Один із найвідоміших борців за незалежність України в ХХ ст. Євген Коновалець
1891, 14 червня – у селі Зашкові біля Львова народився Євген Михайлович Коновалець, творець і командир найбоєздатнішої військової частини Армії УНР – корпусу Січових стрільців, засновник Української військової організації, голова Організації українських націоналістів, один із найвідоміших борців за незалежність України в ХХ ст.
«У вогні перетоплюється залізо на сталь,
у боротьбі перетворюється нарід на націю».
Євген Коновалець
Походив із змішаної польсько-української родини.
Ще з студентських років відзначався активною громадсько-політичною позицією. З початком Першої світової війни мобілізований офіцером до австро-угорської армії. Під час боїв за Маківку влітку 1915-го потрапив до російського полону, який відбував під Царициним (нині Волгоград).
Повернувся за два роки. Став одним із організаторів формації Січових стрільців, основу яких склали галичани та буковинці. В 1918-1919 роках командував дивізією, корпусом і групою Січових стрільців під час боїв з більшовиками та денікінцями. Підрозділ став свого роду гвардією УНР, вкривши себе славою в боях за українську державність. При цьому Євген Коновалець не був професійним військовим, а його успіхи пов’язують із вдалою моделлю командування, коли основні рішення приймали кадрові офіцери – начальники штабів, оперативних відділів.
Після поразки Української революції 1917-1921 років, коли низка керівників урядів УНР (у тому числі Михайло Грушевський) пішли на компроміс із комуністичним режимом, не втратив віру в справу, якій присвятив все своє життя. Хоча чудово розумів: попереду праці щонайменше на покоління. Для боротьби з окупантами з колишніх офіцерів УНР та Галицької армії сформував Українську військову організацію – структуру, що об’єднала різні підпільні військові групи.
В 1929-му став першим головою ОУН – потужної національно-визвольної сили, яка консолідувала найкращі патріотично-революційні кадри і ставила за мету відродження державної незалежності України. Один із найголовніших талантів Коновальця – вміння поєднувати представників різних організацій і різних поколінь. В ОУН влилися як колишні ветерани армії, так і молодь націоналістичних формувань. Саме він підготував і висунув таких діячів визвольного руху як Степан Бандера, Роман Шухевич, Ярослав Стецько, Олександр Гасин.
Налагодив зв’язки з урядовими колами та спецслужбами Литви, Німеччини, Іспанії, Франції, Англії та Японії. Не сприймав радянський марксизм та німецький націонал-соціалізм. Шукав свій, оригінальний шлях до здобуття державності. Відтак період діяльності ОУН під керівництвом Євгена Коновальця вважається одним із найсвітлішим в історії організації.
Загинув 23 травня 1938-го у Роттердамі (Нідерланди) від руки радянського агента Павла Судоплатова.
Сергій ГОРОБЕЦЬ, Український інститут національної пам’яті
«У вогні перетоплюється залізо на сталь,
у боротьбі перетворюється нарід на націю».
Євген Коновалець
Походив із змішаної польсько-української родини.
Ще з студентських років відзначався активною громадсько-політичною позицією. З початком Першої світової війни мобілізований офіцером до австро-угорської армії. Під час боїв за Маківку влітку 1915-го потрапив до російського полону, який відбував під Царициним (нині Волгоград).
Повернувся за два роки. Став одним із організаторів формації Січових стрільців, основу яких склали галичани та буковинці. В 1918-1919 роках командував дивізією, корпусом і групою Січових стрільців під час боїв з більшовиками та денікінцями. Підрозділ став свого роду гвардією УНР, вкривши себе славою в боях за українську державність. При цьому Євген Коновалець не був професійним військовим, а його успіхи пов’язують із вдалою моделлю командування, коли основні рішення приймали кадрові офіцери – начальники штабів, оперативних відділів.
Після поразки Української революції 1917-1921 років, коли низка керівників урядів УНР (у тому числі Михайло Грушевський) пішли на компроміс із комуністичним режимом, не втратив віру в справу, якій присвятив все своє життя. Хоча чудово розумів: попереду праці щонайменше на покоління. Для боротьби з окупантами з колишніх офіцерів УНР та Галицької армії сформував Українську військову організацію – структуру, що об’єднала різні підпільні військові групи.
В 1929-му став першим головою ОУН – потужної національно-визвольної сили, яка консолідувала найкращі патріотично-революційні кадри і ставила за мету відродження державної незалежності України. Один із найголовніших талантів Коновальця – вміння поєднувати представників різних організацій і різних поколінь. В ОУН влилися як колишні ветерани армії, так і молодь націоналістичних формувань. Саме він підготував і висунув таких діячів визвольного руху як Степан Бандера, Роман Шухевич, Ярослав Стецько, Олександр Гасин.
Налагодив зв’язки з урядовими колами та спецслужбами Литви, Німеччини, Іспанії, Франції, Англії та Японії. Не сприймав радянський марксизм та німецький націонал-соціалізм. Шукав свій, оригінальний шлях до здобуття державності. Відтак період діяльності ОУН під керівництвом Євгена Коновальця вважається одним із найсвітлішим в історії організації.
Загинув 23 травня 1938-го у Роттердамі (Нідерланди) від руки радянського агента Павла Судоплатова.
Сергій ГОРОБЕЦЬ, Український інститут національної пам’яті
Теґі:
