Рада розпочала процес внесення змін до Конституції. Яких повноважень хоче Порошенко за новою Конституцією?
Верховна Рада включила в порядок денний законопроект 4178-а щодо внесення змін до Конституції України (щодо повноважень органів державної влади та місцевого самоврядування) Як повідомляє Еспресо.TV, за це проголосувало 277 нардепів.
«Я вас вітаю, ми розпочали конституційний процес», - прокоментував результати голосування голова Верховної Ради Петро Порошенко.
Нагадаємо, президент України запропонував парламенту свій проект нової Конституції.
В попередньому проекті нової Конституції, запропонованому парламентарям президентом Петром Порошенком є декілька нововведень, які змінять політичну систему в країні
За проектом порошенківської Конституції, який сьогодні був зареєстрований у Верховній Раді, Україна залишається парламентсько-президентською республікою, де президент переважно контролює силовиків та зовнішню політику, а парламент – економічний та соціальний блоки.
У своєму проекті Основного Закону Порошенко пропонує майже нівелювати таке явище, як парламентські фракції. За новою Конституцією фракції більше не є об’єктами, які формують коаліцію – її формуватимуть депутати. Разом зі скасуванням імперативного мандату це призведе до того, що обраний за партійним списком депутат не буде зобов’язаний входити до будь-якої фракції, при цьому зможе бути членом більшості.
Це, вочевидь, спростить президентові контроль над парламентом, оскільки для вирішення будь-якого питання треба буде домовлятися з окремими депутатами та неформальними групами замість фракцій.
Також в проекті Конституції президент посилює свій вплив на силовий блок, оскільки отримує право самостійно звільняти главу СБУ, Генпрокурора і голову нової структури – Державне бюро розслідувань. При цьому для призначення вказаних силовиків президентові, як і раніше, буде потрібне рішення парламенту, але доля уже призначеного керівника буде повністю в руках президента (окрім генпрокурора, якому Рада зможе висловити недовіру, яка означатиме відставку).
Також глава держави матиме отримати право самостійно звільняти і главу НБУ, що посилює вплив президента на фінансову систему.
В той же час президент делегує прем’єр-міністру право висувати кандидатури міністра зовнішніх справ та міністра оборони, але за погодженням з главою держави. Враховуючи залежність прем’єра від парламенту, ця норма дозволить одразу відсікти явно непрохідні в парламенті кандидатури.
Що стосується системи місцевого самоврядування, то проект Конституції Порошенка містить давно анонсовану прем’єром Яценюком реформу з децентралізації. Виконавча влада на місцях передається виконкомам, які формуватимуться місцевими радами. Виконкоми очолюватимуть міський голова або голова місцевої ради. В той же час президент зберігає за собою контрольні та наглядові функції через представників президента на місцях, а місцеві адміністрації скасовуються. Наскільки серйозною буде влада у представників президента і наскільки залежні від них будуть місцеві ради та виконкоми наразі сказати складно, оскільки повноваження «намісників» глави держави на місцях ще не виписані.
«Я вас вітаю, ми розпочали конституційний процес», - прокоментував результати голосування голова Верховної Ради Петро Порошенко.
Нагадаємо, президент України запропонував парламенту свій проект нової Конституції.
В попередньому проекті нової Конституції, запропонованому парламентарям президентом Петром Порошенком є декілька нововведень, які змінять політичну систему в країні
За проектом порошенківської Конституції, який сьогодні був зареєстрований у Верховній Раді, Україна залишається парламентсько-президентською республікою, де президент переважно контролює силовиків та зовнішню політику, а парламент – економічний та соціальний блоки.
У своєму проекті Основного Закону Порошенко пропонує майже нівелювати таке явище, як парламентські фракції. За новою Конституцією фракції більше не є об’єктами, які формують коаліцію – її формуватимуть депутати. Разом зі скасуванням імперативного мандату це призведе до того, що обраний за партійним списком депутат не буде зобов’язаний входити до будь-якої фракції, при цьому зможе бути членом більшості.
Це, вочевидь, спростить президентові контроль над парламентом, оскільки для вирішення будь-якого питання треба буде домовлятися з окремими депутатами та неформальними групами замість фракцій.
Також в проекті Конституції президент посилює свій вплив на силовий блок, оскільки отримує право самостійно звільняти главу СБУ, Генпрокурора і голову нової структури – Державне бюро розслідувань. При цьому для призначення вказаних силовиків президентові, як і раніше, буде потрібне рішення парламенту, але доля уже призначеного керівника буде повністю в руках президента (окрім генпрокурора, якому Рада зможе висловити недовіру, яка означатиме відставку).
Також глава держави матиме отримати право самостійно звільняти і главу НБУ, що посилює вплив президента на фінансову систему.
В той же час президент делегує прем’єр-міністру право висувати кандидатури міністра зовнішніх справ та міністра оборони, але за погодженням з главою держави. Враховуючи залежність прем’єра від парламенту, ця норма дозволить одразу відсікти явно непрохідні в парламенті кандидатури.
Що стосується системи місцевого самоврядування, то проект Конституції Порошенка містить давно анонсовану прем’єром Яценюком реформу з децентралізації. Виконавча влада на місцях передається виконкомам, які формуватимуться місцевими радами. Виконкоми очолюватимуть міський голова або голова місцевої ради. В той же час президент зберігає за собою контрольні та наглядові функції через представників президента на місцях, а місцеві адміністрації скасовуються. Наскільки серйозною буде влада у представників президента і наскільки залежні від них будуть місцеві ради та виконкоми наразі сказати складно, оскільки повноваження «намісників» глави держави на місцях ще не виписані.
Теґі:
