– відповідь на зазначене питання намагалися дати провідні історики України під час однойменного «круглого столу», що відбувся 19 лютого 2010 р. в приміщенні Чернігівського центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій.
Організатори: Чернігівський центр за ініціативи Українського інституту національної пам’яті, Видавничого дому «Києво-Могилянська академія» та за сприяння Чернігівської обласної державної адміністрації та обласної ради.
Учасників привітали заступник голови Чернігівської обласної державної адміністрації Наталія Білоус та голова постійної комісії з питань бюджету обласної ради Михайло Подоляко. Представники обласної влади висловили сподівання, що даний захід стане черговим кроком у популяризації української історії та книговидання. Н. Білоус, зокрема, наголосила на значенні роботи, яку проводить Український інститут національної пам’яті та запевнила, що облдержадміністрація й надалі підтримуватиме його починання та активно співпрацюватиме задля поширення історичних знань серед населення Чернігівщини.
У рамках заходу обговорювалися питання, що стосуються об’єктивного висвітлення історії України ХХ століття, критичного вивчення документальних згадок того періоду та ролі науковців, що першими почали дослідження «білих плям» української історії.
У «круглому столі» взяли участь заступник голови Українського інституту національної пам’яті, доктор історичних наук, професор Владислав Верстюк, заступник директора галузевого державного архіву СБУ, кандидат історичних наук Сергій Кокін, завідувач відділу історії України 20-30-х рр. XX ст. Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук, професор Станіслав Кульчицький, директор Видавничого дому «Києво-Могилянська академія» Віра Соловйова та українська письменниця, вдова Дж. Мейса, Наталія Дзюбенко-Мейс.
У своїх виступах Станіслав Кульчицький та Владислав Верстюк наголосили, що проведений захід присвячується пам’яті видатного науковця Дж.Мейса, який залишив по собі величезний спадок для вивчення одного з найважливіших періодів історії України. Також вони зазначили, що головною проблемою сьогодення є не стільки відсутність повних документальних свідчень щодо радянського періоду історії, а здатність істориків до всебічного аналізу вже розсекречених матеріалів. Представник Українського інституту національної пам’яті сформулював цю думку так: «Історик повинен мати критичний розум, лише тоді народжуються нові версії історичних подій, з’являється сенс у пізнанні історії».
С. Кульчицький зазначив, що Джеймс Мейс дав визначення українському сучасному суспільству – постгеноцидне. Основна його ознака – це втрата історичної пам’яті. За оцінками дослідників, демографічні втрати України в проміжок часу від 1914 до середини 1950-х років були настільки великими, що якби їх не було, то населення України складало б зараз 90 мільйонів чоловік.
В. Верстюк підкреслив необхідність відмови від тоталітарної спадщини, яка так заважає розвитку країни. Так, у лютому 1981 р. більшовицька держава ще не мала армії, були відсутні жодні перемоги над військами кайзерівської Німеччини. Отже, що святкували 23 лютого? Чому й зараз це відзначається в незалежній Україні як день захисника Вітчизни? Виникає питання якої? Відомий історик заявив, що ми говоримо про розбудову Української держави, а треба будувати перш за все Людину.
Сергій Кокін підтвердив, що у 1949 р. саме радянська держбезпека організувала вбивство комуністичного письменника, відданого борця проти ОУН і УПА Ярослава Галана. Є відповідні документальні свідчення в архіві СБУ. Він розповів про особливості й результати розсекречення документів ЧК-ОГПУ-НКВД-КГБ.
Захід відвідало понад 100 викладачів гуманітарних дисциплін, аспірантів та магістрантів вищих навчальних закладів Чернігова, а також працівників закладів культури.
Учасники заходу ознайомилися з виставкою літератури, присвяченій Джеймсу Мейсу, дослідженню трагедії Голодомору 1932-1933 рр. Її організували фахівці Чернігівської державної обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка. Вони також мали можливість ознайомитися з виданнями Видавничого дому «Києво-Могилянська академія».

Джерело: «Європейська Україна».