не отримала від Путіна конкретної оперативної вказівки, що ж їй робити в цій дуже складній міжнародній ситуації, куди країну і заштовхнув Володимир Путін. З одного боку, він продемонстрував жорстку лінію відносно України, але не надмірну войовничість, – зазначає Лілія Шевцова. – ТОчевидно, він зараз ще вирішує питання, в якій формі він буде дестабілізувати українську ситуацію. Останнім часом іде пом’якшення лінії щодо Америки. Так, Америка – ворог, і Америка весь час робить нам всілякі гидоти і неприємності, Америка використовує шантаж, однак ми не закриваємо відносини з Америкою. Вони нас ображають, але ми відкриті. Будь ласка, тільки зрозумійте, що ви нас ображаєте. От який був посил Путіна США. Це була промова лідера, який намагається виглядати войовничим, який намагається не відступати, який намагається виглядати переможцем, який намагається виглядати політиком, який встановлює правила гри, диктує ці правила гри, і їх пояснює світу, і в той же час це була людина, яка явно була не впевнена в тому, що говорить. Він говорив старі прописні істини, які вже не відповідають світовій реальності, це істини минулого століття».

При цьому Лілія Шевцова зауважила, що її судження стосуються лише тієї частини виступу Путіна, яка була доступна широкому загалу. Можливо, що інші важливі речі були сказані Путіним високопоставленим російським дипломатам за зачиненими дверима.

Олена Матусова
Радіо Свобода