ваша підтримка важлива для незалежного видання стань патроном
Учора, 13 березня, Київ пом’янув жертв Куренівської трагедії. 49 років тому селевий потік, що зійшов на один із районів Києва через прорив дамби, убив, за офіційними підрахунками, півтори сотні людей. Та очевидці страшної трагедії кажуть, що насправді - в десятки разів більше. Дамбу в районі Бабиного Яру, за якою більше 10-и років накопичувалися стічні води з цегляних заводів, прорвало рівно 49 років тому. За 15 хвилин земляний вал заввишки 14 метрів з гуркотом і ревінням ринув донизу. Потік, що стрімко рухався донизу, захоплював на своєму шляху все, що можливо – дрібні дерева, техніку і навіть людей. Майже всі, хто жив у самій низині - загинули. 15 будинків миттєво склалися, наче карткові, кажуть очевидці. Пощастило тим, хто мешкав на пагорбі, біда їх зачепила частково. Вціліла і Кирилівська церква. За підрахунками тодішньої влади, від селевого потоку загинуло 150 людей. Та масштаби катастрофи дуже применшені. Ті, хто відкопували тіла, кажуть, що загиблих було не менше двох тисяч. Міліція, КДБ та військові, що оточили зону лиха, заборонили навіть говорити про те, що сталося. Щоб уникнути політичного забарвлення події на підприємствах були заборонені цивільні панахиди, небіжчиків ховали на всіх міських кладовищах і навіть в області. Постраждалі, які позбулися житла, отримали ордери на квартири, деяким навіть видали талони на придбання в розстрочку телевізорів і холодильників.