Уже кілька тижнів на території унікальної пам’ятки Х століття Десятинної церкви розпочався четвертий сезон археологічних розкопок, у якому беруть участь учені Інституту археології України та їхні колеги з Санкт-Петербурга.
Якщо не завадить погода і фінансові труднощі, археологічна розвідка триватиме аж до середини осені. Уже наступного року розпочнеться останній сезон розкопок, після чого зібрані матеріали опрацюють.
Основне їхнє завдання — зібрати якомога більше артефактів для відтворення історичного вигляду пам’ятки. Проте більшість учених пропонує замість відтворення церкви, створити її музей — аби зберегти в автентичному вигляді хоча б залишки фундаменту святині та найважливіші артефакти.
Як стверджують науковці, немає жодних історичних даних про те, який вигляд мала церква насправді, тому відтворювати її, так би мовити, на око, — недоцільно. Так само не має сенсу будувати нову Десятинну церкву на місті старої, оскільки будівництво повністю зруйнує автентичні залишки підмурків пам’ятки, а також ускладнить релігійну ситуацію в Україні (досі невідомо, котрій із церков належатиме новобудова).
Наразі на території розкопок учені зробили детальний опис залишків фундаменту церкви, а також знайшли низку артефактів: монети часів ХV—ХVIII століття, кам’яні пряслиця давньоруського часу, керамічний посуд Х століття, персні, виготовлені з кольорового металу, кістяні наконечники стріл. Унікальною знахідкою вчені називають наконечник з різьбою скандинавського типу, який знайшли на території язичницького поховання Х століття. Це перша подібна знахідка на території колишньої Русі.
— Ми вже вивчили ті частини фундаменту, які збереглися до наших часів, спочатку їх сфотографували та зробили замальовки, — розповів керівник Володимирського загону архітектурно-археологічної експедиції Віталій Козюба.
— Значно полегшило цю роботу використання спеціальних приладів — техіометрів, які визначають глибину та інші параметри розташування предметів iз точністю до міліметра. Ретельне вивчення фундаментів дозволило уточнити час побудови окремих частин Десятинної церкви, бо раніше вважалося, що її зведення розпочалося за князювання Володимира і закінчилося при Ярославі Мудрому. А нині ми з упевненістю можемо сказати, що будівництво церкви відбувалося при Володимирі, тобто в 979—996 роках. Також нам вдалося з’ясувати технологічну послідовність зведення окремих частин споруди (церква дуже велика за розмірами: її ширина — понад 30 метрів, а довжина — понад 40 метрів, тому зводили її частинами).
Та скільки б знахідок не мали під руками археологи, відтворити Десятинну церкву з точністю до міліметра ніколи не вдасться. По-перше, від величезної споруди нині лишилася тільки п’ята частина фундаментів, решту розібрано як будівельний матеріал наприкінці ХVII — на початку ХVIII століття. Через відсутність аналогічних споруд, які б передували Десятинній церкві або були збудовані за її зразком, учені не зможуть з’ясувати об’ємно-просторовий вигляд церкви.
До речі, розкопки показали, що будівельники Десятинної церкви самі не знали, як повинна виглядати споруда: щоб закласти фундамент для стін, викопувалися рови, а через деякий час вони засипалися.
— Нині ми продовжуємо копати давній рів, який розташований біля Десятинної церкви і відноситься до городища VIII—X століття. З’ясувалося, що під час будівництва церкви його засипали, залишилася тільки западина, яку з часом закидали будівельним сміттям. Серед цього сміття ми знайшли прошарок стін Десятинної церкви, які були повністю зведені та оцинковані. Це свідчить про те, що церква була збудована, а потім план будівництва змінився, і ці стіни розібрали на блоки. Зведення Десятинної церкви відбувалося з великими труднощами. Тому нині існує понад 15 різних планів реконструкції церкви, — додав Віталій Козюба.
Зазвичай сезон археологічних розкопок розпочинається навесні, але у випадку з Десятинною церквою його почали кілька тижнів тому — через відсутність коштів. За даними Головного управління охорони культурної спадщини КМДА, до Державного бюджету 2008 року не ввійшло фінансування таких об’єктів, як Десятинна церква, Миколаївський собор Покровського монастиря та Свято-Михайлівський собор Видубицького монастиря.
Раніше відродження пам’ятки підтримував Президент України та Кабінет Міністрів. Зараз держава не виділяє жодної копійки на відродження святині. Натомість не залишилися байдужими благодійники та меценати — четвертий сезон розкопок фінансує Фонд охорони культурної спадщини.
Окрім фінансових труднощів, археологам доводиться вирішувати низку інших проблем — павільйон, що стоїть над фундаментом Десятинної церкви, був зведений ще під час першого сезону археологічної розвідки, тому нині він не витримує навантажень, дається взнаки й відсутність гідроізоляції: під час дощів та танення снігів — дуже багато води затікає всередину, що пошкоджує фундаменти Десятинної церкви.

Інна ФІЛІПЕНКО, фото Олександра КАРПЮКА
Джерело: «День», http://www.day.kiev.ua