Перший організований бій УПА проти гітлерівських окупантів
7 лютого 1943-го, 75 років тому, у м. Володимирець на Рівненщині під командуванням Григорія Перегіняка («Довбешки/Довбенка», «Коробки») відбувся перший організований бій УПА проти гітлерівських окупантів, який дав початок жорстокій і доволі успішній антинацистській боротьбі українських повстанців.
Керівництво Організації Українських Націоналістів (б) восени 1942-го розпочало підготовку збройного опору проти терору нацистської окупаційної влади. Утворення власної партизанської армії відбувалося на основі об’єднання українських самооборонних відділів, щоб вести ефективну та стратегічно виважену національно-визвольну боротьбу.
Розгорталися повстанські структури, створювалися перші партизанські загони, що стали основою майбутньої армії. Серед них – відділ референта Крайового проводу ОУН Сергія Качинського (Остапа) на Берестейщині, Григорія Перегіняка поблизу Луцька, хорунжого Яреми в районі Колки-Степань, Ворона в Пустомитських лісах і Крука на Крем’янеччині (Тернопільщина). За п’ять років по тому керівництво національним підпіллям назвало символічним днем заснування УПА 14 жовтня 1942-го.
20 січня 1943-го Григорія Перегіняка і його боївка (8 чоловік) здійснили напад на німецьку поліційну колону неподалік села Городець Володимирецького району (деякі дослідники саме цю акцію називають першим зіткненням УПА з німецькими військовими частинами). Були знищені четверо німців, а три десятки власовців, що входили до німецького загону, розбіглися. У відповідь німці за два тижні заарештували провідного діяча ОУН на Сарненщині «Діброву». Його утримували у підвалі будинку німецької жандармерії у Володимирці.
У ніч з 7 на 8 лютого 1943-го сотня Григорія Перегіняка здійснила зухвалий напад на Володимирець. На той момент у містечку основні окупаційні сили складалися із 30 німецьких жандармів, 70 російських козаків (колишніх військовополонених Червоної армії) та 80 узбеків (також колишніх радянських бранців). Операція була доволі ризикованою з огляду на достатньо численний гарнізон. Цілком очевидно, що на боці повстанців мали бути несподіванка і нічна пора, особливо – блискавичний напад.
Під час наскоку було захоплено казарми козаків і приміщення жандармерії. Убито 7 осіб, в тому числі 3-х козаків і 4-х німців (серед них і коменданта жандармерії), 6 козаків було виведено із собою і після допиту страчено в лісі неподалік Володимирця. Визволено з ув’язнення «Діброву», захоплено 20 карабінів, 65 ковдр і доволі багато амуніції. Втрати сотні складали одного убитого і двох поранених. Після блискавичної атаки, користуючись безладом, що запанував у містечку, сотня швидко відійшла з райцентру.
Звільнення Володимирця – це перша легальна збройна акція УПА проти нацистських загарбників. Німці відтоді тривалий час не наважувалися повертатися в містечко.
Розпочалася широка антинацистська боротьба Української повстанської армії. Символічно, що за 10 днів після цієї збройної акції, а саме 17 лютого 1943 року, почалася 3-я конференція ОУН (б), яка прийняла рішення про негайне створення партизанської армії та початок відкритої збройної боротьби проти нацистських і більшовицьких поневолювачів.
Леся БОНДАРУК, Український інститут національної пам’яті
Керівництво Організації Українських Націоналістів (б) восени 1942-го розпочало підготовку збройного опору проти терору нацистської окупаційної влади. Утворення власної партизанської армії відбувалося на основі об’єднання українських самооборонних відділів, щоб вести ефективну та стратегічно виважену національно-визвольну боротьбу.
Розгорталися повстанські структури, створювалися перші партизанські загони, що стали основою майбутньої армії. Серед них – відділ референта Крайового проводу ОУН Сергія Качинського (Остапа) на Берестейщині, Григорія Перегіняка поблизу Луцька, хорунжого Яреми в районі Колки-Степань, Ворона в Пустомитських лісах і Крука на Крем’янеччині (Тернопільщина). За п’ять років по тому керівництво національним підпіллям назвало символічним днем заснування УПА 14 жовтня 1942-го.
20 січня 1943-го Григорія Перегіняка і його боївка (8 чоловік) здійснили напад на німецьку поліційну колону неподалік села Городець Володимирецького району (деякі дослідники саме цю акцію називають першим зіткненням УПА з німецькими військовими частинами). Були знищені четверо німців, а три десятки власовців, що входили до німецького загону, розбіглися. У відповідь німці за два тижні заарештували провідного діяча ОУН на Сарненщині «Діброву». Його утримували у підвалі будинку німецької жандармерії у Володимирці.
У ніч з 7 на 8 лютого 1943-го сотня Григорія Перегіняка здійснила зухвалий напад на Володимирець. На той момент у містечку основні окупаційні сили складалися із 30 німецьких жандармів, 70 російських козаків (колишніх військовополонених Червоної армії) та 80 узбеків (також колишніх радянських бранців). Операція була доволі ризикованою з огляду на достатньо численний гарнізон. Цілком очевидно, що на боці повстанців мали бути несподіванка і нічна пора, особливо – блискавичний напад.
Під час наскоку було захоплено казарми козаків і приміщення жандармерії. Убито 7 осіб, в тому числі 3-х козаків і 4-х німців (серед них і коменданта жандармерії), 6 козаків було виведено із собою і після допиту страчено в лісі неподалік Володимирця. Визволено з ув’язнення «Діброву», захоплено 20 карабінів, 65 ковдр і доволі багато амуніції. Втрати сотні складали одного убитого і двох поранених. Після блискавичної атаки, користуючись безладом, що запанував у містечку, сотня швидко відійшла з райцентру.
Звільнення Володимирця – це перша легальна збройна акція УПА проти нацистських загарбників. Німці відтоді тривалий час не наважувалися повертатися в містечко.
Розпочалася широка антинацистська боротьба Української повстанської армії. Символічно, що за 10 днів після цієї збройної акції, а саме 17 лютого 1943 року, почалася 3-я конференція ОУН (б), яка прийняла рішення про негайне створення партизанської армії та початок відкритої збройної боротьби проти нацистських і більшовицьких поневолювачів.
Леся БОНДАРУК, Український інститут національної пам’яті
Теґі:
