Київ. ”Хата на Пріорці” огороджується від наркоманів
У середу вночі невідомі пошкодили меморіальний будинок Тараса Шевченка на вул. Вишгородській, 5. У народі цей комплекс називають ”Хата на Пріорці”. Він розташований у парку ”Березовий гай” на території Подільського району.
В адміністрації музею повідомляють, що небажані нічні візитери зірвали кілька дерев’яних дощок із ґанку будинку та розкидали їх по парку.
— Це, певне, хтось на землю в парку так позарився, — припускає в розмові з ”ГПУ” Юлія Єрмоленко, 39 років, науковий працівник музею. — Нас попереджають, аби й не думали огороджувати.
Будівля нічим не захищена. Кожен може підійти до стін, зайти на ґанок, посмикати за дерев’яні ставні. Біля будинку, де жив Тарас Шевченко, стоїть стара криниця й невелика повітка. Вони теж не охороняються.
— Біля будиночку та криниці постійно валяються недопалки, пляшки та шприци. Часто знаходимо пусті гаманці, — каже Юлія Едуардівна. — Ми все прибираємо самі, навіть лайно! Бо на території парку немає туалету. А тут же й дітки гуляють, граються, має бути чисто.
На цьому тижні музей почав встановлювати огорожу навколо хати. У четвер кілька робітників закопували в землю одинадцятий за рахунком бетонний стовпчик.
— Дошки вже у нас є. Може, за місяць усе доробимо, — каже ”ГПУ” робітник Олександр Божко, 34 роки, кидаючи шмат щебеня у викопану яму. — Хотіли закінчити роботу до Шевченківських днів — 9 і 10 березня.
— Усе, що ми хочемо — це відтворити садибу, якою вона була за часів Тараса Шевченка. Розумієте, має бути якась завершеність усього меморіального комплексу, а не одна гола хатинка в гаю, — пояснює Юлія Єрмоленко. — Це буде візуальна огорожа — звичайний дерев’яний штахетник, аби відгородитися від собак, алкашів і наркоманів, які тут смітять безперестанку.
”Хата на Пріорці” зсередини обладнана сигналізацією, але зовні охорони немає, каже співробітниця музею. Міська влада закидає адміністрації, що будинок розташований у парку державного значення. Тому, мовляв, нічого тут будувати не можна, та й огорожу встановлювати — також. Але за півсотні метрів від музею вже п’ять років працює кафе ”Пріорка”.
Музейники писали листа начальникові Подільської міліції полковнику Михайлу Маруку. Просили посилити охорону території навколо музею.
— Вандалізм трапляється досить часто. Особливо після того, як ми почали встановлювати огорожу навколо садиби, — веде далі Юлія Єрмоленко.
Меморіальний будинок ”Хата на Пріорці” — відділення Національного музею Т. Шевченка. Поет мешкав тут два тижні влітку 1859-го. Під час свого останнього візиту до Києва.
Музей працює щодня, крім неділі й понеділка. Дитячий екскурсійний білет коштує 1 грн, для дорослих — 2 грн. Тел.: 432 76 27.
В адміністрації музею повідомляють, що небажані нічні візитери зірвали кілька дерев’яних дощок із ґанку будинку та розкидали їх по парку.
— Це, певне, хтось на землю в парку так позарився, — припускає в розмові з ”ГПУ” Юлія Єрмоленко, 39 років, науковий працівник музею. — Нас попереджають, аби й не думали огороджувати.
Будівля нічим не захищена. Кожен може підійти до стін, зайти на ґанок, посмикати за дерев’яні ставні. Біля будинку, де жив Тарас Шевченко, стоїть стара криниця й невелика повітка. Вони теж не охороняються.
— Біля будиночку та криниці постійно валяються недопалки, пляшки та шприци. Часто знаходимо пусті гаманці, — каже Юлія Едуардівна. — Ми все прибираємо самі, навіть лайно! Бо на території парку немає туалету. А тут же й дітки гуляють, граються, має бути чисто.
На цьому тижні музей почав встановлювати огорожу навколо хати. У четвер кілька робітників закопували в землю одинадцятий за рахунком бетонний стовпчик.
— Дошки вже у нас є. Може, за місяць усе доробимо, — каже ”ГПУ” робітник Олександр Божко, 34 роки, кидаючи шмат щебеня у викопану яму. — Хотіли закінчити роботу до Шевченківських днів — 9 і 10 березня.
— Усе, що ми хочемо — це відтворити садибу, якою вона була за часів Тараса Шевченка. Розумієте, має бути якась завершеність усього меморіального комплексу, а не одна гола хатинка в гаю, — пояснює Юлія Єрмоленко. — Це буде візуальна огорожа — звичайний дерев’яний штахетник, аби відгородитися від собак, алкашів і наркоманів, які тут смітять безперестанку.
”Хата на Пріорці” зсередини обладнана сигналізацією, але зовні охорони немає, каже співробітниця музею. Міська влада закидає адміністрації, що будинок розташований у парку державного значення. Тому, мовляв, нічого тут будувати не можна, та й огорожу встановлювати — також. Але за півсотні метрів від музею вже п’ять років працює кафе ”Пріорка”.
Музейники писали листа начальникові Подільської міліції полковнику Михайлу Маруку. Просили посилити охорону території навколо музею.
— Вандалізм трапляється досить часто. Особливо після того, як ми почали встановлювати огорожу навколо садиби, — веде далі Юлія Єрмоленко.
Меморіальний будинок ”Хата на Пріорці” — відділення Національного музею Т. Шевченка. Поет мешкав тут два тижні влітку 1859-го. Під час свого останнього візиту до Києва.
Музей працює щодня, крім неділі й понеділка. Дитячий екскурсійний білет коштує 1 грн, для дорослих — 2 грн. Тел.: 432 76 27.
Олена ВАЛЬЧУК, http://gpu.ua
На фото Андрія Шматова: троє робітників закопують бетонний стовпець для огорожі навколо меморіального музею ”Хата на Пріорці”. Раніше комплекс огорожі не мав.