Корюківська трагедія — один з багатьох випадків знищення нацистами населених пунктів на українській території. За підрахунками Українського інституту національної пам’яті, за час німецької окупації України свідомо було знищено понад 670 населених пунктів на території 16 сучасних областей України та Автономної республіки Крим. Жертвами такого роду каральних операцій стали щонайменше 50828 вбитих.

За своїми масштабами знищення Корюківки є найбільшою каральною акцією нацистів у Другій світовій війні в Європі. Інші відомі спалення населених пунктів: Лідице в Чехії (10 червня 1942 р. вбито у селищі й замордовано у концтаборі 320 осіб), Хатинь в Білорусі (22 березня 1943 р. у селі знищено 149 осіб), Орадур-сюр-Глан у Франції (10 червня 1944 р. знищено у селищі 642 особи).

Методичні матеріали Українського інституту національної пам'яті "До 81-их роковин голодомору, пам’яті тих, хто чинив спротив геноциду", а також історичні довідки щодо Голодоморів 1921-1923 (підготувала Т.П.Демченко), 1932-1933(підготував С.М.Горобець), 1946-1947 (підготувала Т.П.Демченко).

Ростислав Пилявець, провідний науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук, доцент, полковник запасу Збройних Сил України, обґрунтував нагальну необхідність зміни найменувань військових частин, з’єднань, об’єднань, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України (Міністерства оборони та інших відомств), відмови від ще радянської нумерації та назв.

Фахівці Українського інституту національної пам’яті підготували методичні рекомендації, у яких є й історична довідка, про відзначення 81-их роковин Голодомору-геноциду Українського народу 1932-1933 років, де наголошують на необхідності вшанувати пам’ять не тільки жертв геноциду, а й тих людей, які чинили опір виконавцям голодовбивства, комуністичному терору. Автори показали, що масштаби спротиву злочинній комуністичній владі в Україні був величезний, проте розрізнений і неорганізований, який придушували добре підготовлені та озброєні війська і карально-репресивні структури СРСР.

Історичну довідку про неоднозначність відомої події вигнання нацистських окупантів із України в 1944 році, необхідність розглядати її в контексті Другої світової війни, внеску українського народу у перемозі над нацистською Німеччиною та відмови від фальшивого терміну «визволення» підготував Ростислав Пилявець, провідний науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук, доцент, полковник запасу Збройних Сил України.

Про злочинну мотивацію, проведення депортації кримськотатарського народу у травні 1944 року сталінським режимом як спецоперації військ НКВС та Червоної армії, число померлих і статус «спецпереселенців» йдеться у статті доктора політичних наук, професора, старшого наукового співробітника Українського інституту національної пам'яті Володимира Головченка "Депортація народів Криму як прояв злочинної сутності національної політики сталінізму".

Монографія Ярослав Антонюк, наукового співробітника Українського інституту національної пам’яті, кандидата історичних наук. Файл книги «СБ ОУН (б) на Волині та Західному Поліссі (1946–1951 рр.) : монографія. – Луцьк : Ключі, 2013. – 270 с.»

У книзі відомого російського історика з Петрограду Олександра Гогуна документально показано як радянські партизани вірна зброя сталінської війни на знищення під час Другої світової війни застосували тактику випаленої землі, умисне провокування репресій окупантів проти мирних жителів, спалення українських сіл, хаотичний збір у населення «продподатку», повсякденний розбій, пияцтво, розпуста і насильство; наочно продемонстрували братовбивчі внутрішні конфлікти, вживання допінгу, оперативне використання зброї масового знищення і, нарешті, людоїдство.

Сучасні громадяни України здатні і повинні в інтересах майбутніх поколінь усунути політичні й морально-психологічні наслідки того конфлікту із суспільного життя. Щоб він не був перешкодою на шляху формування консолідованої української політичної нації.

Олександр Ткачук: Червоні партизани у світлі нових документів Не заперечуючи боротьбу радянських (червоних ) партизан під час німецько-радянської війни про німецьких окупантів, історик Олександр Ткачук, спираючись на оприлюднені радянські документи, наочно показує, що вони були частиною репресивно-каральної системи комуністичного тоталітаризму. Тому партизани творили злочини проти власного народу.

Красные партизаны Украины 1941-1944
Авторы-составители: Александр Гогун Анатолий Кентий

НАРИСИ ВОЄННО-ПОЛІТИЧНОЇ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ (Навчальний посібник)
Навчальний посібник охоплює воєнно-політичну історію України від початків до сьогодення. На основі опублікованих джерел та воєнно-історичної літератури розкривається історія зародження збройних сил української держави на різних етапах історичного поступу, розглянуто розвиток організаційної структури військових формувань у різні історичні періоди, участь у бойових діях та їх результати, показано тактичні прийоми, характерні для українського війська, взаємозв’язок тактики і стратегії.

БОРОТЬБА ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ у 1989 – 1992 рр.: Чернігівська крайова організація Народного Руху України за перебудову
ДО 20-РІЧЧЯ СТВОРЕННЯ НАРОДНОГО РУХУ УКРАЇНИ ЗА ПЕРЕБУДОВУ
Збірник документів і матеріалів

Іван Мазепа: до 370-річчя від дня народження гетьмана України, мецената : Збірник матеріалів

Партизанськими дорогами з командиром «Залізняком» / Упорядник, вступне слово – Ігор Гнаткевич. – Дрогобич, Видавнича фірма «ВІДРОДЖЕННЯ», 1997. – 157 с.

Ців’юк Дмитро. ЗА ВОЛЮ РОЗБІЙНИК НЕ СТАНЕ. – Дрогобич, Видавнича фірма «ВІДРОДЖЕННЯ» 2004. – 76 с.

Микола Сціборський (Коротка довідка). Сціборський Микола. НАЦІОКРАТІЯ

Голубенко Петро. Український націоналізм на осередньо – східних українських землях

КУК Василь. Штаб-квартири головного командира УПА // Військо України — 2003. — № 9-10

Кричильський Сергій. Люди з легенди.; Командири Дмитро Клячківський і Василь Івахів.; Петренко Р. Тарас Бульба-Боровець - організатор руху опору на Волині.; Павлюк В.В. Йшли стрільці до бою:Волинь в період Директорії.; СЛИВКА Юрій. На Покрову народилася УПА За вільну Україну, без Гітлера і Сталіна, вела жертовну боротьбу Українська Повстанська Армія