Інститут національної пам’яті спільно із громадськістю створює Музей Майдану та призначає директора
Створення «Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності» — результат співпраці держави та громадськості, зокрема Ініціативи Музей Майдану/Музей Свободи.
На прес-конференції 21 січня представили директора «Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності». Ним став відомий музейник Ігор Пошивайло — голова ГО «Музей Майдану», заступник гендиректора Музею Івана Гончара. Він втілюватиме завдання із організаційного супроводу створення Музею Майдану, його першої експозиції, вирішення бюджетних питань та організації відкритого конкурсу на посаду очільника установи.
«Насамперед ми завершимо розробку базової концепції, сформулюємо план дій та забезпечимо базові елементи нової структури — фінансування, штатний розпис, формування наглядової й опікунської рад», — говорить Ігор Пошивайло, який впродовж двох років був одним із двигунів Ініціативи Музей Майдану/Музей Свободи.
Ігор Пошивайло підкреслив, що нагальним є надання Музею бодай тимчасового приміщення, робота над консервацією та реставрацією основної колекції, оскільки зараз вона зберігається в непристосованих приміщеннях. Нагадаємо, що зусиллями волонтерів та Інституту національної пам’яті зібрано майже дві тисячі артефактів.
«Наступний ключовий крок – організація відкритого конкурсу на посаду директора, обрання керівництва й завершення формування команди музею, налагодження системної комунікації по горизонталі і вертикалі, від громадських ініціатив і до держави», — додав Ігор Пошивайло.
Музей Майдану повинен нам нагадувати ту дуже високу ціну, яку ми заплатили за можливість змінити країну, вважає голова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. «Розуміючи, яка це висока ціна, ми матимемо більше сил і натхнення, щоб здійснити необхідні зміни, зробити Україну близькою до тієї, за яку боровся Майдан. Важливим аспектом у створенні Музею Майдану є те, що громадська ініціатива, яка виникла під час Майдану, врешті знайшла державну підтримку — Адміністрації Президента і Кабінету Міністрів України».
Музей Майдану зареєстровано як юридичну особу. Та це лише початок, наголошує Володимир В’ятрович, необхідна подальша підтримка з боку держави. «Наразі музей не має приміщення ані для того, щоб розташувати штат, який формується, ані для розміщення тимчасової експозиції. Надати його — обов’язок держави. На нашу думку, для цього найкраще надається Український дім. Із подальшою можливістю побудови нового приміщення для постійної експозиції — найкраще для цього пасує місце на алеї Героїв Небесної сотні».
Відповідальним за створення Музею визначено Український інститут національної пам’яті, та попри це додаткове завдання в бюджеті на 2016-й жодних додаткових коштів не передбачено.
«Ми будемо піднімати найближчим часом питання змін до бюджету, які врахують необхідні кошти для створення Музею Майдану, і віримо в підтримку цього від Уряду та Парламенту», — говорить голова Інституту національної пам’яті.
Партнер аналітичної компанії pro.mova Олександра Бакланова зауважила: «Одне з найскладніших завдань на сьогодні — забезпечити, щоб Музей Майдану був не тільки про минуле, але й про майбутнє, щоб він допомагав нам осмислювати те, що відбулося, й будувати майбутнє. Адже музей — це не тільки стіни, це й культурні та просвітницькі програми».
Також у прес-конференції взяв участь Василь Рожко, начальник управління музейної справи Міністерства культури України.
Організатори прес-конференції – Український інститут національної пам’яті спільно з громадською ініціативою «Музей Майдану / Музей Свободи».
Запис прес-конференції ви можете переглянути на каналі YouTube Ukrainian Institute of National Remembrance
ДОВІДКА:
Ігор Пошивайло — відомий музейник і громадський діяч. Народився 1967 року в Полтаві. Закінчив Київський державний педагогічний інститут іноземних мов та аспірантуру Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України.
Кандидат історичних наук, заслужений діяч мистецтв України (2008). Заступник гендиректора Музею Івана Гончара (Київ). Голова експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини Міністерства культури України. Учасник Ініціативи Музей Майдану/Музей свободи, голова громадської організації «Музей Майдану».
Один із напрямів його наукових досліджень — збереження та примноження культурної спадщини, музейної інтерпретації. Керівник і учасник міжнародних культурно-мистецьких проектів. Співмодератор і співорганізатор семінарів з музейного менеджменту, що проводяться Фондом мистецтв і культури в Центральній і Східній Європі (США) і Посольством США в Україні.
Автор монографії «Феноменологія гончарства: семіотико-етнологічні аспекти», що 2000-го стала лауреатом VІІ Форуму видавців у Львові. Переклав з англійської на українську книгу Еріка Р.Вульфа «Європа і народи без історії», упорядник серії альбомів «Україна й українці: Історико-етнографічний мистецький альбом Івана Гончара» (гран-прі ХІІІ Форуму видавців у Львові, 2006).
Учасник конференцій Ради Європи та ЮНЕСКО з питань збереження традиційної культурної спадщини та з музейної справи.
ІНІЦІАТИВА Музей Майдану/Музей Свободи
Упродовж двох років, що минули від Революції Гідності, музейники, представники громадських організацій у співпраці з органами державної влади доклали зусиль, щоб зберегти пам’ять про ті події й надалі розвивати громадські практики, започатковані Майданом. Фактично велася робота над створенням багатофункціонального відкритого простору під умовною назвою МУЗЕЙ МАЙДАНУ.
Із січня 2014 року ініціатива «Музей Майдану / Музей Свободи» зібрала майже дві тисячі артефактів, документів та усних свідчень, що стануть основою новоствореного Меморіального комплексу, провела низку виставкових проектів в Україні й за кордоном, здійснила консультації зі світовими експертами-музейниками, взяла участь у навчальних поїздках з вивчення міжнародного досвіду і проаналізувала тенденції розвитку «музеїв пам’яті» та викликів, які стоять перед ними.
В основі Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності лежить концепт багатофункціонального музейного комплексу, метою якого є збереження пам’яті про події, учасників та наслідки Революції гідності, Помаранчевої революції, Революції на граніті. Він покликаний поширювати ідеї гідності, свободи і незалежності, розкривати особливості боротьби українців за права та свободи у світовому контексті, сприяти активізації громадських ініціатив, консолідації та розвитку українського суспільства і формуванню відповідальності за своє майбутнє.
11 лютого 2015 року вийшов Указ Президента України «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» (№ 69/2015), 18 листопада 2015-го — розпорядження Кабінету Міністрів України «Про утворення державного закладу «Меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції гідності» (№ 1186-р).
Прес-служба Українського інституту національної пам’яті
На прес-конференції 21 січня представили директора «Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності». Ним став відомий музейник Ігор Пошивайло — голова ГО «Музей Майдану», заступник гендиректора Музею Івана Гончара. Він втілюватиме завдання із організаційного супроводу створення Музею Майдану, його першої експозиції, вирішення бюджетних питань та організації відкритого конкурсу на посаду очільника установи.
«Насамперед ми завершимо розробку базової концепції, сформулюємо план дій та забезпечимо базові елементи нової структури — фінансування, штатний розпис, формування наглядової й опікунської рад», — говорить Ігор Пошивайло, який впродовж двох років був одним із двигунів Ініціативи Музей Майдану/Музей Свободи.
Ігор Пошивайло підкреслив, що нагальним є надання Музею бодай тимчасового приміщення, робота над консервацією та реставрацією основної колекції, оскільки зараз вона зберігається в непристосованих приміщеннях. Нагадаємо, що зусиллями волонтерів та Інституту національної пам’яті зібрано майже дві тисячі артефактів.
«Наступний ключовий крок – організація відкритого конкурсу на посаду директора, обрання керівництва й завершення формування команди музею, налагодження системної комунікації по горизонталі і вертикалі, від громадських ініціатив і до держави», — додав Ігор Пошивайло.
Музей Майдану повинен нам нагадувати ту дуже високу ціну, яку ми заплатили за можливість змінити країну, вважає голова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. «Розуміючи, яка це висока ціна, ми матимемо більше сил і натхнення, щоб здійснити необхідні зміни, зробити Україну близькою до тієї, за яку боровся Майдан. Важливим аспектом у створенні Музею Майдану є те, що громадська ініціатива, яка виникла під час Майдану, врешті знайшла державну підтримку — Адміністрації Президента і Кабінету Міністрів України».
Музей Майдану зареєстровано як юридичну особу. Та це лише початок, наголошує Володимир В’ятрович, необхідна подальша підтримка з боку держави. «Наразі музей не має приміщення ані для того, щоб розташувати штат, який формується, ані для розміщення тимчасової експозиції. Надати його — обов’язок держави. На нашу думку, для цього найкраще надається Український дім. Із подальшою можливістю побудови нового приміщення для постійної експозиції — найкраще для цього пасує місце на алеї Героїв Небесної сотні».
Відповідальним за створення Музею визначено Український інститут національної пам’яті, та попри це додаткове завдання в бюджеті на 2016-й жодних додаткових коштів не передбачено.
«Ми будемо піднімати найближчим часом питання змін до бюджету, які врахують необхідні кошти для створення Музею Майдану, і віримо в підтримку цього від Уряду та Парламенту», — говорить голова Інституту національної пам’яті.
Партнер аналітичної компанії pro.mova Олександра Бакланова зауважила: «Одне з найскладніших завдань на сьогодні — забезпечити, щоб Музей Майдану був не тільки про минуле, але й про майбутнє, щоб він допомагав нам осмислювати те, що відбулося, й будувати майбутнє. Адже музей — це не тільки стіни, це й культурні та просвітницькі програми».
Також у прес-конференції взяв участь Василь Рожко, начальник управління музейної справи Міністерства культури України.
Організатори прес-конференції – Український інститут національної пам’яті спільно з громадською ініціативою «Музей Майдану / Музей Свободи».
Запис прес-конференції ви можете переглянути на каналі YouTube Ukrainian Institute of National Remembrance
ДОВІДКА:
Ігор Пошивайло — відомий музейник і громадський діяч. Народився 1967 року в Полтаві. Закінчив Київський державний педагогічний інститут іноземних мов та аспірантуру Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України.
Кандидат історичних наук, заслужений діяч мистецтв України (2008). Заступник гендиректора Музею Івана Гончара (Київ). Голова експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини Міністерства культури України. Учасник Ініціативи Музей Майдану/Музей свободи, голова громадської організації «Музей Майдану».
Один із напрямів його наукових досліджень — збереження та примноження культурної спадщини, музейної інтерпретації. Керівник і учасник міжнародних культурно-мистецьких проектів. Співмодератор і співорганізатор семінарів з музейного менеджменту, що проводяться Фондом мистецтв і культури в Центральній і Східній Європі (США) і Посольством США в Україні.
Автор монографії «Феноменологія гончарства: семіотико-етнологічні аспекти», що 2000-го стала лауреатом VІІ Форуму видавців у Львові. Переклав з англійської на українську книгу Еріка Р.Вульфа «Європа і народи без історії», упорядник серії альбомів «Україна й українці: Історико-етнографічний мистецький альбом Івана Гончара» (гран-прі ХІІІ Форуму видавців у Львові, 2006).
Учасник конференцій Ради Європи та ЮНЕСКО з питань збереження традиційної культурної спадщини та з музейної справи.
ІНІЦІАТИВА Музей Майдану/Музей Свободи
Упродовж двох років, що минули від Революції Гідності, музейники, представники громадських організацій у співпраці з органами державної влади доклали зусиль, щоб зберегти пам’ять про ті події й надалі розвивати громадські практики, започатковані Майданом. Фактично велася робота над створенням багатофункціонального відкритого простору під умовною назвою МУЗЕЙ МАЙДАНУ.
Із січня 2014 року ініціатива «Музей Майдану / Музей Свободи» зібрала майже дві тисячі артефактів, документів та усних свідчень, що стануть основою новоствореного Меморіального комплексу, провела низку виставкових проектів в Україні й за кордоном, здійснила консультації зі світовими експертами-музейниками, взяла участь у навчальних поїздках з вивчення міжнародного досвіду і проаналізувала тенденції розвитку «музеїв пам’яті» та викликів, які стоять перед ними.
В основі Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності лежить концепт багатофункціонального музейного комплексу, метою якого є збереження пам’яті про події, учасників та наслідки Революції гідності, Помаранчевої революції, Революції на граніті. Він покликаний поширювати ідеї гідності, свободи і незалежності, розкривати особливості боротьби українців за права та свободи у світовому контексті, сприяти активізації громадських ініціатив, консолідації та розвитку українського суспільства і формуванню відповідальності за своє майбутнє.
11 лютого 2015 року вийшов Указ Президента України «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» (№ 69/2015), 18 листопада 2015-го — розпорядження Кабінету Міністрів України «Про утворення державного закладу «Меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції гідності» (№ 1186-р).
Прес-служба Українського інституту національної пам’яті
Теґі:
