Вже підготувалися до відпочинку на природі на травневі свята? А до зустрічі з небажаними гостями вашого пікніка — кліщами? І мова, звісно, не про захисний скафандр, який, в принципі, зможе вберегти вас від проникнення цього паразита, але навряд чи сприяє гарному проведенню часу. Аби не псувати свій відпочинок на природі занадто суворими обмеженнями, треба мати план Б — як діяти, щоб травневі свята не закінчились для вас хворобою Лайма (кліщовим бореліозом), яка може вражати шкіру, суглоби, серце, нервову систему та навіть привести до інвалідності.

Збудники цього захворювання, бактерії роду Borrelia, потрапляють в організм людини від інфікованого кліща. І першою ознакою бореліозу є поява на шкірі на місці укусу рожевої плями, що поступово збільшується у розмірах і набуває форми кільця з яскраво-червоними краями. Це так звана кільцеподібна мігруюча еритема. Її можуть супроводжувати лихоманка, головний біль, біль у кістках, суглобах та м'язах. У кращому випадку через 2-3 тижні настає одужання, однак відсутність яскравої симптоматики не завжди означає, що хвороба відступила: вона може перейти в хронічну форму, що загрожує серйозними наслідками для здоров'я. Тому дуже важливо своєчасно визначити зараження, адже прийом антибактеріальних препаратів є найбільш ефективним у перші три доби після контакту з кліщем.

Тож, що робити, якщо цей контакт таки стався?

Крок перший — якнайшвидше витягніть кліща. Краще робити це у травмпункті. Якщо ж дістатися до медичного закладу складно, візьміть кліща пінцетом якомога ближче до хоботка та акуратно потягніть вгору, обертаючи його навколо своєї осі. Місце укусу обов'язково продезінфікуйте, а витягнутого кліща помістіть в невелику ємність, яка щільно закривається. Ні, не для колекції, а для визначення, чи є він носієм збудника кліщового бореліозу.

Крок другий — відправте кліща на лабораторне дослідження. Наприклад, в лабораторію «Інвітро», де можна зробити усім вже відоме ПЛР-дослідження кліща, звісно ж, не на коронавірус, а на збудників чотирьох не менш небезпечних інфекцій, що є найбільш розповсюдженими в Україні: бореліозу або хвороби Лайма, гранулоцитарного анаплазмозу, моноцитарного ерліхіозу та кліщового енцефаліту. Звісно, цей аналіз потрібен не кліщу, а вам — щоб або заспокоїтись, або вчасно почати лікування.

Негативна відповідь у більшості випадків означає неможливість захворювання в подальшому, однак бажано протягом деякого часу все ж спостерігати за своїм станом та при найменшій підозрі на його погіршення звертатися за медичною допомогою.

Якщо ж ви отримали позитивний результат ПЛР-тесту, тобто піддослідний кліщ таки виявився носієм одного з вищезгаданих збудників, до медичного закладу звертайтесь одразу ж. Це ваш надважливий третій крок — вчасно почати лікування. Збудники кліщового бореліозу дуже чутливі до антибіотиків. Антибактеріальна терапія показана на будь-якій стадії хвороби, але її успіх багато в чому залежить від правильної оцінки періоду захворювання. А для цього існують тести на антитіла.

Тож, крок четвертий. Через три тижні після контакту з кліщем, або у будь-який час при появі симптомів, характерних для хвороби Лайма, зробіть обстеження на виявлення антитіл, специфічних до бореліозу. Спочатку ІФА-тест на наявність імуноглобулінів M і G до борелій. А якщо його результат буде позитивним або сумнівним — дослідження сироватки крові методом імуноблоту, що дозволяє провести диференційоване визначення антитіл до окремих антигенів борелій. Такий двоступеневий підхід є «золотим стандартом» лабораторного підтвердження діагнозу Лайм-бореліозу.



Проінформований — значить озброєний. В попереджені кліщових інфекцій це теж працює. Особливо з допомогою сучасної лабораторної діагностики.