29 серпня за релігійним календарем - Післясвято Успіння Пресвятої Богородиці. У народі це свято ще називають – третій Спас.
В цей період завершується останній місяць літа – найблагодатніша пора року. З літом - періодом збору врожаю - селяни пов’язували свій добробут. Від того чи вчасно зібрано збіжжя, значною мірою залежав добробут родини. «Третій Спас запитає у вас: чи жнивували, чи в холодку пролежали».
Як і Перша Пречиста, так і третій Спас, вважається періодом заготівлі яблук. Дівчата співали пісні: «Пречиста мішок загубила, а Спас ішов – мішок знайшов». Такими символічними мішками були погреби й горища, де зберігалися свіжі продукти. Вважалося, що зібрані в цей період яблука повинні бути поживними й найпридатнішими для зберігання. Яблука тримали до осінніх та зимових свят, щоб почастувати на Різдво або на Новий рік дітей та гостей. За народним звичаєм, вважалося за ознаку шляхетності та працьовитості, якщо дівчина, до якої приходили колядники, дарувала хлопцям яблука. Кожен з них виголошував промову: «Спасибі рукам працьовитим, що вміли ростити, спасибі Пречистій силі, що в мішок натрусила, і тобі, Спас, що беріг нас!» Цієї пори вже збираються до відльоту перші пташині гурти. Старші навчали молодняк до нелегкої і довгої перелітної дороги. Поруч з лелеками неодмінно сусідили солов’ї. Старші люди з цього приводу кажуть, що мовби дрібні сіроптахи тримають буслів, тобто вказують їм дорогу до вирію. Але, якщо в дорозі солов’ї стомлюються, то вони сідають на спини лелек… Відносно третього Спасу існують прислів’я, зокрема: «Післяуспіння прийшло – сонце на осінь пішло». Зрештою, так воно і є. Хоча, ще вдень і тепло, а деякі дні й спекотні, проте вранці і ввечері вже прохолодно: поступово приходить осінь…