Польські студенти провели анкетування учасників Євромайдану та Антимайдану
Студенти активно здійснювали анкетування учасників Євромайдану, а також так званого Антимайдану.
Наприкінці грудня минулого року 60 студентів Інституту Східної Європи (Studium Europy Wschodniej) Варшавського університету під керівництвом його директора Яна Маліцького та у супроводі кількох викладачів перебували з дослідницьким візитом у Києві. Там вони проводили теренові дослідження подій, що вже понад місяць розгортаються на головній площі країни.
Протягом 3-ох днів студенти активно здійснювали анкетування учасників Євромайдану, а також так званого Антимайдану. Анкета-дослідження містила 40 питань. Студенти Інституту Східної Європи були поділені на групи по двоє осіб, за котрими був закріплений певний регіон походження респондентів – західний, центральний, південно-східний, а також місто Київ. Результати опитувань повинні стати основою для ґрунтовного дослідження нещодавних політичних процесів в Україні та, зокрема, подій Євромайдану. Уся отримана інформація «з перших вуст» дасть змогу прослідкувати ті основні тенденції та настрої, які зараз мають місце в українському суспільстві.
Говорить директор Інституту Східної Європи Варшавського університету Ян Маліцький:
— Дуже важливо, що нам вдалося успішно провести ці дослідження в Києві. Виїзд мав дві цілі: по-перше — безпосередньо показати польським студентам події на Майдані; але основною метою було проведення польових досліджень з використанням дуже об’ємної анкети із запитаннями. Нам вдалося виконати майже 350 анкет, які дадуть можливість підготувати дуже серйозне дослідження, зокрема, про суспільні погляди мешканців України на низку тем, як, наприклад, оцінка інших народів, оцінка власних урядів, відповіді на запитання про політичних та військових союзників України і запитання про те, куди слід рухатись Україні – до Європейського Союзу чи до Росії.
Ян Маліцький зауважує також, що на його думку, з погляду стратегічних інтересів як Польщі, так і України, зближення останньої з ЄС є набагато вигіднішим. Проте, немає жодного сумніву, що Україна поділена запитанням про інтеграційний напрямок не тільки в сенсі того, що є «добре, прозахідне суспільство» і «злий промосковський уряд».
— Справа є набагато складнішою. Оскільки є велика частина українського суспільства, яка «побоюється» Заходу або є більш «промосковською». Додатковою проблемою є те, що Москва має велике поле для свого маневру і використовує усі можливі інструменти, аби тримати Україну у своїй орбіті і впливати на суспільні, політичні настрої в країні, а також на управління цими процесами. Має можливість тиснути та отримувати певні результати, в яких зацікавлена. Часом їй це не вдається, приклад – Помаранчева революція, а часом – вдається, це непідписання угоди про асоціацію з ЄС, — підкреслив Ян Маліцький.
Молоді дослідники з Варшави отримали можливість взяти участь в унікальному науковому заході, а й особисто поринути у вир подій на Майдані. Своїми враженнями від поїздки поділився один із студентів Бартош Хмилевський:
— Вперше побував у такому місці, де було стільки добрих людей. Це рідкісне явище, особливо у великих європейських містах, як, наприклад, у Варшаві, де люди не звертають один на одного увагу. Дуже мене вразило те, що усі люди були такими привітними, одне до одного посміхалися, кожен хотів комусь допомогти і всюди відчувалася дуже дружня атмосфера. Більшість людей, яких я опитував, особливо тих старших, підкреслювало, що хочуть зупинити і розірвати будь-яку співпрацю з Росією, перестати залежити від Москви. Траплялися цікаві життєві історії у людей, які мали цікаве походження та коріння, багато подорожували по світу. Наприклад, був такий старший чоловік, якому близько 70 років, він провів частину свого життя в Польщі і порівнював часи комунізму в Польщі і в Україні. Підкреслював, що світ Радянського Союзу і світ Польської Народної Республіки (ПНР) був зовсім інший. Казав, що для мешканців країн Радянського Союзу ПНР видавалася свого роду Сполученими Штатами Америки, що мене дуже здивувало і вразило.
Бартош Хмилевський, також зауважив, що молоде українське покоління підтримує Майдан, тому що, по-перше, народилося в часи «нової» України, в часи «не радянські», в період незалежної України. Очевидно, ці люди мали можливість багато подорожувати, побачити як живуть люди в інших країнах, як живе Євросоюз і порівняти з реаліями своєї вітчизни. Тому вони розчаровані тим, що не можуть жити так, як живеться по інший бік західного кордону.
— Наприклад, один з таких молодих респондентів виділяв корупцію, яка панує в Україні, зокрема у вишах, якої на Заході, вже за Бугом, немає. Здається мені, що це і є мотивацією для молодих людей. Це ментальні зміни в свідомості людей. Ці люди не мають на собі «плями» комунізму і є виховані в зовсім іншій культурній та ідеологічній площині і хочуть, щоб Україна була саме такою, якими є їхні очікування і те, що вони побачили за кордоном, те позитивне. Вони би хотіли, щоб так було і в Україні, – зауважує Бартош.
Серед студентів-поляків було багато тих, хто вперше побував в Україні. Але їхня зацікавленість подіями в сусідній державі є дуже високою. Маючи певну картинку про Майдан у своїй голові, сформовану польськими медіа, тепер вони отримали нагоду на власні очі побачити, як виглядає серце українського спротиву «зсередини». Студенти змогли відчути себе «краплями в океані Майдану», зокрема й безпосередньо через контакт з людьми, його пересічними учасниками.
Говорить студентка з України Інституту Східної Європи Варшавського університету Каріна Мельницька:
— Зі мною була дівчина-полька, яка відвідала Україну вперше. Цікавою була її реакція. Тому що перед цим я вже була на Майдані протягом 6-ти днів і у мене певні уявлення та враження склалися про те, що там відбувається. Її надзвичайно вразила та атмосфера – доброзичливість та відкритість учасників. Ми стояли і до нас підійшов чоловік, приніс нам бутерброди та чай, а також перепитав «чи нам бува не холодно». Ось це та приязнь і доброта, яка панує на Майдані найбільше вразила мою подругу. І ще хтось підійшов до неї і просто подарував квітку, такий собі жест доброї волі. Вона сказала, що з нею нічого подібного в житті не траплялось. Я особисто після усіх цих та схожих історій відчуваю гордість за свій народ, — ділиться враженнями Каріна.
Польські студенти найбільше були захоплені атмосферою, яка панує на Євромайдані та серед його учасників:
— Ми проходили Майданом і зі сцени якраз лунала дуже гарна позитивна патріотична пісня. Ми зупинилися, мій друг поляк дуже її уважно слухав, а потім сказав мені, що у нього виступили на очах сльози. Це було щось неймовірне. Він був щасливий, що опинився зараз тут і що став частинкою цих подій.
Каріна відзначила, що на останнє питання в анкеті, яке звучало: «Які Ви бачите внутрішні поділи в Україні?», переважна більшість людей відповідала, що «всі поділи вигадані політиками».
Інститут Східної Європи Варшавського університету вже проводив схожі дослідження раніше, зокрема під час Помаранчевої революції в 2004 році. Відповідно, з’явилася чудова нагода співставити два періоди активності українців під час мирних протестів.
Джерело: Польське радіо, http://www.polradio.pl
Наприкінці грудня минулого року 60 студентів Інституту Східної Європи (Studium Europy Wschodniej) Варшавського університету під керівництвом його директора Яна Маліцького та у супроводі кількох викладачів перебували з дослідницьким візитом у Києві. Там вони проводили теренові дослідження подій, що вже понад місяць розгортаються на головній площі країни.
Протягом 3-ох днів студенти активно здійснювали анкетування учасників Євромайдану, а також так званого Антимайдану. Анкета-дослідження містила 40 питань. Студенти Інституту Східної Європи були поділені на групи по двоє осіб, за котрими був закріплений певний регіон походження респондентів – західний, центральний, південно-східний, а також місто Київ. Результати опитувань повинні стати основою для ґрунтовного дослідження нещодавних політичних процесів в Україні та, зокрема, подій Євромайдану. Уся отримана інформація «з перших вуст» дасть змогу прослідкувати ті основні тенденції та настрої, які зараз мають місце в українському суспільстві.
Говорить директор Інституту Східної Європи Варшавського університету Ян Маліцький:
— Дуже важливо, що нам вдалося успішно провести ці дослідження в Києві. Виїзд мав дві цілі: по-перше — безпосередньо показати польським студентам події на Майдані; але основною метою було проведення польових досліджень з використанням дуже об’ємної анкети із запитаннями. Нам вдалося виконати майже 350 анкет, які дадуть можливість підготувати дуже серйозне дослідження, зокрема, про суспільні погляди мешканців України на низку тем, як, наприклад, оцінка інших народів, оцінка власних урядів, відповіді на запитання про політичних та військових союзників України і запитання про те, куди слід рухатись Україні – до Європейського Союзу чи до Росії.
Ян Маліцький зауважує також, що на його думку, з погляду стратегічних інтересів як Польщі, так і України, зближення останньої з ЄС є набагато вигіднішим. Проте, немає жодного сумніву, що Україна поділена запитанням про інтеграційний напрямок не тільки в сенсі того, що є «добре, прозахідне суспільство» і «злий промосковський уряд».
— Справа є набагато складнішою. Оскільки є велика частина українського суспільства, яка «побоюється» Заходу або є більш «промосковською». Додатковою проблемою є те, що Москва має велике поле для свого маневру і використовує усі можливі інструменти, аби тримати Україну у своїй орбіті і впливати на суспільні, політичні настрої в країні, а також на управління цими процесами. Має можливість тиснути та отримувати певні результати, в яких зацікавлена. Часом їй це не вдається, приклад – Помаранчева революція, а часом – вдається, це непідписання угоди про асоціацію з ЄС, — підкреслив Ян Маліцький.
Молоді дослідники з Варшави отримали можливість взяти участь в унікальному науковому заході, а й особисто поринути у вир подій на Майдані. Своїми враженнями від поїздки поділився один із студентів Бартош Хмилевський:
— Вперше побував у такому місці, де було стільки добрих людей. Це рідкісне явище, особливо у великих європейських містах, як, наприклад, у Варшаві, де люди не звертають один на одного увагу. Дуже мене вразило те, що усі люди були такими привітними, одне до одного посміхалися, кожен хотів комусь допомогти і всюди відчувалася дуже дружня атмосфера. Більшість людей, яких я опитував, особливо тих старших, підкреслювало, що хочуть зупинити і розірвати будь-яку співпрацю з Росією, перестати залежити від Москви. Траплялися цікаві життєві історії у людей, які мали цікаве походження та коріння, багато подорожували по світу. Наприклад, був такий старший чоловік, якому близько 70 років, він провів частину свого життя в Польщі і порівнював часи комунізму в Польщі і в Україні. Підкреслював, що світ Радянського Союзу і світ Польської Народної Республіки (ПНР) був зовсім інший. Казав, що для мешканців країн Радянського Союзу ПНР видавалася свого роду Сполученими Штатами Америки, що мене дуже здивувало і вразило.
Бартош Хмилевський, також зауважив, що молоде українське покоління підтримує Майдан, тому що, по-перше, народилося в часи «нової» України, в часи «не радянські», в період незалежної України. Очевидно, ці люди мали можливість багато подорожувати, побачити як живуть люди в інших країнах, як живе Євросоюз і порівняти з реаліями своєї вітчизни. Тому вони розчаровані тим, що не можуть жити так, як живеться по інший бік західного кордону.
— Наприклад, один з таких молодих респондентів виділяв корупцію, яка панує в Україні, зокрема у вишах, якої на Заході, вже за Бугом, немає. Здається мені, що це і є мотивацією для молодих людей. Це ментальні зміни в свідомості людей. Ці люди не мають на собі «плями» комунізму і є виховані в зовсім іншій культурній та ідеологічній площині і хочуть, щоб Україна була саме такою, якими є їхні очікування і те, що вони побачили за кордоном, те позитивне. Вони би хотіли, щоб так було і в Україні, – зауважує Бартош.
Серед студентів-поляків було багато тих, хто вперше побував в Україні. Але їхня зацікавленість подіями в сусідній державі є дуже високою. Маючи певну картинку про Майдан у своїй голові, сформовану польськими медіа, тепер вони отримали нагоду на власні очі побачити, як виглядає серце українського спротиву «зсередини». Студенти змогли відчути себе «краплями в океані Майдану», зокрема й безпосередньо через контакт з людьми, його пересічними учасниками.
Говорить студентка з України Інституту Східної Європи Варшавського університету Каріна Мельницька:
— Зі мною була дівчина-полька, яка відвідала Україну вперше. Цікавою була її реакція. Тому що перед цим я вже була на Майдані протягом 6-ти днів і у мене певні уявлення та враження склалися про те, що там відбувається. Її надзвичайно вразила та атмосфера – доброзичливість та відкритість учасників. Ми стояли і до нас підійшов чоловік, приніс нам бутерброди та чай, а також перепитав «чи нам бува не холодно». Ось це та приязнь і доброта, яка панує на Майдані найбільше вразила мою подругу. І ще хтось підійшов до неї і просто подарував квітку, такий собі жест доброї волі. Вона сказала, що з нею нічого подібного в житті не траплялось. Я особисто після усіх цих та схожих історій відчуваю гордість за свій народ, — ділиться враженнями Каріна.
Польські студенти найбільше були захоплені атмосферою, яка панує на Євромайдані та серед його учасників:
— Ми проходили Майданом і зі сцени якраз лунала дуже гарна позитивна патріотична пісня. Ми зупинилися, мій друг поляк дуже її уважно слухав, а потім сказав мені, що у нього виступили на очах сльози. Це було щось неймовірне. Він був щасливий, що опинився зараз тут і що став частинкою цих подій.
Каріна відзначила, що на останнє питання в анкеті, яке звучало: «Які Ви бачите внутрішні поділи в Україні?», переважна більшість людей відповідала, що «всі поділи вигадані політиками».
Інститут Східної Європи Варшавського університету вже проводив схожі дослідження раніше, зокрема під час Помаранчевої революції в 2004 році. Відповідно, з’явилася чудова нагода співставити два періоди активності українців під час мирних протестів.
Джерело: Польське радіо, http://www.polradio.pl
Теґі:
