1709, 25 травня – російськими військами зруйновано Чортомлицьку Січ.
Заснована козаками влітку 1652-го на правому березі Чортомлицького рукава Дніпра (біля села Капулівка на Дніпровщині) на острові Чортомлик (або Базавлук).

З початком Північної війни (1700-1721 рр.) козаки залучалися до бойових дій проти шведів. Після козацької ради в березні 1709-го кілька тисяч запорожців на чолі з кошовим отаманом Костем Гордієнком вирішили приєднатися до гетьмана Івана Мазепи та шведського короля Карла ХІІ у їх боротьбі проти Московії.

За наказом Петра І була споряджена каральна експедиція, очолювана полковником Яковлєвим. Пізніше до нього приєднався компанійський полковник Гнат Галаган, який добре знав навколишню місцевість.

Московське військо нищило козацькі містечка й села, вирізало козацьку залогу в Переволочні. Захопити Січ сходу не вдалося, її облога тривала понад 10 днів.

25 травня 1709-го козаки на човнах відступили вниз по Дніпру. Поранених, з огляду на «царське слово» і присягу Галагана, залишили на острові. Однак московіти не дотрималися своєї обіцянки. Стратили 156 полонених, зруйнували січову фортецю, спалили всі будівлі. Потім ворожі загони спустилися по Дніпру, хапаючи і страчуючи всіх підряд, навіть тих козаків, які займалися промислами і у військових діях участі не брали.

Кошовий Степаненко у листі до гетьмана Івана Скоропадського так описував звірства московських загонів: «…по Галагановій та московській присязі товариству нашому голови обдирали, шиї на плахах рубали, вішали й інші тиранські смерті завдавали, яких і в поганстві, за стародавніх мучителів, не водилося: мертвих із домовин багатьох, не тільки тих, хто з товариства, але й мертвих ченців відкопували, голови їм відтинали, шкіру здирали й вішали».

Запорожці, яким пощастило врятуватися, заснували Кам’янську Січ. А в 1712-му переселилися на землі Кримського ханства.

Сергій ГОРОБЕЦЬ, Український інститут національної пам’яті