21 січня 2015 року в обласному центрі, у військово-історичному музеї – відділі Чернігівського обласного історичного музею імені В.В.Тарновського проведено засідання круглого столу на тему «Соборність України та Чернігівщина: історія і сучасність» за участі істориків, музейників, військових, старшокласників загальноосвітньої школи № 9 м. Чернігова.
Сергій Лаєвський, директор Чернігівського обласного історичного музею імені В.В. Тарновського і модератор круглого столу, привітав усіх присутніх із знаменним днем в історії нашої Батьківщини. 96 років тому, 22 січня 1919 року, був проголошений Універсал, який посвідчив об’єднання Української Народної Республіки (УНР) та Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) у єдину Соборну державу.
Він зосередив увагу на передісторії події, адже шлях до об’єднання обох частин України видався невимовно довгим. Заклики до єднання лунають на з’їзді князів у Любечі 1097 року та у «золотому слові» Святослава зі «Слова о полку Ігоревім». Відродження ідеї єдності українців відбувається за часів Богдана Хмельницького, коли народжується Українська козацька держава. Його справу продовжує Іван Мазепа, але зазнає поразки. На два століття зникає Україна з мапи, але продовжує жити у мріях та справах патріотів.
Ідеєю єдності українських земель просякнута «Русалка Дністрова» та «Книга битія Українського Народу», саме вона стала основою діяльності «Руської трійці» та Кирило-Мефодіївського Братства, прозвучала у Маніфесті Головної Руської Ради, проголошеному 10 травня 1848 року.
Визначну роль у формуванні українськості, безперечно, зіграв Тарас Григорович Шевченко. Ідеї соборності почали оформлюватися у виразну політичну програму в діяльності Михайла Драгоманова, галицьких «народовців», «Братства Тарасівців», у творчості Івана Франка, Юліана Бачинського, Миколи Міхновського, Михайла Грушевського. В’ячеслава Липинського, фактично усіх українських партій та політичних організацій кінця XIX – початку XX століття.
Згадалися й строки із гімну нашої держави, які не співаються:

Це не просто поетична метафора, а постійне нагадування про справжню соборність земель України та соборний дух українців.
Сергій Бутко, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області, звернув увагу, що 22 січня – особливий день нашої історії, адже 22 січня 1918 року, за рік до Дня Злуки, було проголошено незалежну Українську Народну Республіку, яка творилася в умовах російської військової агресії. Особливу увагу С. Бутко приділив ролі чернігівців у цих процесах, наголосивши, що 54 наших земляки стали учасниками Трудового конгресу, що проводився 23 січня 1919 р. І в подальшому чернігівці завжди відзначалися патріотичними настроями. Достатньо згадати, що в УПА були представлені українці всіх регіонів України, а за далеко неповними даними на Волині серед повстанців, у знайдених дослідниками документах, було 99 уродженців Чернігівщини.
Символом прагнень жити у незалежній й соборній Україні 21 січня 1990 року став «живий»ланцюг від Львова до Києва, в якому взяло участь до 3 млн. громадян. Від Чернігівщини у цій символічній соборницькій акції було дві делегації з Чернігова на чолі з Левком Лук’яненком та Валерієм Сараною та Ніжина. У 2014 році, підкреслив історик, український народ в умовах підступної російської агресії зі зброєю в руках підтвердив свій вибір, який зробив ще 22 січня 1919 року, а потім 24 серпня та 1 грудня 1991 року: ми єдина країна.
Хвилиною мовчання учасники заходу вшанували пам’ять Героя з Чернігівщини, солдата сержанта Сергія Парубця, одного з «кіборгів», який загинув у Донецькому аеропорту 18 січня, а сьогодні, 21 січня, о 12.00, був похований в рідному селі Дрімайлівка Куликівського району. Саме з розповіді про цього Героя почав свій виступ Вадим Лільчицький, заступник військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату, підполковник.
Він наголосив на тому, що сьогодні захист територіальної цілісності України є святим обов’язком кожного громадянина, продовженням боротьби попередніх поколінь за соборність та незалежність. У ХХ столітті, за умови відсутності власної держави, українців примушували воювати за чужі національні інтереси, нерідко між собою по різні сторони фронтів. На щастя, виборена в 1991 році сучасна держава Україна дає можливість бути господарем на своїй землі і захищати свою Вітчизну.
Нині чернігівські 13-й та 41-й територіальні батальйони відмінно зарекомендували себе на Сході і входять до п’ятірки кращих, відзначаючись мужністю духа і патріотизмом. На жаль, станом на сьогодні на фронті загинули 75 героїв-земляків. Ми їх всіх пам’ятаємо і шануємо!
На завершення заходу підполковник В. Лільчицький вручив грамоти начальника Чернігівського гарнізону Сергію Лаєвському і Сергію Бутку за внесок у військово-патріотичне виховання молоді й з нагоди Дня Соборності України.
Співробітник музею Віктор Негода представив учасникам музейну виставку «На наших плечах Україна», присвячену участі наших земляків у захисті України від російського агресора на Донбасі.
Організаторами заходу виступили: Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської облдержадміністрації; Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації, Чернігівський обласний військовий комісаріат, Чернігівський обласний історичний музей імені В.В. Тарновського та Український інститут національної пам’яті.

Сергій Горобець,
Український інститут національної пам’яті