Цю подію відзначає увесь християнський світ: Архангел Гавриїл возвістив Діві Марії про непорочне зачаття і наступне народження Ісуса Христа. На честь цієї благої вісті одержало назву і свято.
За народним звичаєм, господар, прийшовши з церкви, випускає на волю, на сонце усіх тварин, навіть пса й кота, «щоб чули весну й самі про себе дбали». Господині у цей день до схід сонця сіють розсаду капусти, «щоб рано достигла, головатою була». Все, що народиться у на Благовіщення погано ростиме, бо «від благовісного теляти добра не ждати». Благовісне яйце під квочку не кладуть.
На Благовіщення працювати заборонялося категорично. У це день, як кажуть, птиця гнізда не в’є, дівчина коси не плете.
У народі вірили, що у цей день Бог благословляє рослини, і тому починають цвісти перші квіти: проліски, сон-трава, первоцвіт. Хто знаходив на Благовіщення ряст, мав кинути під ноги, приказуючи: «Топчу, топчу ряст, дай Боже, діждатися і на той рік топтати». Прислів’я, пов’язані з цим святом, стверджують: «На Благовіщення весна зиму остаточно переборола», «Благослов зиму руйнує». Тому уважно стежили за погодою. Адже ще можуть бути благовіщенські морози. На Благовіщення мороз – ще буде 40 морозів, загримить грім – на тепле літо, урожай горіхів, якщо вітер холодний – то й літо буде холодне, вдарить мороз – на врожай ярини, огірків. Благовіщення без ластівки – весна холодна.
Якщо на Благовіщення ніч тепла – весна буде дружньою.

Джерело: "Чернігів стародавній"