Резонансні вбивства у Києві - на користь російській пропаганді?
Правоохоронці розглядають п'ять версій убивства 15 квітня у Києві колишнього народного депутата від Партії регіонів Олега Калашнікова, написав на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook парламентар та радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко. Серед цих версій він назвав участь загиблого в організації та фінансуванні "Антимайдану" в Маріїнському парку під час протестних акцій на Майдані, бізнес-інтереси та проблеми позик і боргів, а також особисті відносини. Інший радник міністра МВС Станіслав Речинський в інтерв'ю українській пресі не виключив, що Калашніков міг бути вбитий через намагання злочинців приховати розкрадання великої суми грошей, які "зайшли в Україну і були призначені для фінансування травневих мітингів".
Однак керівник центру політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко в інтерв'ю DW пояснив, що є підстави говорити про наявність політичних мотивів убивства Калашнікова. "Це уже не перша, але, боюся, й не остання смерть відомих членів Партії регіонів. Причому йдеться не про ключові фігури, а про виконавців, які хоч є відомими, але не тими, хто ухвалює рішення в колишній партії влади і теперішній опозиції", - сказав експерт.
Він нагадав, що наприкінці березня наклав на себе руки колишній заступник голови фракції Парії регіонів у Верховній Раді Михайло Чечетов, який уславився як диригент натискання кнопок для голосування парламентарямі від Партії регіонів у часи режиму Віктора Януковича. В середині березня застрелився екс-губернатор Запорізької області Олександр Пеклушенко, якого підозрювали в організації побиття мирних маніфестантів під час Майдану в регіоні. "Це дає підстави говорити про тенденцію з усунення свідків фінансових махінацій та незаконної діяльності лідерів Партії регіонів", - переконаний Фесенко.
Між тим під вечір четверга Геращенко повідомив, що "суспільно-політична діяльність" залишається однією з основних версій убивства Калашнікова. Однак додав, що "за певними даними, у пана Калашнікова були серйозні фінансово-економічні питання та труднощі".
Фесенко закликав правоохоронців якнайскоріше встановити вбивць Калашнікова. Занепокоєння в нього викликає те, що в російській пресі розгортається кампанія про нібито політичний терор в Україні. "Деякі українські ЗМІ, які самі себе відносять до опозиційних, також почали цілеспрямовану кампанію, в якій йдеться про хаос і дестабілізацію в Україні. Для цього і російськими, і українськими опозиційними пропагандистами можуть бути використані такі випадки, як убивство Калашнікова", - не виключив експерт.
Цю думку поділяє і директор компанії стратегічного консалтингу Berta Communications Тарас Березовець. У розмові з DW він зазначив, що російська преса зараз намагається переконати громадськість у тому, що Калашнікова могли вбити за його намір організувати святкування Дня перемоги 9 травня за старими радянськими традиціями. "Таким чином, смерть Калашнікова використовується для мобілізації всіх шовіністів та проросійських бойовиків в Україні", - припустив Березовець.
На відміну від нього, колишній депутат парламенту від Партії регіонів Тарас Чорновіл переконаний, що версії про політичні мотиви вбивства Калашнікова "повна несенітниця". На думку Чорновола, Калашнікова дуже швидко забули всі ті, для кого він мав бути ідеологічним противником і ворогом. "Але навряд чи забули ті, в кого були особисті мотиви. Таких людей, вочевидь, сотні", - написав екс-депутат на своїй сторінці у Facebook.
Ще дві смерті
16 квітня стало відомо про смерть журналіста Сергія Сухобока, який працював у опозиційних до режимів Кучми та Януковича виданнях. А близько опівдня майже в центрі Києва був застрелений одіозний літератор і журналіст Олесь Бузина. Правоохоронці кажуть, що в Бузину стріляли з автомобіля двоє невідомих в масках, які швидко втекли з місця злочину. Під вечір четверга автівку було знайдено кинутою у Шевченківському районі Києва.
Директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк сказала DW, що у цих двох смертях немає нічого спільного. "Правоохоронці вже встановили, що Сухобок загинув в результаті побутової бійки кілька днів тому і лише зараз був опізнаний. Тоді як щодо Бузини було скоєне умисне діяння", - сказала Романюк.
Вона не вважає, що Бузина був застрелений через його професійну діяльність і взагалі не вважає загиблого журналістом. "Він кілька тижнів очолював газету "Сегодня", але був звільнений звідти ще у березні. Останні 15 років він друкував українофобські матеріали і останнім часом виступав на російському ТБ. Правоохоронці мають якнайскоріше затримати вбивць і довести, що цей злочин не схожий на вбивство російського опозиціонера Нємцова в центрі Москви", - сказала Оксана Романюк.
За матеріалами: Українська правда
Однак керівник центру політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко в інтерв'ю DW пояснив, що є підстави говорити про наявність політичних мотивів убивства Калашнікова. "Це уже не перша, але, боюся, й не остання смерть відомих членів Партії регіонів. Причому йдеться не про ключові фігури, а про виконавців, які хоч є відомими, але не тими, хто ухвалює рішення в колишній партії влади і теперішній опозиції", - сказав експерт.
Він нагадав, що наприкінці березня наклав на себе руки колишній заступник голови фракції Парії регіонів у Верховній Раді Михайло Чечетов, який уславився як диригент натискання кнопок для голосування парламентарямі від Партії регіонів у часи режиму Віктора Януковича. В середині березня застрелився екс-губернатор Запорізької області Олександр Пеклушенко, якого підозрювали в організації побиття мирних маніфестантів під час Майдану в регіоні. "Це дає підстави говорити про тенденцію з усунення свідків фінансових махінацій та незаконної діяльності лідерів Партії регіонів", - переконаний Фесенко.
Між тим під вечір четверга Геращенко повідомив, що "суспільно-політична діяльність" залишається однією з основних версій убивства Калашнікова. Однак додав, що "за певними даними, у пана Калашнікова були серйозні фінансово-економічні питання та труднощі".
Фесенко закликав правоохоронців якнайскоріше встановити вбивць Калашнікова. Занепокоєння в нього викликає те, що в російській пресі розгортається кампанія про нібито політичний терор в Україні. "Деякі українські ЗМІ, які самі себе відносять до опозиційних, також почали цілеспрямовану кампанію, в якій йдеться про хаос і дестабілізацію в Україні. Для цього і російськими, і українськими опозиційними пропагандистами можуть бути використані такі випадки, як убивство Калашнікова", - не виключив експерт.
Цю думку поділяє і директор компанії стратегічного консалтингу Berta Communications Тарас Березовець. У розмові з DW він зазначив, що російська преса зараз намагається переконати громадськість у тому, що Калашнікова могли вбити за його намір організувати святкування Дня перемоги 9 травня за старими радянськими традиціями. "Таким чином, смерть Калашнікова використовується для мобілізації всіх шовіністів та проросійських бойовиків в Україні", - припустив Березовець.
На відміну від нього, колишній депутат парламенту від Партії регіонів Тарас Чорновіл переконаний, що версії про політичні мотиви вбивства Калашнікова "повна несенітниця". На думку Чорновола, Калашнікова дуже швидко забули всі ті, для кого він мав бути ідеологічним противником і ворогом. "Але навряд чи забули ті, в кого були особисті мотиви. Таких людей, вочевидь, сотні", - написав екс-депутат на своїй сторінці у Facebook.
Ще дві смерті
16 квітня стало відомо про смерть журналіста Сергія Сухобока, який працював у опозиційних до режимів Кучми та Януковича виданнях. А близько опівдня майже в центрі Києва був застрелений одіозний літератор і журналіст Олесь Бузина. Правоохоронці кажуть, що в Бузину стріляли з автомобіля двоє невідомих в масках, які швидко втекли з місця злочину. Під вечір четверга автівку було знайдено кинутою у Шевченківському районі Києва.
Директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк сказала DW, що у цих двох смертях немає нічого спільного. "Правоохоронці вже встановили, що Сухобок загинув в результаті побутової бійки кілька днів тому і лише зараз був опізнаний. Тоді як щодо Бузини було скоєне умисне діяння", - сказала Романюк.
Вона не вважає, що Бузина був застрелений через його професійну діяльність і взагалі не вважає загиблого журналістом. "Він кілька тижнів очолював газету "Сегодня", але був звільнений звідти ще у березні. Останні 15 років він друкував українофобські матеріали і останнім часом виступав на російському ТБ. Правоохоронці мають якнайскоріше затримати вбивць і довести, що цей злочин не схожий на вбивство російського опозиціонера Нємцова в центрі Москви", - сказала Оксана Романюк.
За матеріалами: Українська правда
Теґі:
