реклама партнерів:
Головна » 2019 » Липень » 6 » Конотопська битва. 360 років тому розгром московського війська

Конотопська битва. 360 років тому розгром московського війська


2019 » Липень » 6
Коментарі: 0 РІЗНЕ

Допомога проекту Європейської України - благодійний внесок
ваша підтримка важлива для незалежного видання
стань патроном
7 липня 1659-го – початок Конотопської битви, одного з ключових епізодів московсько-української війни 1658-1658 років.
Після смерті Богдана Хмельницького (1657) Україна переживала період нестабільності, який історики згодом назвуть Руїною. Московське царство прагнуло скористатися ситуацією. Декларативно підтримуючи Виговського, як законного правителя, Москва концентрувала військо на прикордонних землях та надіслала уповноваженого до полтавського полковника Мартина Пушкаря, який порозумівся з кошовим отаманом Запорозької Січі Яковом Барабашем і мріяв здобути гетьманську булаву за підтримки царя.

Виговський придушив повстання Пушкаря і Барабаша, кількість жертв якого фахівці оцінюють майже в 50 тисяч чоловік. Між тим московський уряд і надалі втручався у внутрішні справи Гетьманщини, не дотримувався Переяславських статей 1654-го, зазіхав на землі південно-східної Білорусі, завойованих Військом Запорізьким. Восени 1658-го, після того як гетьман Іван Виговський уклав із поляками Гадяцький договір (передбачалося, що Україна отримає рівноправне місце у Великому князівстві Руському поряд із Польщею та Литвою), Московія перейшла до збройного вторгнення.

Армія білгородського воєводи Григорія Ромодановського з’єдналася з ворогами Виговського – Іваном Безпалим (у листопаді 1658-го його проголосили наказним гетьманом), осавулом Вороньком та запорожцями кошового Якова Барабаша – і захопила Миргород, Лубни, Пирятин. Ворогів вибили з України наприкінці 1658-го. Пропозицію боярина Олексія Трубецького про переговори Іван Виговський відкинув, саркастично зауваживши, що вкрай небезпечно з боярами зустрічатися – можна й голову втратити при таких зустрічах.

Навесні 1659-го в Україну вторглася потужна московська армія під командуванням Олексія Трубецького, Григорія Ромодановського і Семена Пожарського (традиційно її оцінюють у 100 тисяч вояків, хоча сучасні дослідники більш реалістичною вважають цифру 50 тисяч). Московіти зруйнувала Срібне, Борзну, передмістя Ніжина, однак застрягли під Конотопом, облогу якого розпочали 21 квітня 1659-го. 5-тисячний козацький загін ніжинського полковника Григорія Гуляницького понад два місяці героїчно тримав оборону, що дало змогу Івану Виговському мобілізувати українське військо (16 тисяч) та залучити на допомогу наймані загони іноземців (кілька тисяч найманців із Польщі, Молдавії, Валахії, Трансільванії) і 30-тисячне військо кримського хана Мухаммед-Гірея ІV.

4 липня 1659-го Виговський розбив передовий загін московської армії біля села Шаповалівка і підступив до Конотопа.

Вирішальна битва розпочалася 7 липня, коли гетьман з маршу атакував військо Трубецького і раптовим ударом захопив велику кількість коней. Наступного дня наздогін за Виговським рушила 30-тисячна кіннота Семена Пожарського, який переправився через річку Соснівку й отаборився. Тим часом непомічений ворогом загін Степана Гуляницького зруйнував переправу і загатив річку. Вранці 9 липня козаки атакували табір Пожарського, після чого імітували відступ. А коли ворог полишив табір і опинився у вузькому яру, із засідки нанесли потужний удар загони кримських татар. Московське військо було оточене і майже все знищене протягом дня.

Вважається, що в Конотопській битві загинуло до 30 тисяч московітів, ще 15 тисяч потрапили в полон (у тому числі сам Пожарський і десятки знатних воєвод). Спостерігаючи такий погром, Трубецькой спішно зняв облогу Конотопа і ввечері почав відступ. Козаки й татари переслідували втікачів аж до московського кордону, Трубецькой дивом уник полону, хоча й отримав два поранення. Були втрачені артилерія, скарбниця, обоз, бойові знамена.

«Цвіт московської кінноти, що відбув щасливі походи 1654 і 1655 років, загинув за один день, і вже ніколи після того цар московський не був у змозі вивести в поле такого блискучого війська, – із сумом констатував російський історик Сергій Соловйов. – У жалібній одежі вийшов цар Олексій Михайлович до народу й жах охопив Москву… Після здобуття стількох міст, після взяття литовської столиці Москва затремтіла за свою власну безпеку; у серпні з наказу царя люди всіх станів поспішали на земляні роботи для укріплення Москви. Сам цар з боярами раз-у-раз приходив дивитися на ці роботи. Мешканці околиць зі своїми родинами й майном наповнили Москву, пішла чутка, що цар виїздить за Волгу, за Ярославль».

Результати битви мали широкий резонанс у Європі. Однак несприятливе внутрішньополітичне становище, нові повстання промосковських сил у тилу звели нанівець всі перспективи перемоги під Конотопом.

Сергій Горобець, Український інститут національної пам’яті




QR-код посилання на сторінку
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.





Коментарі

avatar

Останні новини

12:07
14-Жов-2021
COVID-сертифікат про вакцинацію: як реагувати, якщо не вдається створити електронний документ
Понад 1,8 мільйонів українців на сьогодні успішно користуються електронним документом
10:56
11-Жов-2021
Військові навчання Україна-НАТО спричинили істерику серед російських пропагандистів
Про те, що російські пропагандисти давно переплюнули всі досягнення їхнього натхненни
00:40
05-Жов-2021
Відповіді на найпоширеніші питання про е-лікарняні

В Україні з 1 жовтня всі заклади охорони здоров'я видаватимуть електронні ліка

18:03
01-Жов-2021
У Чернігові презентували збірник документів Антибільшовицького блоку народів
24 вересня в Чернігівській центральній міській бібліотеці імені М. М. Коцюбинського п
15:03
29-Вер-2021
Військові навчання Rapid Trident-2021 спричинили нову хвилю агресії боку Росії
З 20 вересня по 1 жовтня 2021 року на базі Міжнародного центру миротворчості та безпе
15:24
28-Вер-2021
Міф чи реальність: що криється за наймасштабнішими військовими навчаннями Росії «Захід-2021»
На думку багатьох українських фахівців у сфері оборони, військовими навчаннями, що пр
14:50
28-Вер-2021
Сучасна Білорусь: тоталітаризм, диктатура та політичні репресії
У 2020 році в Республіці Білорусь відбулись вибори президента. Здавалось, звичайна по
12:14
27-Вер-2021
Здобуття Білоруссю державної незалежності в 1991 році
Після завершення Другої світової війни в Білорусі наступні десять років ще тривала пі
19:43
26-Вер-2021
Боротьба України з великою корупцією: підтримка ЄС має визначальне значення, але потрібно більше результатів
Європейська палата аудиторів опублікувала звіт з аудиту ефективності підтримки ЄС у б
19:40
26-Вер-2021
Українські МСП отримають консультації за COVID-19 Ваучерами від міжнародної консалтингової компанії
Консалтингова компанія CIVITTA за дорученням Європейського Союзу і уряду Німеччини на
Усі новини