24 липня – Рівноапостольної Ольги, великої княгині Руської.
Велика княгиня Руська Ольга, у святому хрещенні Єлена, дружина князя Ігоря була першою українською християнкою. Літописці по-різному оповідають про місце народження та походження Великої княгині. Одні пишуть, що вона була родом із Ізборська, інші, що вона – правнучка Гостомисла, який князював у Новгороді. Літописець Нестор розповідає, що Ольга народилася на Псковщині, росла язичницею і з юних літ відзначалася розумом та вродою.
В легенді розповідається, як одного разу син князя Рюрика Ігор під час полювання захотів переправитися на інший берег річки. Він гукнув юнака, який правив човном, і, коли той підплив, з подивом помітив, що то була дуже вродлива дівчина. Коли він заговорив з нею, то був зачарований її розумом та скромністю. При виборі нареченої він віддав перевагу їй, простій дівчині. Вона стала дружиною князя Ігоря і після його смерті правила Київською державою. Ольга була мудрою правителькою.
Згідно з літописом, вона охрестилася в 955 р. у Константинополі, але, мабуть, християнську віру прийняла раніше в Києві, тому що візантійський імператор Костянтин Порфирородний згадував про її приїзд 957 р. до Царгороду, але згадок про її хрещення не було. Скоріше за все, княгиня приїхала туди вже як християнка. У літописі говориться, що вона «зрозумівши Бога істинного й прийнявши хрещення… почала жити за Христом, просвітившись усіма добрими ділами, одягаючи нагих, годуючи голодних, милуючи вдів і сиріт, - з тихістю й любов’ю в серці».
Церква вважає її рівноапостольною, тому що вона, ніби рання зоря – день, віщувала про недалеке хрещення усього народу, своїм прикладом заохочуючи його до цього видатного вчинку.
В 964 році княгиня Ольга віддала правління державою синові Святославу. Упокоїлася блаженна княгиня 969 р. Князь Володимир, її онук, переніс мощі княгині Ольги до Десятинної церкви, де вони й нині покояться під фундаментом храму.

Автори: Наталія Матвеєва, Андрій Голобородько.