Народний гумор. Наше сало

- Ну чесне слово, як діти.
Українське село.
Під хатою у третього кума сидять два куми, стоїть пляшка горілки, добрячий шмат сала лежить, цибулька, хлібець.
- Куме, а ходіть-но до нас.
З хати:
- Та не можу, я зайнятий.
Випили по першій чарці, закусили салом.
- Куме, давай хутчіш, горілочка гріється.
З хати:
- Та не можу я, зайнятий.
Випили ще по одній.
- Куме, сало кінчається, що ви там робите?
З хати:
- Та кохаюся я, хай йому грець!!!
Прийшов кум до кума у гості. Сидять, горілку п’ють. Аж дивиться господар, що кум на сало налягає. Шкода йому сала стало, то він і каже:
- Куме! Ти ось гостренького скуштуй, помідорчиків та огірочків!
- Спасибі куме, але мені сало теж не тупе.
|
|