1848, 2 травня – у Львові створена Головна Руська Рада, перша легальна українська політична організація у Галичині.

Головна Руська Рада створена представниками греко-католицького духовенства та інтелігенції під час революції в Австрійській імперії для захисту прав українського населення перед центральним урядом у Відні.

Складалася з 30-и постійних членів на чолі з єпископом Григорієм Яхимовичем (пізніше його змінив Михайло Куземський). У маніфесті від 10 травня 1848-го проголошувалася єдність 15-мільйонного українського народу, підтримка демократичних реформ і національних прав усіх поневолених народів імперії. Головна Руська Рада вимагала поділу Галичини за етнічним принципом на східну (українську) і західну (польську), об’єднання Галичини, Буковини і Закарпаття в одну провінцію, викладання в школах українською мовою, відкриття кафедри української мови і літератури у Львівському університеті.

Рада створила національну гвардію у Бережанах, Жовклі, Стрию, Тернополі та Яворові, а на Прикарпатті – народну самооборону.

Організувала культурно-освітнє товариство «Галицько-Руська матиця» (1850), ініціювала заснування Народному дому у Львові, започаткувала першу україномовну газету «Зоря Галицька».

За прикладом Головної Руської Ради у містах і селах регіону виникло близько 50-и місцевих рад.

Головна Руська Рада розпущена в червні 1851-го, з посиленням абсолютизму в Австрійській імперії.


Сергій ГОРОБЕЦЬ, Український інститут національної пам’яті