Динаміка психоемоційних станів населення
Від початку повномасштабного вторгнення, Соціологічна група Рейтинг та дослідницька лабораторія «Рейтинг Лаб» вимірюють психоемоційні стани громадян та мешканців України, які є показниками психологічних маркерів війни. В цей пул входять показники рівня життєстійкості (психологічна стійкість та підтримка фізичного здоров’я), емоційний барометр (спектр емоцій, які ми відчуваємо), стратегії реагування на стрес (копінг- стратегії).
Ключові висновки:
• Пікові, найбільші значення стійкості фігурували на початку російського вторгнення, у квітні 2022 року. Потім вони найбільше знизилися у березні 2023 року і станом на зараз стабілізувалися. Найвищу стійкість має старше покоління, від 50+. Мешанці Луганської області мають найменшу стійкість, тод як мешканці Закарпатської – найвищий рівень стійкості. Молоді українці відчувають найбільше позитивних емоцій, проте вони не є стійкими.
• Стратегія подолання стресу «завмри» у українців зазнала найбільших змін: суттєво знизилась. Домінуюча стратегія українців станом на зараз – «бий». Це спосіб виживати в складних умовах війни. Починаючи з березня 2023 року у українців почалося зниження стратегії «завмри». Це означає, що люди поступово обирають більш активні стратегії подолання стресу. Молодь стратегію «завмри» використовує найчастіше, а найменше - стратегію«бий». І це дуже негативний показник, «тривожний дзвыночок» щодо майбутнього нашого суспільства.
• Жінки в цілому відчувають більше негативних емоцій і відповідно менше позитивних, ніж чоловіки.
• Дохід – важливий показник стану українського суспільства загалом. Забезпечені люди є стійкішими, вони відчувають більше позитивних емоцій, використовують активну стратегію подолання стресу «бий». А бідні найменш стійкі, вони частіше «завмирають», є емоційно-негативно налаштованими.
РІВЕНЬ ЖИТТЄСТІЙКОСТІ
Має 11 замірів від квітня 2022 року та забезпечений 2 показниками (максимальна оцінка 5 балів):
• психологічна стійкість (інтерес до життя, здатність приймати рішення, ставлення до минулого та майбутнього, відчуття власної корисності та ін.)
• фізична стійкість (підтримка фізичного здоров’я: моніторинг здоров’я, якість сну, харчування, відчуття втоми)
Життєстійкість мешканців України знаходиться стабільно вище середніх показників, за період замірів не опускалася нижче 3 з 5. У квітні 2022 року рівень життєстійкості складав 3.88, у листопаді 2023 року – 3.41. За цей період показники стійкості могли дещо знижуватися або підвищуватися, але ці відмінності незначні.
Психологічна стійкість (інтерес до життя, здатність приймати рішення, ставлення до минулого та майбутнього, відчуття власної корисності та ін.) на квітень 2022 року була найвищою – 4.17, у березні 2023 року найнижчою – 3.51 і з травня 2023 року залишається незмінною на рівні 3.70 – 3.75.
Фізична стійкість (підтримка фізичного здоров’я: моніторинг здоров’я, якість сну, харчування, відчуття втоми) є дещо нижчою за психологічну: від 3.6 у квітні 2022 року, до 3.12 у листопаді 2023 року – ці зміни теж є незначними.
Гендерні відмінності. Жінки традиційно мають нижчий рівень життєстійкості, ніж чоловіки, бо більше емоційно реагують і є більш соціально та економічно вразливими, а також, зазвичай більше почуваються в небезпеці, ніж чоловіки і більше переживають та піклуються за дітей та інших членів родини.
За віком у квітні 2022 року не спостерігалося відмінностей (3.85 – 3.92), однак далі, молодь (18 – 29 років) найбільше втратила у стійкості до вересня 2023 року (2.82) і дещо покращила стійкість у листопаді 2023 року (3.15) майже зрівнявшись із віком 30 – 39 років (3.19). Але найбільш стійкими на листопад 2023 року є старші групи: 50 – 59 років (3.60) та 60+ років (3.61).
Рівень доходів (який також частково визначає соціальний статус людини) суттєво впливає на рівень життєстійкості: бідні є найбільш вразливими, соціально, економічно, а, отже і психологічно – вони мають найменший рівень стійкості (3.0), і далі спостерігаємо лінійну залежність: чим вищі доходи, тим більша стійкість – забезпечені є найбільш стійкими (3.7).
За регіонами (областями) не маємо очевидних залежностей. Мешканці Луганської області, які наразі ВПО мають найменшу стійкість (3.42), А мешканці Закарпатської – найбільшу (3.78) однак, мешканці Миколаївської області мають вищу стійкість (3.72), ніж мешканці Чернівецької (3.61).
ЕМОЦІЙНИЙ БАРОМЕТР
Має 8 замірів з лютого 2023 року. Емоції, які частіше за все відчуває людина, поділені на умовно позитивні та негативні (максимальна оцінка 7 балів). Динаміка змін емоційних станів за цей період є незначною.
Для позитивних емоцій найгіршим місяцем став березень 2023 року, коли спостерігалося зниження позитивного емоційного фону: це період виходу з важкої, виснажливої, холодної зими, сонячної активності ще замало, відчувається втома і втрата енергії. Найкращим місяцем був травень 2023 року, коли їх рівень зріс: це весна, багато сонця, відновлення енергетики, довгий світловий день і очікування на той час контрнаступу, надії та піднесення. У листопаді 2023 року позитивний емоційний спектр розташувався наступним чином: інтерес (4.8), радість (4.3.), натхнення (4.2), закоханість (3.8), задоволення (3.8), спокій (3.7). Зрозуміло, що спокою українці відчувають найменше, а інтересу – найбільше, бо інтерес відповідає за моніторинг того, що відбувається навколо.
Для негативних емоцій в цілому, червень 2023 року мав найбільші показники. У листопаді 2023 року негативний емоційний спектр виглядає так: хвилювання (5.0), сум (4.8), злість (4.3), розчарування (4.3), страх (4.3), байдужість (3.3). Отже, хвилювання всю динаміку замірів залишається на найвищому рівні – від 4.9 до 5,1. Страху українці відчувають найменше. Так само як і розчарування, про яке так багато говорять: найменшим воно було у травні 2023 року (3.6), а найбільшим – у червні 2023 року (4.4), однак з того часу його рівень майже не коливається. Байдужість не є чисто негативної емоцією, і її опитані відчувають найменше – бо байдужим, живучі в Україні залишатися складно.
За віком позитивні емоції більше відчуває молодь 18– 29 років, найменше – старші групи 50– 59 років, 60+ років. Негативні емоції не мають вікових залежностей, найбільш нестабільною в негативних емоціях є група 40– 49 років (від 3.93 у травні 2023 року до 4.89 у вересні 2023 року).
Гендерні відмінності. Жінки менш позитивно афективні, ніж чоловіки в більшості замірів. А негативних емоцій, навпаки, відчувають більше.
Рівень доходу визначає позитивний емоційний спектр прямою залежністю: чим вищий дохід, тим більше позитивних емоцій (бідні – 3.3., забезпечені – 4.5). Негативні емоції – оберненою залежністю (забезпечені 4.1., бідні 5.2).
За регіонами (областями) найменше позитивних емоцій відчувають мешканці Донецької (3.76) та Херсонської областей (3.78), найкраще емоційно себе почувають мешканці Івано– Франківської (4.37) та Чернівецької (4.52) областей. Негативні емоції, навпаки, найменше виражені в цих самих областях – у мешканців Івано– Франківської (4.2), Чернівецької (4.2), а також Кіровоградської (4.24) областей. Найбільш емоційно негативні мешканці Херсонської (4.76) та Донецької (4.7) областей.
СТРАТЕГІЇ РЕАГУВАННЯ НА СТРЕС
Має 7 замірів з березня 2023 року.Стратегії "бий – біжи – завмри" є способами реагування на життєві виклики та стрес, показують як ми адаптуємося до зміни середовища: якими є психологічні реакції та наша поведінка.
Стратегія БИЙ
За період замірів майже не відбулося змін – це найбільш вживана стратегія (від 5.0 до 5.2). Опитані більше використовують «бий» як спосіб справитися з тривогою та страхом. У травматичній ситуації вони починають діяти, вкладають максимум зусиль в подолання руйнівних наслідків стресових ситуацій, з якими зіткнулися.
Ця стратегія станом на листопад 2023 року за віком найбільше до вподоби старшій групі (61+) – 5.49, найменше – молоді (18– 29 років) – 4.58 і молодь за весь період замірів показала, що вони найменше користуються цією стратегією подолання стресу. Очевидних гендерних залежностей ця стратегія не має: на листопад 2023 року спостерігаємо майже однаковий рівень у жінок (5.12) та чоловіків (5.18). Регіонально «бий» найменше використовується мешканцями Сходу (4.9), далі йдуть Київ (5.0), Південь (5.0), Захід (5.2), Центр (5.2), але ці відмінності незначні. За рівнем доходу спостерігається лінійна залежність: бідні використовують цю стратегію менше (4.7), ніж забезпечені (5.3), бо це активна, дієва стратегія, а рівень доходу зазвичай співвідноситься зі здатністю до дій.
Стратегія БІЖИ
Найбільше використовувалася у березні 2023 року (4.8), зазнала несуттєвих змін у показниках і у листопаді 2023 року є майже на такому самому рівні (4.7) – тут втеча є способом справитися зі стресовою ситуацією, це докладання максимуму зусиль, щоб врятуватися та опинитися якнайдалі від небезпеки.
Вікові відмінності у листопаді 2023 року не суттєві, найбільшими вони були у вересні: старша вікова група (61+) менше користувалася цією стратегією (4.12), ніж опитані віком 30– 39 років (4.65). Хоча ці залежності не лінійні. Гендерні відмінності також найбільше показали себе у вересні 2023 року – жінки менше готові були «бігти» (4.16), ніж чоловіки (4.74). Регіональних відмінностей майже немає – 4.5– 4.6 у всіх регіонах та Києві. За рівнем доходу в цій стратегії також спостерігається лінійна залежність, але тепер вже навпаки: її найбільше використовують бідні (4.7), а найменше – забезпечені (4.3).
Стратегія ЗАВМРИ
Зазнала найбільших змін від 4.1 у березні 2023 року до 3.5– 3.6 з травня по листопад 2023 року. Її обирають люди, які в ситуації загрози не роблять активних дій: ніби застигають на місці. Стратегія надає їм можливість стриматися від необачних вчинків, надійно сховатися від небезпеки і пережити складну ситуацію. Сьогодні ця стратегія є найменш вживаною опитаними.
За віком: найбільше цією стратегією користується молодь (4.51), найменше – найстарша група 61+ (2.98) і ці відмінності дуже суттєві. За гендером: в цілому, жінки частіше «завмирають», ніж чоловіки, за виключенням травня та вересня 2023 року, де чоловіки більше «завмирали», ніж жінки. За регіонами: мешканці Сходу використовують цю стратегію найбільше (4.0), далі йдуть Південь (3.7), Київ (3.6), Захід (3.6), Центр (3.5). За рівнем доходів є лінійна залежність: найбільше «завмирають» бідні (4.5), найменше – забезпечені (3.1) і це теж дуже суттєві відмінності.
Ключові висновки:
• Пікові, найбільші значення стійкості фігурували на початку російського вторгнення, у квітні 2022 року. Потім вони найбільше знизилися у березні 2023 року і станом на зараз стабілізувалися. Найвищу стійкість має старше покоління, від 50+. Мешанці Луганської області мають найменшу стійкість, тод як мешканці Закарпатської – найвищий рівень стійкості. Молоді українці відчувають найбільше позитивних емоцій, проте вони не є стійкими.
• Стратегія подолання стресу «завмри» у українців зазнала найбільших змін: суттєво знизилась. Домінуюча стратегія українців станом на зараз – «бий». Це спосіб виживати в складних умовах війни. Починаючи з березня 2023 року у українців почалося зниження стратегії «завмри». Це означає, що люди поступово обирають більш активні стратегії подолання стресу. Молодь стратегію «завмри» використовує найчастіше, а найменше - стратегію«бий». І це дуже негативний показник, «тривожний дзвыночок» щодо майбутнього нашого суспільства.
• Жінки в цілому відчувають більше негативних емоцій і відповідно менше позитивних, ніж чоловіки.
• Дохід – важливий показник стану українського суспільства загалом. Забезпечені люди є стійкішими, вони відчувають більше позитивних емоцій, використовують активну стратегію подолання стресу «бий». А бідні найменш стійкі, вони частіше «завмирають», є емоційно-негативно налаштованими.
РІВЕНЬ ЖИТТЄСТІЙКОСТІ
Має 11 замірів від квітня 2022 року та забезпечений 2 показниками (максимальна оцінка 5 балів):
• психологічна стійкість (інтерес до життя, здатність приймати рішення, ставлення до минулого та майбутнього, відчуття власної корисності та ін.)
• фізична стійкість (підтримка фізичного здоров’я: моніторинг здоров’я, якість сну, харчування, відчуття втоми)
Життєстійкість мешканців України знаходиться стабільно вище середніх показників, за період замірів не опускалася нижче 3 з 5. У квітні 2022 року рівень життєстійкості складав 3.88, у листопаді 2023 року – 3.41. За цей період показники стійкості могли дещо знижуватися або підвищуватися, але ці відмінності незначні.
Психологічна стійкість (інтерес до життя, здатність приймати рішення, ставлення до минулого та майбутнього, відчуття власної корисності та ін.) на квітень 2022 року була найвищою – 4.17, у березні 2023 року найнижчою – 3.51 і з травня 2023 року залишається незмінною на рівні 3.70 – 3.75.
Фізична стійкість (підтримка фізичного здоров’я: моніторинг здоров’я, якість сну, харчування, відчуття втоми) є дещо нижчою за психологічну: від 3.6 у квітні 2022 року, до 3.12 у листопаді 2023 року – ці зміни теж є незначними.
Гендерні відмінності. Жінки традиційно мають нижчий рівень життєстійкості, ніж чоловіки, бо більше емоційно реагують і є більш соціально та економічно вразливими, а також, зазвичай більше почуваються в небезпеці, ніж чоловіки і більше переживають та піклуються за дітей та інших членів родини.
За віком у квітні 2022 року не спостерігалося відмінностей (3.85 – 3.92), однак далі, молодь (18 – 29 років) найбільше втратила у стійкості до вересня 2023 року (2.82) і дещо покращила стійкість у листопаді 2023 року (3.15) майже зрівнявшись із віком 30 – 39 років (3.19). Але найбільш стійкими на листопад 2023 року є старші групи: 50 – 59 років (3.60) та 60+ років (3.61).
Рівень доходів (який також частково визначає соціальний статус людини) суттєво впливає на рівень життєстійкості: бідні є найбільш вразливими, соціально, економічно, а, отже і психологічно – вони мають найменший рівень стійкості (3.0), і далі спостерігаємо лінійну залежність: чим вищі доходи, тим більша стійкість – забезпечені є найбільш стійкими (3.7).
За регіонами (областями) не маємо очевидних залежностей. Мешканці Луганської області, які наразі ВПО мають найменшу стійкість (3.42), А мешканці Закарпатської – найбільшу (3.78) однак, мешканці Миколаївської області мають вищу стійкість (3.72), ніж мешканці Чернівецької (3.61).
ЕМОЦІЙНИЙ БАРОМЕТР
Має 8 замірів з лютого 2023 року. Емоції, які частіше за все відчуває людина, поділені на умовно позитивні та негативні (максимальна оцінка 7 балів). Динаміка змін емоційних станів за цей період є незначною.
Для позитивних емоцій найгіршим місяцем став березень 2023 року, коли спостерігалося зниження позитивного емоційного фону: це період виходу з важкої, виснажливої, холодної зими, сонячної активності ще замало, відчувається втома і втрата енергії. Найкращим місяцем був травень 2023 року, коли їх рівень зріс: це весна, багато сонця, відновлення енергетики, довгий світловий день і очікування на той час контрнаступу, надії та піднесення. У листопаді 2023 року позитивний емоційний спектр розташувався наступним чином: інтерес (4.8), радість (4.3.), натхнення (4.2), закоханість (3.8), задоволення (3.8), спокій (3.7). Зрозуміло, що спокою українці відчувають найменше, а інтересу – найбільше, бо інтерес відповідає за моніторинг того, що відбувається навколо.
Для негативних емоцій в цілому, червень 2023 року мав найбільші показники. У листопаді 2023 року негативний емоційний спектр виглядає так: хвилювання (5.0), сум (4.8), злість (4.3), розчарування (4.3), страх (4.3), байдужість (3.3). Отже, хвилювання всю динаміку замірів залишається на найвищому рівні – від 4.9 до 5,1. Страху українці відчувають найменше. Так само як і розчарування, про яке так багато говорять: найменшим воно було у травні 2023 року (3.6), а найбільшим – у червні 2023 року (4.4), однак з того часу його рівень майже не коливається. Байдужість не є чисто негативної емоцією, і її опитані відчувають найменше – бо байдужим, живучі в Україні залишатися складно.
За віком позитивні емоції більше відчуває молодь 18– 29 років, найменше – старші групи 50– 59 років, 60+ років. Негативні емоції не мають вікових залежностей, найбільш нестабільною в негативних емоціях є група 40– 49 років (від 3.93 у травні 2023 року до 4.89 у вересні 2023 року).
Гендерні відмінності. Жінки менш позитивно афективні, ніж чоловіки в більшості замірів. А негативних емоцій, навпаки, відчувають більше.
Рівень доходу визначає позитивний емоційний спектр прямою залежністю: чим вищий дохід, тим більше позитивних емоцій (бідні – 3.3., забезпечені – 4.5). Негативні емоції – оберненою залежністю (забезпечені 4.1., бідні 5.2).
За регіонами (областями) найменше позитивних емоцій відчувають мешканці Донецької (3.76) та Херсонської областей (3.78), найкраще емоційно себе почувають мешканці Івано– Франківської (4.37) та Чернівецької (4.52) областей. Негативні емоції, навпаки, найменше виражені в цих самих областях – у мешканців Івано– Франківської (4.2), Чернівецької (4.2), а також Кіровоградської (4.24) областей. Найбільш емоційно негативні мешканці Херсонської (4.76) та Донецької (4.7) областей.
СТРАТЕГІЇ РЕАГУВАННЯ НА СТРЕС
Має 7 замірів з березня 2023 року.Стратегії "бий – біжи – завмри" є способами реагування на життєві виклики та стрес, показують як ми адаптуємося до зміни середовища: якими є психологічні реакції та наша поведінка.
Стратегія БИЙ
За період замірів майже не відбулося змін – це найбільш вживана стратегія (від 5.0 до 5.2). Опитані більше використовують «бий» як спосіб справитися з тривогою та страхом. У травматичній ситуації вони починають діяти, вкладають максимум зусиль в подолання руйнівних наслідків стресових ситуацій, з якими зіткнулися.
Ця стратегія станом на листопад 2023 року за віком найбільше до вподоби старшій групі (61+) – 5.49, найменше – молоді (18– 29 років) – 4.58 і молодь за весь період замірів показала, що вони найменше користуються цією стратегією подолання стресу. Очевидних гендерних залежностей ця стратегія не має: на листопад 2023 року спостерігаємо майже однаковий рівень у жінок (5.12) та чоловіків (5.18). Регіонально «бий» найменше використовується мешканцями Сходу (4.9), далі йдуть Київ (5.0), Південь (5.0), Захід (5.2), Центр (5.2), але ці відмінності незначні. За рівнем доходу спостерігається лінійна залежність: бідні використовують цю стратегію менше (4.7), ніж забезпечені (5.3), бо це активна, дієва стратегія, а рівень доходу зазвичай співвідноситься зі здатністю до дій.
Стратегія БІЖИ
Найбільше використовувалася у березні 2023 року (4.8), зазнала несуттєвих змін у показниках і у листопаді 2023 року є майже на такому самому рівні (4.7) – тут втеча є способом справитися зі стресовою ситуацією, це докладання максимуму зусиль, щоб врятуватися та опинитися якнайдалі від небезпеки.
Вікові відмінності у листопаді 2023 року не суттєві, найбільшими вони були у вересні: старша вікова група (61+) менше користувалася цією стратегією (4.12), ніж опитані віком 30– 39 років (4.65). Хоча ці залежності не лінійні. Гендерні відмінності також найбільше показали себе у вересні 2023 року – жінки менше готові були «бігти» (4.16), ніж чоловіки (4.74). Регіональних відмінностей майже немає – 4.5– 4.6 у всіх регіонах та Києві. За рівнем доходу в цій стратегії також спостерігається лінійна залежність, але тепер вже навпаки: її найбільше використовують бідні (4.7), а найменше – забезпечені (4.3).
Стратегія ЗАВМРИ
Зазнала найбільших змін від 4.1 у березні 2023 року до 3.5– 3.6 з травня по листопад 2023 року. Її обирають люди, які в ситуації загрози не роблять активних дій: ніби застигають на місці. Стратегія надає їм можливість стриматися від необачних вчинків, надійно сховатися від небезпеки і пережити складну ситуацію. Сьогодні ця стратегія є найменш вживаною опитаними.
За віком: найбільше цією стратегією користується молодь (4.51), найменше – найстарша група 61+ (2.98) і ці відмінності дуже суттєві. За гендером: в цілому, жінки частіше «завмирають», ніж чоловіки, за виключенням травня та вересня 2023 року, де чоловіки більше «завмирали», ніж жінки. За регіонами: мешканці Сходу використовують цю стратегію найбільше (4.0), далі йдуть Південь (3.7), Київ (3.6), Захід (3.6), Центр (3.5). За рівнем доходів є лінійна залежність: найбільше «завмирають» бідні (4.5), найменше – забезпечені (3.1) і це теж дуже суттєві відмінності.
Теґі:
