Корюківка. Відбулося перепоховання останків жертв трагедії 1943 року
10 грудня 2013 року у місті Корюківка Чернігівської області проведені меморіальні заходи щодо увічнення пам’яті жертв Корюківської трагедії 1943 року як національного символу всіх знищених нацистськими карателями у роки Другої світової війни населених пунктів України разом із мирними жителями.
Вони є продовженням реалізації комплексу заходів із створення Меморіального комплексу пам'яті жителів населених пунктів України, знищених фашистськими окупантами, на виконання Указу Президента України «Про заходи у зв'язку з 70-ми роковинами Корюківської трагедії» від 22 вересня 2011 року № 925 та постанови Верховної Ради України «Про вшанування пам'яті жертв Корюківської трагедії під час Другої світової війни» від 21 жовтня 2011 року № 3965.
В урочищі «Зелений гай» на території І черги будівництва Меморіального комплексу пам’яті жителів населених пунктів України, знищених фашистськими окупантами, відбулося перепоховання останків 35 жертв знищення нацистськими карателями цього населеного пункту, знайдених у 2013 році пошуковцями ТОВ «Спеціалізована установа «Військові меморіали».
У церемонії взяли участь Михайло Баклажко, голова Корюківської районної ради; Валерій Лозицький, начальник Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства; В’ячеслав Сальніков, заступник начальника департаменту житлово-комунального господарства, регіонального розвитку та інфраструктури Чернігівської облдержадміністрації; Олег Захаров, директор ТОВ «Спеціалізована установа «Військові меморіали»; Сергій Бутко, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області, науковий співробітник; Сергій Павленко, історик і відомий дослідник Корюківської трагедії, власний кореспондент газети «Голос України»; керівники районних організацій, голови територіальних громад, депутати обласної та районної рад, представники громадськості, свідки трагедії та ветерани Великої Вітчизняної війни, представники духовенства, журналісти, гості та жителі міста Корюківка.
Під час меморіального мітингу Андрій Подорван, директор департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації, заявив, що «сьогодні Корюківська громада вкотре зібралась на місці будівництва Меморіального комплексу, яке одночасно є місцем перепоховання жертв Корюківської трагедії. Саме на цьому місці мертві будуть нагадувати живим про те, до чого може призвести агресія, тоталітаризм та ненависть. До чого може призвести протистояння двох тоталітарних держав, населення яких стало смертельними заручниками різних ідеологій».
Він наголосив: «У недалекому майбутньому, коли тут постане Меморіальний комплекс, десятки та сотні тисяч наших співгромадян зможуть віддати данину пам’яті 7-ми тисячам мирних жителів. Важливо, що рішення про будівництво Музейно-меморіального комплексу приймалось на найвищому рівні — відповідним Указом Президента України. Це дозволило чи не вперше на офіційному державному рівні говорити про шанування жертв не лише Корюківської трагедії, а й відновлення історичної та моральної справедливості щодо всіх жертв серед цивільного населення в Україні».
Представник Чернігівської облдержадміністрації закликав, вшановуючи загиблих жителів, яких знищили фашисти, до терпимості та ненасилля. Наше суспільство, наші країна вже прийшло тисячолітній кривавий шлях розбрату та кровопролиття, заплативши за це мільйонами життів, підкреслив він.
Ярослав Жилкін, секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті жертв війни та політичних репресій при Кабінеті Міністрів України, голова правління ВГО «Союз «Народна пам’ять», поінформував про діяльність комісії та громадської організації, яку він очолює, з увічнення пам’яті жертв мирного населення та воїнів-захисників, співпраці з Корюківської громадою та її владою. Він наголосив, що в наш час пам’ять про жертви і злочини проти людяності є пересторогою і захистом від потенційних ідеологів, організаторів і виконавців таких нелюдських вчинків.
Іван Бузак, заступник голови Корюківської райдержадміністрації, поінформував про хід будівництва Меморіального комплексу пам’яті жителів населених пунктів України, знищених фашистськими окупантами.
Священики Української православної церкви на чолі з протоієреєм Свято-Вознесенської церкви отцем Олександром провели поминальну панахиду за невинно убієнними.
Перепоховання останків 35 жертв здійснено в місці, де 1 березня ц. р. були проведені жалобні заходи на державному рівні і вже перепоховано 231 жертву цього злочину проти людяності.
У той же день у м. Корюківка біля Свято-Вознесенської церкви проведено урочисте відкриття Меморіальної дошки, присвяченої пам’яті настоятеля храму, священика Олександра Васильовича Бондаревського, з таким текстом: «Бондаревський Олександр Васильович (1882 – 02.03.1943). Священик Свято-Вознесенської церкви. Загинув разом з прихожанами від рук німецько-фашистських окупантів у період Корюківської трагедії 1–2, 9 березня 1943 року».
Під час меморіального мітингу Оксана Толкачова, науковий співробітник Корюківського історичного музею, розповіла про священика Олександра Бондаревського. Вона підкреслила, що Олександра Васильовича карателі розстріляли разом із його родиною, прихожанами, мешканцями міста, які ховалися від розправи у Божому храмі. Мужній настоятель храму перед смертю так оцінив нацистських катів: «Це не люди забирають нас, а звірі в людській подобі».
Ярослав Жилкін відмітив, що ще коли вони проводили зйомки документального фільму про Корюківську трагедію, то чули від свідків трагедії вражаючі розповіді про мужність священика, який до останнього захищав мешканців від карателів. Про цю героїчну людину автори постаралися донести у документальній стрічці до глядачів.
Сергій Бутко, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області, науковий співробітник, наголосив, що поведінка священика Олександра Васильовича Бондаревського – подвиг людяності у нелюдяний час. Саме так має діяти духовний лідер перед лицем смерті, захищати, підтримувати людей.
Про легендарного священика Олександра Бондаревського згадали свідки Корюківської трагедії, які врятувалися від вбивць-карателів: Діна Степанівна Корнієвська; Володимир Іванович Костюк, очевидець, який безпосередньо із сім’єю переховувався у церкві 1 березня 1943 року; Ольга Миколаївна Пушкаренко, очевидець, що переховувалась у церкві під час кривавої акції нацистів проти мирного населення Корюківки.
Священики Української православної церкви на чолі з протоієреєм Свято-Вознесенської церкви отцем Олександром провели поминальну літію та освятили Меморіальну дошку.
Вони є продовженням реалізації комплексу заходів із створення Меморіального комплексу пам'яті жителів населених пунктів України, знищених фашистськими окупантами, на виконання Указу Президента України «Про заходи у зв'язку з 70-ми роковинами Корюківської трагедії» від 22 вересня 2011 року № 925 та постанови Верховної Ради України «Про вшанування пам'яті жертв Корюківської трагедії під час Другої світової війни» від 21 жовтня 2011 року № 3965.
В урочищі «Зелений гай» на території І черги будівництва Меморіального комплексу пам’яті жителів населених пунктів України, знищених фашистськими окупантами, відбулося перепоховання останків 35 жертв знищення нацистськими карателями цього населеного пункту, знайдених у 2013 році пошуковцями ТОВ «Спеціалізована установа «Військові меморіали».
У церемонії взяли участь Михайло Баклажко, голова Корюківської районної ради; Валерій Лозицький, начальник Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства; В’ячеслав Сальніков, заступник начальника департаменту житлово-комунального господарства, регіонального розвитку та інфраструктури Чернігівської облдержадміністрації; Олег Захаров, директор ТОВ «Спеціалізована установа «Військові меморіали»; Сергій Бутко, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області, науковий співробітник; Сергій Павленко, історик і відомий дослідник Корюківської трагедії, власний кореспондент газети «Голос України»; керівники районних організацій, голови територіальних громад, депутати обласної та районної рад, представники громадськості, свідки трагедії та ветерани Великої Вітчизняної війни, представники духовенства, журналісти, гості та жителі міста Корюківка.
Під час меморіального мітингу Андрій Подорван, директор департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації, заявив, що «сьогодні Корюківська громада вкотре зібралась на місці будівництва Меморіального комплексу, яке одночасно є місцем перепоховання жертв Корюківської трагедії. Саме на цьому місці мертві будуть нагадувати живим про те, до чого може призвести агресія, тоталітаризм та ненависть. До чого може призвести протистояння двох тоталітарних держав, населення яких стало смертельними заручниками різних ідеологій».
Він наголосив: «У недалекому майбутньому, коли тут постане Меморіальний комплекс, десятки та сотні тисяч наших співгромадян зможуть віддати данину пам’яті 7-ми тисячам мирних жителів. Важливо, що рішення про будівництво Музейно-меморіального комплексу приймалось на найвищому рівні — відповідним Указом Президента України. Це дозволило чи не вперше на офіційному державному рівні говорити про шанування жертв не лише Корюківської трагедії, а й відновлення історичної та моральної справедливості щодо всіх жертв серед цивільного населення в Україні».
Представник Чернігівської облдержадміністрації закликав, вшановуючи загиблих жителів, яких знищили фашисти, до терпимості та ненасилля. Наше суспільство, наші країна вже прийшло тисячолітній кривавий шлях розбрату та кровопролиття, заплативши за це мільйонами життів, підкреслив він.
Ярослав Жилкін, секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті жертв війни та політичних репресій при Кабінеті Міністрів України, голова правління ВГО «Союз «Народна пам’ять», поінформував про діяльність комісії та громадської організації, яку він очолює, з увічнення пам’яті жертв мирного населення та воїнів-захисників, співпраці з Корюківської громадою та її владою. Він наголосив, що в наш час пам’ять про жертви і злочини проти людяності є пересторогою і захистом від потенційних ідеологів, організаторів і виконавців таких нелюдських вчинків.
Іван Бузак, заступник голови Корюківської райдержадміністрації, поінформував про хід будівництва Меморіального комплексу пам’яті жителів населених пунктів України, знищених фашистськими окупантами.
Священики Української православної церкви на чолі з протоієреєм Свято-Вознесенської церкви отцем Олександром провели поминальну панахиду за невинно убієнними.
Перепоховання останків 35 жертв здійснено в місці, де 1 березня ц. р. були проведені жалобні заходи на державному рівні і вже перепоховано 231 жертву цього злочину проти людяності.
У той же день у м. Корюківка біля Свято-Вознесенської церкви проведено урочисте відкриття Меморіальної дошки, присвяченої пам’яті настоятеля храму, священика Олександра Васильовича Бондаревського, з таким текстом: «Бондаревський Олександр Васильович (1882 – 02.03.1943). Священик Свято-Вознесенської церкви. Загинув разом з прихожанами від рук німецько-фашистських окупантів у період Корюківської трагедії 1–2, 9 березня 1943 року».
Під час меморіального мітингу Оксана Толкачова, науковий співробітник Корюківського історичного музею, розповіла про священика Олександра Бондаревського. Вона підкреслила, що Олександра Васильовича карателі розстріляли разом із його родиною, прихожанами, мешканцями міста, які ховалися від розправи у Божому храмі. Мужній настоятель храму перед смертю так оцінив нацистських катів: «Це не люди забирають нас, а звірі в людській подобі».
Ярослав Жилкін відмітив, що ще коли вони проводили зйомки документального фільму про Корюківську трагедію, то чули від свідків трагедії вражаючі розповіді про мужність священика, який до останнього захищав мешканців від карателів. Про цю героїчну людину автори постаралися донести у документальній стрічці до глядачів.
Сергій Бутко, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області, науковий співробітник, наголосив, що поведінка священика Олександра Васильовича Бондаревського – подвиг людяності у нелюдяний час. Саме так має діяти духовний лідер перед лицем смерті, захищати, підтримувати людей.
Про легендарного священика Олександра Бондаревського згадали свідки Корюківської трагедії, які врятувалися від вбивць-карателів: Діна Степанівна Корнієвська; Володимир Іванович Костюк, очевидець, який безпосередньо із сім’єю переховувався у церкві 1 березня 1943 року; Ольга Миколаївна Пушкаренко, очевидець, що переховувалась у церкві під час кривавої акції нацистів проти мирного населення Корюківки.
Священики Української православної церкви на чолі з протоієреєм Свято-Вознесенської церкви отцем Олександром провели поминальну літію та освятили Меморіальну дошку.
Олександр Майшев
член Національної спілки журналістів України
член Національної спілки журналістів України