Від початку цього тижня Європейська комісія вирішила більше не чекати на офіційні роз’яснення України щодо причин забруднення сторонніми домішками експортованої вітчизняної олії та закликала країни Євросоюзу наразі не імпортувати цей продукт.
Причина – затягування офіційним Києвом розслідування й оприлюднення лабораторно-підтвердженого висновку стосовно того, як в експортну партію олії (понад 400 тис. тонн) потрапили сторонні домішки.
Нагадаємо історію “олійного” скандалу. Наприкінці минулого місяця, в унісон з урядовим рішенням збільшити експортні квоти, вітчизняні виробники олії експортували на зовнішні ринки чергову велику партію соняшникової олії. Оскільки Україна є одним із найбільших виробників та експортерів цього продукту (лише на ринки Євросоюзу щорічно експортують його на суму майже мільярд доларів США), нічого дивного в цьому немає. Але коли олія вже надійшла на ринки імпортерів, у ній виявили сторонні домішки, які апріорі не повинні бути в такому продовольчому товарі, який споживає населення.
Одразу після виявлення цього факту Єврокомісія запропонувала всім країнам – членам Євросоюзу відкликати з продовольчих ринків усі обсяги української олії, а також продукти харчування, до складу яких входила (не менш ніж 10%) наша олія. Загалом у сферу “олійних” проблем потрапило 13 країн ЄС – Бельгія, Німеччина, Іспанія, Франція, Великобританія, Греція, Ірландія, Італія, Голландія, Норвегія, Португалія, Румунія та Швеція. Згодом до цього списку додалося ще дев’ять країн не лише в Європі, а й в Азії та Африці. Щоправда, європейські фахівці визнали: вживання української олії навіть із цієї експортної партії є безпечним, і якщо вже застосовувати виняткові заходи, то цю олію можна переробити. Принаймні на біопаливо.
Але з огляду на суворий контроль на ринку продуктів харчування та ймовірні значні фінансові збитки, Єврокомісія почала діяти оперативно й одразу запропонувала Україні дати відповідні пояснення. Події розгорталися хронологічно швидко, в такому ж темпі мала діяти офіційна влада та вітчизняні заводи-виробники олії. Спершу 6-го, а згодом 14 травня експерти Євросоюзу зверталися з офіційними запитами та проханням надіслати нарешті результати розслідування, аргументувати причини такого випадку й гарантувати безпеку олії з України в подальшому.
16 травня з Києва надійшло повідомлення, що робота з виявлення причин забруднення олії триває, але її ще не завершили. Щоправда, українська сторона пообіцяла, що в подальшому суворо контролюватиме кожну експортну партію, її сертифікуватимуть для недопущення можливого забруднення. Такий лист у Єврокомісію надіслав головний санітарний лікар України Микола Проданчук.
Однак, як наголосила у Брюсселі представник Єврокомісії Ніна Папандулакі, Україна не надала гарантій, що вона більше не експортуватиме олію до Євросоюзу, доки офіційно не буде затверджено результати розслідування, виявлено причини забруднення та забезпечено подальше їх унеможливлення. Крім цього, не отримано відповіді, чи погоджується Україна з вимогами ЄС, серед яких є надання на кожну партію не лише експортних сертифікатів якості, а й аналітичних доповідних про відсутність забруднення олії, деталей протоколів відбору дослідних зразків і методології проведення аналізів. Для цього нашій країні надали термін до 20 травня, однак і його не дотрималися. Результат не забарився, принаймні щодо рекомендацій Єврокомісії.
Але якщо негаразди із забрудненою олією для України радше виняток, аніж правило, то невдовзі її експортні потужності можуть не лише знизитись, а й перерости в проблему наповненості вітчизняної олії на внутрішньому ринку. Навіть попри те, що у світі динамічно зростає кількість посівних площ під олійні культури й уже цього року виробництво рослинної олії зросте, на думку аналітиків, на 24%. Упродовж найближчих декількох років у нашій державі стане відчутним дефіцит соняшникової олії, який становитиме не менш ніж 26% потреб. Про це заявив заступник міністра аграрної політики Ярослав Гадало (до речі, свого часу він працював першим заступником, заступником голови Львівської облдержадміністрації з питань АПК), виступаючи на Першому українському агрофорумі. На його думку, в перспективі неважко спрогнозувати, що дефіцит олійних культур посилюватиметься. Причина – зростання цін на нафтопродукти і, як наслідок, збільшення виробництва біопалива. Щорічно у світі пального на основі продуктів рослинництва вироблятимуть більше щонайменше на 6-7%. Через це, вважає Ярослав Гадало, Україні вже нині слід подбати про запровадження інтенсивніших технологій в аграрну галузь.

Аркадій Чорний
Джерело: "Львівська газета", http://www.gazeta.lviv.ua