Чернігів. Неподобство на фасадах, або Прогулянка із піднятою головою
Як казав німецький поет Г. Гейне, якби римляни вивчали всі винятки з граматики, то в них би не залишилось часу на підкорення світу. Але якщо пристосувати це до сьогодення та уважно подивитись на сучасне обличчя Чернігова, то стає зрозуміло: щоб підкорити туриста і споживача, слід подбати про привабливість міста — у всьому та всіх її проявах.
Такої думки дотримуються рекламісти, споживачі й туристи. Адже в обласному центрі погляд на рівні цокольного поверху нерідко «спотикається» на неестетично оформлені й не дуже привабливі фасади з поламаними вивісками, що часто пістрявіють помилками, епізодично утворюючи такий собі «ансамблевий» кітч. До речі, не виняток тут навіть і таблички з назвами вулиць. Помилки і дивацтва на тих та інших були продемонстровані на слайд-шоу 22 травня — під круглого столу, організованого медіа-центром «Моє місто».
Хто винен?
Як зазначив начальник КП «Дільниця з контролю за благоустроєм міста», депутат міської ради Артем Стах, важливо розрізняти рекламні та інші конструкції. Стосовно перших, то в Чернігові всі вони на сьогодні розміщені на законних підставах, підкреслив він. Втім, рекламні конструкції узгоджуються у 70% випадків. «У зв’язку з цим від початку 2013 року наше підприємство демонтувало 184 банери та вивіски та 6 габаритних конструкцій типу білборд, що були встановлені з порушенням чинного законодавства, — повідомив він. — Торік така ж доля спіткала 251 рекламну одиницю малої форми і три сіті-лайти». Він нагадав, що у випадку, коли підприємець хоче встановити рекламну конструкцію (на фасаді, стіні чи даху будинку), він має пройти певну процедуру: підготувати проект, узгодити його в управлінні ЖКГ і подати до центру надання адміністративних послуг. Рішення по кожному зверненню ухвалює виконком міськради.
Інша проблема — узгодження ескізу вивісок, яке, згідно із Законом України «Про рекламу», Постановою Кабміну та низкою інших нормативних актів має здійснюватись в управлінні архітектури та містобудування. «Якщо змінюється цільове призначення приміщення, одразу узгоджується і вивіска. А орендар самостійно приймає рішення щодо її змін… Якщо вивіска узгоджена, відповідальність несе управління архітектури. Якщо ні — сам підприємець», — зауважив Артем Стах. Втім, за коментарем начальника вищезгаданого управління Сергія Калюжного, цю вимогу виконують менше 10% підприємців!
Правильна вивіска має бути україномовною
Повноважень щодо виправлення помилок управління архітектури, на жаль, не має. Як з’ясувалося, правильна вивіска має бути україномовною, а якщо в її назві фігурує іноземне слово, у власника закладу має бути документ, що підтверджує торговельну марку чи знак (бренд). Художньої ради, що діяла за радянських часів при управлінні та затверджувала ескізи, тепер немає. Тож і бачимо на вивісках головоломки та суржик (як приклад — магазин «За цінами СССР» чи «Мистецтво в Чернигове»).
Засновник компанії «Bitline» Олександр Борис переконаний: вивіски мають бути не лише грамотними й естетичними (був згаданий приклад Львова з продуманими до дрібниць вивісками, які не вибиваються на загальному тлі), а й працювати на «клієнта». «Головна проблема, на мій погляд, — некомпетентність. Власники розуміються на товарі, послугах, але не є фахівцями в сфері маркетингу, реклами. Намагаючись у цьому заощадити, потрапляють у замкнене коло: погана вивіска — нема продажу — нема розвитку», — каже Олександр. Завдання ж влади, на думку експерта, допомогти створити те, що буде ефективно працювати й естетично виглядати.
Що робити?
Застосування штрафних санкцій не завжди виправдане, переконані учасники заходу. «Головні моменти цієї проблеми: мова, орфографія, естетика і привабливість для туриста. Перша проблема вирішується просто — через словник. Естетичний смак ніякими штрафами не виховаєш. Я ігнорую заклади з помилками у вивісках, — поділився заступник начальника управління культури Юрій Ткач. — У туристичній привабливості можуть поєднуватися всі попередні моменти і самобутність, яку хоче побачити турист. У цьому трішки недопрацьовує бізнес. Це вже той статус, до якого прагне заклад. Але всі ці питання повинна відслідковувати і конт-ролювати місцева громада».
Артем Стах, на підтвердження цих слів колеги, нагадав, що його підприємство, з огляду на реалії, більш акцентує увагу на благоустрої, але завжди готове адекватно відреагувати на сигнали від небайдужих мешканців. Таким чином, не декларація любові до рідного Чернігова, а вияв у дії має стати спільною ідеєю для всіх нас.
Лада СЕДНІВЕЦЬ
Джерело: Чернігівські відомості
Такої думки дотримуються рекламісти, споживачі й туристи. Адже в обласному центрі погляд на рівні цокольного поверху нерідко «спотикається» на неестетично оформлені й не дуже привабливі фасади з поламаними вивісками, що часто пістрявіють помилками, епізодично утворюючи такий собі «ансамблевий» кітч. До речі, не виняток тут навіть і таблички з назвами вулиць. Помилки і дивацтва на тих та інших були продемонстровані на слайд-шоу 22 травня — під круглого столу, організованого медіа-центром «Моє місто».
Хто винен?
Як зазначив начальник КП «Дільниця з контролю за благоустроєм міста», депутат міської ради Артем Стах, важливо розрізняти рекламні та інші конструкції. Стосовно перших, то в Чернігові всі вони на сьогодні розміщені на законних підставах, підкреслив він. Втім, рекламні конструкції узгоджуються у 70% випадків. «У зв’язку з цим від початку 2013 року наше підприємство демонтувало 184 банери та вивіски та 6 габаритних конструкцій типу білборд, що були встановлені з порушенням чинного законодавства, — повідомив він. — Торік така ж доля спіткала 251 рекламну одиницю малої форми і три сіті-лайти». Він нагадав, що у випадку, коли підприємець хоче встановити рекламну конструкцію (на фасаді, стіні чи даху будинку), він має пройти певну процедуру: підготувати проект, узгодити його в управлінні ЖКГ і подати до центру надання адміністративних послуг. Рішення по кожному зверненню ухвалює виконком міськради.
Інша проблема — узгодження ескізу вивісок, яке, згідно із Законом України «Про рекламу», Постановою Кабміну та низкою інших нормативних актів має здійснюватись в управлінні архітектури та містобудування. «Якщо змінюється цільове призначення приміщення, одразу узгоджується і вивіска. А орендар самостійно приймає рішення щодо її змін… Якщо вивіска узгоджена, відповідальність несе управління архітектури. Якщо ні — сам підприємець», — зауважив Артем Стах. Втім, за коментарем начальника вищезгаданого управління Сергія Калюжного, цю вимогу виконують менше 10% підприємців!
Правильна вивіска має бути україномовною
Повноважень щодо виправлення помилок управління архітектури, на жаль, не має. Як з’ясувалося, правильна вивіска має бути україномовною, а якщо в її назві фігурує іноземне слово, у власника закладу має бути документ, що підтверджує торговельну марку чи знак (бренд). Художньої ради, що діяла за радянських часів при управлінні та затверджувала ескізи, тепер немає. Тож і бачимо на вивісках головоломки та суржик (як приклад — магазин «За цінами СССР» чи «Мистецтво в Чернигове»).
Засновник компанії «Bitline» Олександр Борис переконаний: вивіски мають бути не лише грамотними й естетичними (був згаданий приклад Львова з продуманими до дрібниць вивісками, які не вибиваються на загальному тлі), а й працювати на «клієнта». «Головна проблема, на мій погляд, — некомпетентність. Власники розуміються на товарі, послугах, але не є фахівцями в сфері маркетингу, реклами. Намагаючись у цьому заощадити, потрапляють у замкнене коло: погана вивіска — нема продажу — нема розвитку», — каже Олександр. Завдання ж влади, на думку експерта, допомогти створити те, що буде ефективно працювати й естетично виглядати.
Що робити?
Застосування штрафних санкцій не завжди виправдане, переконані учасники заходу. «Головні моменти цієї проблеми: мова, орфографія, естетика і привабливість для туриста. Перша проблема вирішується просто — через словник. Естетичний смак ніякими штрафами не виховаєш. Я ігнорую заклади з помилками у вивісках, — поділився заступник начальника управління культури Юрій Ткач. — У туристичній привабливості можуть поєднуватися всі попередні моменти і самобутність, яку хоче побачити турист. У цьому трішки недопрацьовує бізнес. Це вже той статус, до якого прагне заклад. Але всі ці питання повинна відслідковувати і конт-ролювати місцева громада».
Артем Стах, на підтвердження цих слів колеги, нагадав, що його підприємство, з огляду на реалії, більш акцентує увагу на благоустрої, але завжди готове адекватно відреагувати на сигнали від небайдужих мешканців. Таким чином, не декларація любові до рідного Чернігова, а вияв у дії має стати спільною ідеєю для всіх нас.
Лада СЕДНІВЕЦЬ
Джерело: Чернігівські відомості