Нові деталі про виявлений на Афоні старовинний рукопис XVII століття
Як вже повідомлялося, на Афоні виявили старовинний рукопис XVII – XVIIІ століть з записами українських гетьманів та козацької старшини, які щедро жертвували на афонські монастирі. Знахідку здійснено в рамках наукової експедиції Міжнародного інституту афонської спадщини ( www.afon.org.ua ) з пошуку в архівах Афону документів про духовно-історичні зв’язки з афонськими монастирями.
За словами директора Міжнародного інституту афонської спадщини Сергія Шумило, цей рукопис являє собою унікальну пам’ятку, яка відкриває досі невідомі сторінки тісних зв’язків українських гетьманів і козацької старшини зі світовим центром східного чернецтва на Афоні.
Виявлений рукопис був започаткований 1639 року і являє собою Пом’янник у вигляді книги чи синодика із записами всіх знатних благодійників і жертводавців. Він починається з перерахування імен Великих князів Київських Володимира-Василія Великого, Ярослава-Георгія Мудрого, Всеволода-Гавриїла, Володимира Мономаха, Георгія-Юрія Довгорукого та інших. Далі йде перелік імен митрополитів Київських Михаїла, Леонтія, Іоана, Кирила, Феопемта, Іларіона, Єфрема та інших. Друга частина Пом’янника цілковито складається з представників української козацької старшини. Починається вона з роду гетьмана Івана Самойловича, перерахування представників якого займає дві сторінки.
Далі серед жертводавців афонського монастиря зазначені представники знатних родів української козацької старшини з Києва, Переяслава, Чернігова, Ніжина, Стародуба, Бахмача, Козельця, Конотопа, Гадяча, Прилук, Коропа, Ічні, Лубен, Миргорода, Полтави, Сум, Лебедина, Охтирки, Харкова, Ізюму та інших українських міст.
Зокрема, тут записані знатні козацькі роди Івана Самойловича, Івана Мазепи, Данила Апостола, Леонтія та Павла Полуботків, Василя Борковського, Якова Лизогуба, Семена Палія, Івана Обидовського, Федора Топольницького, Івана Черниша, Василя Жураковського, Василя Кочубея, Івана Іскри, Михайла Гамалія, Івана Гулака, Ігнатія Галагана, Михайла Корсака, Симоеона Савича, Михайла Бороховича, Андрія Горленка (серед роду останнього згадується й єпископ Іоасаф (святий Іоасаф Білгородський. – прим. авт.), Сави Прокоповича, Василя Котляревського та багатьох інших.
Серед церковних діячів увагу привертають перераховані роди архієпископа Феодосія Чернігівського, митрополита Стефана Яворського, єпископа Львівського Іосифа Шумлянського, митрополита Білгородського Іустина Базилевича, архімандритів Києво-Печерських Варлаама Ясинського та Мелетія Сухевича, ігуменів Києво-Михайлівського Золотоверхого монастиря Феодосія Софоновича та Сильвестра Головчича, ігумена Київського Пустинно-Микільського монастиря Іоасафа Кроковського, ігумена Межигірського монастиря Феодосія Васковського, ігумена Видубецького монастиря Варлаама Страховського, архімандрита Чернігівського Єлецького монастиря Ісакія Вленкевича. Також згадуються тут й ігумени та братія Мгарського Лубенського, Густинського Прилуцького та інших українських православних монастирів.
Рукопис містить 118 аркушів, 295 х 157 мм. Записи здійснені церковно-слов’янською мовою, напівуставом, заставки й ініціали в стилі бароко з елементами імітації стародрукованих книг. Окремі заголовки (зокрема, І. Самойловича, І. Мазепи та ін.) майстерно оформлені у вигляді кириличих літер, які візерунково переплетені між собою.
За словами Сергія Шумило, виявлений на Афоні пом’янник є унікальною пам’яткою та важливим джерелом як до біографій української козацької старшини, так і історії зв’язків українських гетьманів та козацтва з центром православного чернецтва на Афоні в XVII – XVIIІ ст. Цей рукопис може послужити цінним джерелом у майбутніх дослідженнях з історії Церкви, козацької старшини та України доби Гетьманщини.
«Цей Пом’янник дозволяє встановити імена учасників різних історичних подій, виявити їхні родинні зв’язки тощо. У ньому збережено свідчення не тільки про знатних українських козацьких меценатів, але й повні відомості про склад їхніх родин. Останнє являє особливу цінність, оскільки про багатьох представників української козацької старшини та шляхти таких даних не збереглося і завдяки віднайденому рукопису тепер є можливість відновити генеалогічне древо цих родів», – вважає директор афонського інституту С. Шумило.
За словами дослідника, чималий інтерес являє записаний серед ктиторів та жертводавців афонського монастиря гетьман Іван Мазепа з усім своїм родом. На сьогоднішній день, напевно, це найбільш повні свідчення про рід Мазепи. Найцікавіше, що одразу після імені Івана Мазепи йде ім’я Марії, а потім його батьків Стефана і Магдалини. Як відзначив С. Шумило, «Найімовірніше, на другому місці записане ім’я дружини Мазепи. Цей факт ставить під сумнів поширене у вітчизняній історіографії припущення, що дружиною Мазепи була старша за нього удова Ганна Фридрикевич, оскільки в Пом’яннику імені Ганни немає. Таким чином можна припустити, що звали дружину І. Мазепи не Ганна, а Марія. Цей факт ставить ще більше питань, аніж відповідей, а тому вони потребують подальших досліджень і пошуків».
Міжнародний інститут афонської спадщини планує найближчим часом перевидати цей афонський пом’янник окремою книжкою, щоб це цінне джерело було доступним для вітчизняних дослідників.
Всі, хто бажає долучитись до видання цієї унікальної пам’ятки, можуть перераховувати добровільні пожертвування для реалізації науково-видавничих проектів Міжнародного інституту афонської спадщини на рахунок організації:
Громадська організація «Міжнародний інститут афонської спадщини», ЄДРПОУ 39088449, р / р 26003053008870, Київське ГРУ ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК”, МФО 321842 (організація не є платником податків на прибуток і ПДВ).
Також можна перерахувати пожертвування на карту Приват-банку: 5168742206340634.
Source: http://afon.org.ua/uk/novini/na-afoni-viyavili-unikalnij-rukopis-kozatskoji-starshini-xvii-st.html
Джерело: afon.org.ua
За словами директора Міжнародного інституту афонської спадщини Сергія Шумило, цей рукопис являє собою унікальну пам’ятку, яка відкриває досі невідомі сторінки тісних зв’язків українських гетьманів і козацької старшини зі світовим центром східного чернецтва на Афоні.
Виявлений рукопис був започаткований 1639 року і являє собою Пом’янник у вигляді книги чи синодика із записами всіх знатних благодійників і жертводавців. Він починається з перерахування імен Великих князів Київських Володимира-Василія Великого, Ярослава-Георгія Мудрого, Всеволода-Гавриїла, Володимира Мономаха, Георгія-Юрія Довгорукого та інших. Далі йде перелік імен митрополитів Київських Михаїла, Леонтія, Іоана, Кирила, Феопемта, Іларіона, Єфрема та інших. Друга частина Пом’янника цілковито складається з представників української козацької старшини. Починається вона з роду гетьмана Івана Самойловича, перерахування представників якого займає дві сторінки.
Далі серед жертводавців афонського монастиря зазначені представники знатних родів української козацької старшини з Києва, Переяслава, Чернігова, Ніжина, Стародуба, Бахмача, Козельця, Конотопа, Гадяча, Прилук, Коропа, Ічні, Лубен, Миргорода, Полтави, Сум, Лебедина, Охтирки, Харкова, Ізюму та інших українських міст.
Зокрема, тут записані знатні козацькі роди Івана Самойловича, Івана Мазепи, Данила Апостола, Леонтія та Павла Полуботків, Василя Борковського, Якова Лизогуба, Семена Палія, Івана Обидовського, Федора Топольницького, Івана Черниша, Василя Жураковського, Василя Кочубея, Івана Іскри, Михайла Гамалія, Івана Гулака, Ігнатія Галагана, Михайла Корсака, Симоеона Савича, Михайла Бороховича, Андрія Горленка (серед роду останнього згадується й єпископ Іоасаф (святий Іоасаф Білгородський. – прим. авт.), Сави Прокоповича, Василя Котляревського та багатьох інших.
Серед церковних діячів увагу привертають перераховані роди архієпископа Феодосія Чернігівського, митрополита Стефана Яворського, єпископа Львівського Іосифа Шумлянського, митрополита Білгородського Іустина Базилевича, архімандритів Києво-Печерських Варлаама Ясинського та Мелетія Сухевича, ігуменів Києво-Михайлівського Золотоверхого монастиря Феодосія Софоновича та Сильвестра Головчича, ігумена Київського Пустинно-Микільського монастиря Іоасафа Кроковського, ігумена Межигірського монастиря Феодосія Васковського, ігумена Видубецького монастиря Варлаама Страховського, архімандрита Чернігівського Єлецького монастиря Ісакія Вленкевича. Також згадуються тут й ігумени та братія Мгарського Лубенського, Густинського Прилуцького та інших українських православних монастирів.
Рукопис містить 118 аркушів, 295 х 157 мм. Записи здійснені церковно-слов’янською мовою, напівуставом, заставки й ініціали в стилі бароко з елементами імітації стародрукованих книг. Окремі заголовки (зокрема, І. Самойловича, І. Мазепи та ін.) майстерно оформлені у вигляді кириличих літер, які візерунково переплетені між собою.
За словами Сергія Шумило, виявлений на Афоні пом’янник є унікальною пам’яткою та важливим джерелом як до біографій української козацької старшини, так і історії зв’язків українських гетьманів та козацтва з центром православного чернецтва на Афоні в XVII – XVIIІ ст. Цей рукопис може послужити цінним джерелом у майбутніх дослідженнях з історії Церкви, козацької старшини та України доби Гетьманщини.
«Цей Пом’янник дозволяє встановити імена учасників різних історичних подій, виявити їхні родинні зв’язки тощо. У ньому збережено свідчення не тільки про знатних українських козацьких меценатів, але й повні відомості про склад їхніх родин. Останнє являє особливу цінність, оскільки про багатьох представників української козацької старшини та шляхти таких даних не збереглося і завдяки віднайденому рукопису тепер є можливість відновити генеалогічне древо цих родів», – вважає директор афонського інституту С. Шумило.
За словами дослідника, чималий інтерес являє записаний серед ктиторів та жертводавців афонського монастиря гетьман Іван Мазепа з усім своїм родом. На сьогоднішній день, напевно, це найбільш повні свідчення про рід Мазепи. Найцікавіше, що одразу після імені Івана Мазепи йде ім’я Марії, а потім його батьків Стефана і Магдалини. Як відзначив С. Шумило, «Найімовірніше, на другому місці записане ім’я дружини Мазепи. Цей факт ставить під сумнів поширене у вітчизняній історіографії припущення, що дружиною Мазепи була старша за нього удова Ганна Фридрикевич, оскільки в Пом’яннику імені Ганни немає. Таким чином можна припустити, що звали дружину І. Мазепи не Ганна, а Марія. Цей факт ставить ще більше питань, аніж відповідей, а тому вони потребують подальших досліджень і пошуків».
Міжнародний інститут афонської спадщини планує найближчим часом перевидати цей афонський пом’янник окремою книжкою, щоб це цінне джерело було доступним для вітчизняних дослідників.
Всі, хто бажає долучитись до видання цієї унікальної пам’ятки, можуть перераховувати добровільні пожертвування для реалізації науково-видавничих проектів Міжнародного інституту афонської спадщини на рахунок організації:
Громадська організація «Міжнародний інститут афонської спадщини», ЄДРПОУ 39088449, р / р 26003053008870, Київське ГРУ ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК”, МФО 321842 (організація не є платником податків на прибуток і ПДВ).
Також можна перерахувати пожертвування на карту Приват-банку: 5168742206340634.
Source: http://afon.org.ua/uk/novini/na-afoni-viyavili-unikalnij-rukopis-kozatskoji-starshini-xvii-st.html
Джерело: afon.org.ua
Теґі:
