Дорогі українці!
Звертаюся до вас як Президент напередодні дуже важливої події, яка станеться 21 квітня.

Ми разом пройшли непростий шлях. Насамперед згадаю про те, що не вийшло і чим я сам незадоволений…

І за що щиро ще раз прошу пробачення.

Найбільше болить те, що не вдалося завершити війну – бо ключ від миру не в наших руках.

Прикро, що мільйони людей живуть у бідності. І ми ще не подолали усіх наслідків кризи, яку спричинила російська агресія.

Ми не достатньо просунулися у боротьбі з корупцією.

Але політика це мистецтво можливого. І якщо навіть вірити у те, що Президент може все, то він не може все одразу. А не помиляється лише той, хто нічого не робить. Я особисто припустився багатьох тактичних прорахунків. Але впевнений, що не схибив у питаннях державницької стратегії.

Наші головні здобутки: армія, Угода про асоціацію з Євросоюзом, безвіз, і міжнародна коаліція на підтримку України, і режим санкцій, який послаблює Росію, стримує її агресію, Томос, децентралізація.

І за все це я хотів би подякувати саме вам. Бо нічого з того не зміг би зробити, якби мене не надихала ваша підтримка.

За п’ять років Путін не досяг жодної своєї стратегічної цілі щодо України. Намагався атакувати нас з фронту і підірвати з тилу. Нічого у нього не вийшло. Він прагне реваншу. Він не відмовився від планів знищити Україну, позбавити нас незалежності та розмити нашу національну ідентичність.

Перше, що він ставить собі за мету – негайно зупинити наш рух до Євросоюзу та НАТО як системи колективної безпеки. Вона Росії не по зубах, а нас - нас вона надійно захистить. Кремль докладе чималих зусиль до формування лояльної до Москви більшості. Це - за результатами парламентських виборів.

А вже зараз Путін розраховує на слабкого, непідготовленого, некомпетентного новачка на посаді Президента України… Якого легко переграє і на безпековому, і на дипломатичному, і на політичному фронтах.

Україні потрібен лідер, який здатен протистояти Путіну і зривати його хижі плани щодо нашої країни. Україні потрібен Верховний Головнокомандувач, спроможний організувати сильну армію, міцну оборону - і на цій основі досягти миру. Україні потрібен керівник зовнішньополітичної сфери, зрозумілий світовим лідерам. Який говорить з ними однією мовою. І який розбирається в хитросплетіннях світової дипломатії. Україні потрібен Президент, який забезпечить незворотність європейського та євроатлантичного курсу.

Я поважаю вибір тих, хто підтримав мого опонента. Цей вибір свідчить, що у суспільстві є потужний запит на оновлення всієї політичної еліти. Його не можна ігнорувати. Восени - парламентські вибори. І вони дають навіть не шанс, а реальну можливість перемагати, формувати коаліцію та заходити в Уряд. Там – ключі до всіх необхідних змін. І саме так можна розпочати свій реальний шлях в політику.

Але дуже й дуже ризиковано експериментувати з посадою Президента та Верховного Головнокомандувача. Це ж не жарти: йдеться про безпеку країни та безпеку кожного з нас.

В програмі мого опонента нема жодного слова про Євросоюз. То ж мене не дивує, що за нього агітує Москва: від Жириновського та Зюганова до нашої еміграції на чолі з Азаровим, яка вже спакувала валізи для повернення в Україну. Як і група олігархів-втікачів.

План одного із них у разі перемоги Зеленського - повернути собі Приватбанк. Як бачите їм не терпиться, вони вже зараз почали реалізацію цього задуму. Подібна авантюра загрожує втратою грошей десяткам мільйонів клієнтів, а країні в цілому – дефолтом та новою економічною кризою. Тому Уряд і Національний банк правильно роблять, що оскаржують це рішення.

А незабаром реваншисти планують скасувати люстрацію і електронне декларування для державних службовців.

Дорогі українці!

П’ятирічне президентство це не комедія, яку можна перемкнути на будь-якому епізоді, коли вже стало не смішно. І не фільм жахів, який легко зупинити, якщо вже зовсім страшно.

Країна сьогодні на роздоріжжі. Або ми впевнено продовжуємо рух до Європейського Союзу та НАТО, або настає реванш. Це не буде різкий поворот одразу. Це буде попервах малопомітне, повзуче, але впевнене повернення в сферу російського впливу.

Я знаю, як багато у вас до мене претензій. Я знаю, як важко кожному з вас пробачити мені мої помилки і повірити мені ще раз. Це моя провина. Так, я не ідеальний. Але я впевнений, що ми не маємо права перекреслити все досягнуте і відмовитися від європейського майбутнього.

Щоб завершити розпочате і не змарнувати вже зробленого, я прошу вашої підтримки 21 квітня. І прийму будь-яке ваше рішення, адже воля народу понад усе!

Втім, коли ви прийдете на дільниці, не думайте про Зеленського. І про Порошенка теж не думайте. Думайте про Україну, як її зберегти. Так само, як в чотирнадцятому році ви зупинили «Новоросію», тепер, прошу, не допустіть перетворення України на «Малоросію».

Слава Україні!