Діяльність князя Володимира Великого призвела до «європеїзації» Київської Русі – держава посіла своє місце нарівні із сусідами в міжнародних стосунках та долучилася до загальноєвропейського культурно-релігійного простору. ГОЛОВНИМИ ЕЛЕМЕНТАМИ СПАДКУ КНЯЗЯ ВОЛОДИМИРА ВЕЛИКОГО Є: а) запровадження християнства в якості державної релігії: — нівелювання родоплемінних культурно-релігійних особливостей та впровадження єдиного для держави «морального кодексу» – християнського віровчення; — створення можливості для укладання рівноправних угод із сусідніми християнськими правителями, зокрема – династичних шлюбів; — будівництво першої кам’яної церкви на Русі – Десятинної; — укладання «Церковного Уставу Володимира» – першого писемного джерела церковного права, що визначав юрисдикцію церковних судів, порядок виплати десятини та функціонування лікарень та паломницьких будинків. б) перетворення ранньої Русі на повноцінну державу: — початок карбування власної монети («златників» та «срібників») не тільки в якості платіжного засобу, але й для політичного «маркування» оподаткованої території; — вміщення на монетах княжого родового знаку – «тризубу Володимира», – що сьогодні є гербом України; — упорядкування системи мір та ваги із церковним наглядом за ними; — запровадження кириличної писемності, без якої неможливе функціонування державного апарату; — створення перших шкіл, зокрема при Десятинній церкві, де навчалися 300 дітей; — початок зовнішньополітичних відносин із сусідніми державами (Польщею, Угорщиною, Чехією та Візантією – з останньої походила дружина Володимира Анна); — закладання нових міст на недавно приєднаних та прикордонних територіях Русі. УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ РЕКОМЕНДУЄ: 1). Змагання в інформаційному полі з Російською Федерацією за «спадок Володимира» за допомогою аргументів щодо виключно «української» приналежності князя виглядають безперспективними, набагато продуктивнішим є підкреслення європейського вектору орієнтації Русі за Володимира та тривалість його спадку до сьогодні – християнства, писемності та тризубу. 2) Основний наголос у візуальній складовій кампанії з вшанування Володимира Великого має бути зроблений на тотожності княжого знаку Володимира, зокрема на монетах, із сучасним українським гербом. Прес-служба Українського інституту національної пам’яті