Пам’ятки, що підпадають під дію декомунізаційного закону, більше не охороняються державою
Міністерство культури України внесло зміни до Порядку обліку об’єктів культурної спадщини.
Відповідно до цих змін, пам’ятки, що були включені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України відповідно до закону Української РСР «Про охорону і використання пам’яток історії та культури» та/або підпадають під дію закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», припиняють охоронятися законом.
Згідно з наказом Міністерства культури України № 838 пам’ятники та пам’ятні знаки, присвячені особам, причетним до організації та здійснення Голодомору 1932-1933 років в Україні, політичних репресій, керівникам комуністичної партії, працівникам радянських органів державної безпеки, причетним діяльності комуністичної партії, встановленню радянської влади, а також переслідуванню борців за незалежність України у ХХ ст., не підлягають включенню до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
Органи охорони культурної спадщини обласних, Київської міської та районних державних адміністрацій повинні забезпечити перегляд списків пам’яток історії та культури національного чи місцевого значення, що залишилися у спадщину від УРСР, та внести подання до Міністерства культури України щодо незанесення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України пам’ятників та пам’ятних знаків, що підпадають під дію ЗУ «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».
Наказ спрощує процедуру внесення такого подання відповідними органами до Міністерства культури. Відтепер для цього потрібно лише здійснити перевірку фактичної наявності пам’ятки й надати адресу її розташування.
Пам’ятки, які не підлягають внесенню в Державний реєстр, не охороняються державою й можуть бути демонтовані. Рішення щодо демонтажу пам’яток місцевого значення ухвалює Міністерство культури, національного значення – Кабінет міністрів України. Подальшу долю демонтованих пам’яток визначають органи місцевого самоврядування.
Український інститут національної пам’яті
Відповідно до цих змін, пам’ятки, що були включені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України відповідно до закону Української РСР «Про охорону і використання пам’яток історії та культури» та/або підпадають під дію закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», припиняють охоронятися законом.
Згідно з наказом Міністерства культури України № 838 пам’ятники та пам’ятні знаки, присвячені особам, причетним до організації та здійснення Голодомору 1932-1933 років в Україні, політичних репресій, керівникам комуністичної партії, працівникам радянських органів державної безпеки, причетним діяльності комуністичної партії, встановленню радянської влади, а також переслідуванню борців за незалежність України у ХХ ст., не підлягають включенню до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
Органи охорони культурної спадщини обласних, Київської міської та районних державних адміністрацій повинні забезпечити перегляд списків пам’яток історії та культури національного чи місцевого значення, що залишилися у спадщину від УРСР, та внести подання до Міністерства культури України щодо незанесення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України пам’ятників та пам’ятних знаків, що підпадають під дію ЗУ «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».
Наказ спрощує процедуру внесення такого подання відповідними органами до Міністерства культури. Відтепер для цього потрібно лише здійснити перевірку фактичної наявності пам’ятки й надати адресу її розташування.
Пам’ятки, які не підлягають внесенню в Державний реєстр, не охороняються державою й можуть бути демонтовані. Рішення щодо демонтажу пам’яток місцевого значення ухвалює Міністерство культури, національного значення – Кабінет міністрів України. Подальшу долю демонтованих пам’яток визначають органи місцевого самоврядування.
Український інститут національної пам’яті
Теґі:
