Ухвалення парламентом бюджету-2017 мусить присоромити скептиків та заспокоїти шукачів "зради". Новий рік зустрінемо і розпочнемо з бюджетом.

На жаль, через це заспокоєння тема бюджету може опинитися поза увагою аналітиків, громадськості та уряду.

Принаймні — місяців на п'ять, поки не прийде час подавати "Основні напрями бюджетної політики на 2018 рік".

Між тим, варто пам'ятати, що бюджет-2017 було схвалено на традиційних для вітчизняної фіскальної політики засадах екстенсивного розширення видатків відповідно до очікуваного збільшення доходів.

Усі революційні ідеї, які в тому числі пропагував Інститут суспільно-економічних досліджень — створення Банку розвитку, виділення коштів на експортне страхування, збільшення Фонду регіонального розвитку та віднесення його на загальний фонд бюджету, — уряд відкинув. І це — цілком закономірно.

Період, коли стандартні "основні напрями" вже використані розпорядниками для стандартних бюджетних запитів, які стандартно опрацьовані Мінфіном для розробки збалансованих показників, — не час для "бюджетних революцій".

Тож ухвалення бюджету — не привід для експертів перемкнути увагу на інші теми. Навпаки — настає зручний час, аби закласти засади змін у бюджетній політиці, які можуть бути враховані у новому бюджетному процесі.

1.Слід розпочати з перетворення "Основних напрямів бюджетної політики" на стратегічний документ, який має реальну управлінську силу.

Для цього слід змінити підходи до поняття "завдання бюджетної політики" у Бюджетному кодексі і за прикладом інших країн визначити місію бюджетної політики щодо виконання системних пріоритетів економічної політики країни.

При цьому розпорядникам слід прямо поставити завдання структурувати бюджетні запити згідно з "Основними напрямами стратегічних завдань і пріоритетів".

2.Необхідно сформувати механізми проведення громадських обговорень на загальнодержавному та місцевому рівнях щодо ключових питань, які стосуватимуться дохідної та видаткової частин державного та місцевих бюджетів.

Серед них — організація роботи та реформи у бюджетній сфері, податкове реформування, вирішення питань, що потребують місцевого фінансування.

3.Потрібно завершити формування нормативно-правової та методичної бази для повноцінного провадження середньострокового бюджетного планування.

Це потребуватиме відновлення розгляду проекту закону "Про стратегічне планування", додавання до нього положення про середньостроковий бюджет, бюджетну стратегію розвитку на середньострокову перспективу, внесення змін до Бюджетного кодексу та відомчих нормативних актів.

4.Визначити методику і відпрацювати у пілотному режимі реформи складових бюджетного сектору: охорони здоров'я, освіти, соціального захисту та соціального забезпечення, організацій культури, органів управління.

Це дозволить розпорядникам більш кваліфіковано підійти до визначення потреб у фінансуванні в наступному році, коли реформи запрацюють у повному обсязі.

5.Згідно з Бюджетним кодексом до початку бюджетного процесу слід внести всі необхідні зміни до Податкового кодексу.

Зокрема, варто впорядкувати спрощену систему оподаткування, вдосконалити оподаткування доходів фізичних осіб, запровадити податкові, інвестиційні та інноваційні стимули, адаптувати до вітчизняних реалій оподаткування нерухомості.

6.Саме час створити корпорації розвитку, уповноважені розпоряджатися бюджетними інвестиціями, насамперед — Державний банк розвитку і Фонд регіонального розвитку (як окрему фінансову установу), механізми відбору і супроводу ними бюджетних інвестицій.

На них можна буде покласти функції бюджетного інвестування вже у новому бюджетному сезоні. До цієї ж сфери належить і правове унормування спеціалізованих фондів на кшталт Експортно-кредитного агентства, яким повинні бути виділені бюджетні кошти вже у бюджеті наступного року.

7.Слід розробити інструменти для реалізації норм закону "Про державну допомогу суб’єктам господарювання", які зможуть адекватно замінити скасовані галузеві субсидії та податкові преференції.

Ці зміни повинні набути чинності не пізніше 1 квітня 2017 року. Тоді їх можна буде врахувати при розробці "Основних напрямів бюджетної політики" і в бюджеті-2018.

Другий, не менш важливий напрямок продовження "бюджетної теми", — оптимізація витрачання бюджетних призначень 2017 року. Це дозволить посилити ефективність фіскальної політики.

Зокрема, уряд зробив потужну заяву щодо вдосконалення системи охорони здоров'я, в тому числі — введення автономії при фінансуванні установ. На черзі — забезпечення фаховості при прийнятті рішень їх керівництвом.

Значну роль у раціоналізації видатків може відіграти сучасний контроль за державними закупівлями. Не зайвим буде розширення механізмів громадського контролю за витрачанням коштів у бюджетних установах.

Доцільно висунути чіткі критерії орієнтованості на розвиток коштів державної підтримки, наданих міністерствам і відомствам, зокрема — Мінагрополітики, Мінрегіонбуду та "Укравтодору". Не повинні залишатися поза контролем і кошти оборонних закупівель.

Важливо розуміти, що ухвалення бюджету — не привід для експертів, громадськості і медіа вважати свою місію завершеною. Не слабшає необхідність супроводу та контролю за виконанням увалених рішень у бюджетній сфері.

Настав час для узагальнень та вироблення концептуальних рішень, які зроблять новий бюджетний процес ефективнішим, а бюджетну політикою — дієвішою.

Ярослав Жаліло, Інститут суспільно-економічних досліджень, Українська правда