реклама партнерів:
Головна » 2015 » Січень » 1 » Економіка-2014: не так сталося, як гадалося

Економіка-2014: не так сталося, як гадалося


2015 » Січень » 1
Автор: Черняков
Коментарі: 0
Переглядів: 1007
ЕКОНОМІКА

Допомога проекту Європейської України - благодійний внесок
ваша підтримка важлива для незалежного видання
Наприкінці 2013 року більшість економічних експертів прогнозували, що розвиток української економіки у 2014 буде визначати переважно політика. Проте політичні зміни в Україні виявилися такими радикальними, що зруйнували більшість розрахунків та прогнозів.
За 2013 рік зростання українського ВВП було нульовим. Тодішній уряд прогнозував, що у 2014 році економіка України має скоротитися на 3%. З середини 2014 року новий український уряд, міжнародні фінансові організації та експерти почали погіршувати свої прогнози, говорячи про падіння ВВП України на 8-10%. Проте восени прогнози стали оптимістичнішими - до 6-6,5% падіння ВВП.
За даними Державної служби статистики, падіння українського ВВП у третьому кварталі 2014 року становило 5,1% порівняно із відповідним періодом минулого року. Проте при падінні промислового виробництва на 9,4% впродовж січня-жовтня 2014 року обсяги продукції сільського господарства зросли на 7,5%.
Ще рік тому експерти вважали, що на певний час можна забути про Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. Натомість очікували, що у 2014 році українська економіка житиме під знаком підготовки до президентських виборів 2015 та "освоєння" російських кредитів, про які домовився президент Янукович у Москві в грудні 2013 року.
Але наприкінці лютого 2014 президент Янукович втік з України, а нова українська влада таки підписала Угоду про асоціацію з ЄС.
А далі були анексія Криму Росією та збройний конфлікт у двох східних областях.

Торгівля/геополітичний вибір
Попри те, що угоду підписали у два етапи (у березні 2014 політичну частину угоди підписав прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, а у червні всю угоду разом із частиною про вільну торгівлю підписав новообраний президент Петро Порошенко), запровадження режиму вільної торгівлі між Україною та ЄС, що було складовою частиною Угоди про асоціацію, відтермінували на рік.
Водночас навесні 2014 року ЄС в односторонньому порядку запровадив для України торговельні преференції, які восени подовжили на весь 2015 рік.
Режим преференцій передбачає скасування 94,7% мит на промислову продукцію українського виробництва та на понад 80% українського аграрного експорту.
Коли у квітні цього року ЄС надав Україні преференції, очікували, що європейські мита на українські товари скасують до 1 листопада, а далі між Україною та ЄС діятиме зона вільної торгівлі.
Але підписавши угоду про асоціацію у червні, у вересні сторони погодилися зробити поступку Росії, яка вимагала відтермінування режиму вільної торгівлі між ЄС та Україною, посилаючись на те, що це завдасть збитків самій Росії.
Через кілька днів після ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС із відтермінуванням режиму вільної торгівлі до початку 2016 року, російський уряд ухвалив постанову, що передбачає мита на товари з України, якщо домовленості про відтермінування ЗВТ із Євросоюзом не виконають.
Згідно із даними, оприлюдненими Представництвом ЄС в Україні у вересні 2014 року, український експорт до ЄС лише за травень-червень цього року зріс на 25% порівняно із відповідним періодом минулого року. Ці два місяці стали першими, коли мав проявитися ефект від запровадження режиму торговельних преференцій ЄС.
Автори доповіді зазначали, що найбільший зиск отримали підприємства аграрної галузі - у тваринництві зростання становить 150%, а у рослинництві - 100%.
У дослідженні також йдеться про те, що у грошовому вимірі зростання українського експорту до ЄС майже перекрило втрати на російському напрямку - 587 млн дол. проти 592 млн дол.
Загалом, за першу половину 2014 року експорт до Росії скоротився на 24,5%, тоді як експорт до ЄС зріс на 13%. При цьому від експорту до Росії українські виробники отримали 5,706 млрд дол., тоді як від експорту до ЄС - 9,457 млрд дол.
Увесь 2014 рік Росія продовжувала політику обмеження українського імпорту, розпочату ще у 2013 році.
Втім, як заявив наприкінці літа 2014 року прем'єр-міністр Яценюк, торгувати та воювати одночасно просто неможливо, а відтак українські виробники мають бути готові до повної зупинки експорту української продукції до Росії. При цьому збитки українських виробників в уряді оцінювали у 5 млрд дол.

Девальвація гривні/Війна та відсутність реформ
Ще від початку 2013 року року більшість оглядачів говорили, що стабільність курсу гривні є штучною, і прогнозували її падіння задовго до того, як президент Янукович залишив країну, Росія анексувала Крим, а на сході країни розпочався збройний конфлікт.
Причина полягала у слабкості української економіки, яка так і не відновила зростання після кризи 2008-2009 років через поганий бізнес-клімат та високий рівень корупції. Державні видатки перевищували доходи бюджету дедалі більше. Залежність від імпорту, особливо від надзвичайно дорогого російського газу, ставала все міцнішою, експорт падав разом із виробництвом, інвестиції не надходили, тоді як капітал втікав із країни.
За таких умов підтримувати курс на рівні 8 гривень за долар можна було лише штучно - завдяки продажу валюти із резервів НБУ. Якщо на кінець літа 2011 року НБУ мав резерви у понад 38 млрд дол. - рекордний показник за всю історію незалежності України, то на січень 2014 вони становили 20,415 млрд дол.
Перший стрибок курсу гривні відбувся у лютому 2014. На кінець місяця, впродовж якого мирні акції протесту обернулися десятками жертв, а президент втік, курс становив уже близько 10 гривень за долар.
До травня валютні резерви зменшилися на понад 6 млрд дол. Поповнити валютні резерви у травні НБУ допоміг МВФ, від якого Україна отримала перший транш із загального кредиту у 17 млрд дол.
Проте радикальних змін на краще, які могли б природним чином стабілізувати та зміцнити гривню, так і не сталося.
Більше того, на той момент Україна вже втратила Крим, а у Донецькій та Луганській областях почав загострюватися конфлікт.
До звичайних соціальних видатків бюджету спочатку додалися незаплановані мільярдні видатки на оборону, а згодом і на облаштування біженців із зони конфлікту.
Одночасно до бюджет перестали надходити податки від багатьох підприємств, розташованих у зоні конфлікту, а також від експорту їхньої продукції. На початку листопада офіційний курс гривні впритул наблизився до 16 гривень за долар. Втім, згодом гривня дещо зміцнилася. Проте у "вільному продажу" - у банках та обмінних пунктах долари так і не з'явилися, - навіть для голови Нацбанку, яка на початку жовтня у присутності журналістів не змогла купити 200 доларів у найближчому відділенні банку, яким, за збігом обставин, виявився "Сбербанк Росії".
У листопаді, як заявила голова НБУ Валерія Гонтарева, у валютних резервах країни було лише 12,5 млрд дол. На 1 грудня, згідно із повідомленням НБУ, валютні резерви стали меншими за 10 млрд дол, скоротившись до 9 млрд. 966 млн. дол. США. Збільшитися вони можуть лише, коли МВФ надасть Україні чергову порцію позики у 2,8 млрд дол. наприкінці 2014 - на початку 2015 року.
При цьому за 2014 рік Україна отримала 9 млрд дол. зовнішньої допомоги, тоді як сплатила за попередніми боргами - 14 млрд дол.

Газ та вугілля/Територіальні конфлікти
Крім втрати майна і доходів через російську анексію Криму і бойові дії, конфлікти змінили енергетичний баланс України.
Базування російського флоту у Криму було частиною газових домовленостей між Україною та Росією. Харківські угоди, укладені президентом Януковичем, передбачали 100-доларову знижку на газ в обмін на подовження перебування російського флоту у Севастополі.
Грудневі домовленості 2013 року, укладені президентом Януковичем у Москві, дозволяли знизити ціну на російський газ для України до 268,5 доларів за тисячу кубів.
Коли наприкінці лютого президент Янукович втік, а у березні 2014 року Росія оголосила Крим своєю територією, попередні угоди, а відтак і знижки, втратили сенс. З квітня 2014 року Росія підвищила ціну на свій газ для України до майже 500 доларів за тисячу кубів. Київ відмовився платити.
Росія припинила постачання газу до України 16 червня 2014 року, запровадивши режим передоплати. Того ж дня російський "Газпром" звернувся до Стокгольмського арбітражу з позовом, щоб стягнути з Києва борг на 4,5 млрд доларів, який, на думку Росії, утворився у листопаді-грудні 2013 року та квітні-травні 2014 року. Український "Нафтогаз" подав позов проти російського "Газпрому" до того самого суду, вимагаючи встановити справедливу й ринкову ціну на газ, який "Газпром" постачає в Україну, а також претендуючи на компенсацію у 6 млрд дол., які, на думку України, Київ переплачував за російський газ з 2010 року через несправедливі та неринкові умови контракту.
З того часу Україна та Росія вели газові переговори за посередництва Єврокомісії. Лише 30 жовтня вдалося підписати тимчасову угоду про постачання російського газу до України взимку. У четвертому кварталі 2014 року ціна становить 378 доларів за тисячу кубів, а у першому кварталі 2015 року – 365 доларів за тисячу кубів.
нша проблема - вугільна - загострилася разом із конфліктом на Сході. Саме там видобували значну частину енергетичного вугілля, на якому працює переважна більшість українських ТЕС. Експерти твердять, що вугілля, видобуте на заході України - у Львівській та Волинській областях, чи у Польщі, де є його надлишок, технологічно не підходить для українських ТЕС.
Уряд заявив про наміри імпортувати вугілля, потрібне енергетикам. На початку осені прем'єр-міністр повідомив про плани уряду закупити "близько 1 млн тонн" вугілля у Південній Африці. Такі плани уряду, озвучені прем'єром та міністром енергетики, не викликали критики аж до початку листопада.
Але після дочасних парламентських виборів, коли прем'єр заявив, що "доки території Донецької та Луганської областей будуть контролюватися усілякими самозванцями, центральний бюджет не буде туди відправляти кошти", довкола фінансування донбаських шахт та постачання африканського вугілля розпочалися розслідування та суперечки. Згодом стало відомо, що Україна - як держава, так і приватні компанії - частково відновили імпорт вугілля із Росії.
Під кінець року Україні довелося імпортувати з Росії навіть електроенергію.

Експерти: обережний оптимізм та песимістичний реалізм
Василь Юрчишин, директор економічних програм Центру Разумкова
Коли ми складали короткострокові прогнози у травні-червні 2014 року, коли вже хоч трохи було зрозуміло, у якій країні ми живемо, ми передбачали падіння на рівні кризового 2009 року, коли ВВП впав на 15%, промисловість - більш, ніж на 20%. Якщо ми зараз подивимося на ці показники, то ми побачимо, що падіння є набагато меншим. Навіть по промисловості, де (Показники. - Ред.) Донецької та Луганської області обвалилися на третину, показник за підсумками року буде не таким вже й поганим - на рівні 10-11%. При цьому ціла низка областей центральної та західної України мають вельми непогані результати.
Висновок такий: у поточному році криза не стала такою обвальною, як вона була у 2009. І це при тому, що війна внесла дуже значні негативні корективи у будь-які очікування. Тому оптимізму поки що небагато, але я не казав би, що ми маємо повністю провальний рік. Попри величезні складнощі владі вдалося організувати оборону, вдалося залучити ресурси МВФ та інших міжнародних донорів, до певної міри вдалося стабілізувати державні фінанси, що здавалося майже неможливим за умов військової агресії.
Добре, що ми нарешті наважилися, або нас наважили на відхід від російських ринків, тому що ще влітку минулого року, коли, здавалося, був мир і дружба, було, фактично, запроваджено ембарго на наш експорт до Росії. І дуже добре, що українські виробники поступово намагаються переорієнтуватися на інші ринки. ... Єдине зауваження: ми дуже багато говоримо про російський та європейський ринки. Але мені здається в нинішній ситуації важливіше говорити про ринки третіх країн, особливо про ринки високодинамічних азійських країн, зокрема, Китай, Казахстан. Звісно, втрата російських ринків є дуже болючою для окремих промислових підприємств, але це є неминучий процес.
Щодо ситуації з гривнею, то я не знаю жодного фахівця, який би не казав "папередникам" у 2012-2013 роках, що гривню потрібно відпускати. На гривню був дуже потужний тиск і через негативне торговельне сальдо, борги, зменшення валютних резервів, що обвал гривні був неминучим, навіть якби й не було лютневої революції цього року. Все одно у березні-квітні 2014 гривня мала впасти щонайменше до рівня 12.
А от далі ситуація була набагато складнішою, тому що після зміни голови центробанку відбулося багато подій, які були не зовсім раціональними. Це і жорсткі адміністративні обмеження, і, з іншого боку, дуже багато вольностей. Неможливо проводити масштабне рефінансування і не мати жорсткого і прискіпливого контролю на валютному ринку, не мати прозорості у використанні цього рефінансування.
Значні обмеження у доступі населення до своїх депозитів мали б супроводжуватися посиленням відповідальності керівників, власників чи топ-менеджерів банків. Тобто у діях центробанку було багато суперечливого. У НБУ відмовившись від, умовно кажучи, фіксованого курсу, не змогли запровадити раціональну політику плаваючого курсу.

Володимир Лановий, екс-міністр економіки, голова Центру ринкових реформ
Треба нагадати, що наприкінці 2013 року Росія пообіцяла надати Україні 15 мільярди доларів фінансової допомоги впродовж двох років. Три мільярди було перераховано. Тоді стало зрозуміло, що політика, яку проводив Янукович та Азаров, привела країну до краю економічної прірви. Коли відбувся Майдан, всі очікували, що прийде уряд технократів, який відновить економічне зростання, що ринкові сили, передусім незалежне підприємництво, отримають поштовх, і дозволять створювати нові робочі місця та підвищувати зарплати.
На жаль, ще до початку активних бойових дій ми отримали провал фінансів, курсу (Гривні. - Ред.), дестабілізацію банківського сектору. Тому не дивно, що наприкінці року ми бачимо серйозне падіння споживчого попиту.
Ми також бачимо відплив капіталу за кордон при повній відсутності інвестицій, і через це - подальшу нестачу валюти. Так що ми є свідками продовження кризи, яку започаткував попередній режим.
Сьогодні ми чуємо слова прем'єра про збалансування бюджету, про якісь податкові зміни, які нам дозволять підняти економіку, допомогти фронту. Він ніби не знає, що грошова одиниця падає, люди забирають гроші з банків, банки нікого не можуть кредитувати, реальний сектор економіки не отримує ані інвестицій, ані позик. Тому складається враження, що в уряді не знають, як виводити економіку з кризи.
Для того, щоб переорієнтувати підприємства із менш вимогливих східних ринків на західні, що є більш конкурентними та вимогливими, але й більш платоспроможними, треба модернізувати підприємства. ... А для цього потрібні інвестиції. Щоб були ці інвестиції, треба стабільну грошову одиницю, кредитоспроможні банки, припинення бюджетного фінансування збиткових підприємств. Поки ми не вирішимо цих проблем, західні ринки для нас не відкриються.

Анастасія Зануда, ВВС Україна




QR-код посилання на сторінку
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.






Коментарі

avatar

Останні новини

18:22
30-Бер-2020
Верховна рада призначила нових керівників МОЗ і Мінфіну
Верховна Рада призначила міністром охорони здоров'я Максима Степанова і міністром фін
17:40
30-Бер-2020
На Донбасі ще стріляють: один загинув, двоє поранених
Один військовослужбовець збройних сил загинув у результаті ворожого обстрілу на Донба
16:21
29-Бер-2020
Міністри охорони здоров'я, фінансів, інфраструктури можуть залишити Кабмін
Міністр охорони здоров'я Ілля Ємець, міністр фінансів Ігор Уманський і міністр інфрас
13:42
29-Бер-2020
Жінка, яка примудрилась заразити коронавірусом кілька сіл на Буковині, попросила пробачення
Перша хвора на коронавірус на Буковині жінка, яка примудрилася заразити десятки жител
09:35
29-Бер-2020
Кількість випадків інфікування коронавірусом в Україні зросла до 418
Станом на 10:00 29 березня, за результатами досліджень вірусологічної референс-лабора
12:52
28-Бер-2020
2. Реорганізація армії. Тріумфальна весна 1918-го
Після важких і напружених боїв за Київ, ввечері 8 лютого 1918-го українські війська в
09:33
28-Бер-2020
У "Слузі народу" заявили те, що ризик оголошення дефолту в країні зростає
Народний депутат з "Слуги народу" Єгор Чернєв заявив про те, що ризик оголошення дефо
19:30
27-Бер-2020
Міністрів охорони здоров’я і фінансів можуть скоро звільнити
Міністрів охорони здоров’я Іллю Ємця і фінансів Ігоря Уманського можуть скоро звільни
19:22
27-Бер-2020
1. Забуті перемоги. Тріумфальна весна 1918-го
Підручник історії України 10-го класу авторства В. Власова і С. Кульчицького, виданий
13:39
26-Бер-2020
Лауреати Міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя «Тріумф» за 2020 рік
Цю почесну нагороду засновано у 1998 р. Чернігівським медіа-клубом за сприяння Націон
Усі новини