Третій енергопакет ЄС переважно не суперечить правилам СОТ. Так вирішила організація після розгляду претензій Росії. Москва вважала, що "Газпром" дискримінують. Про це пише німецьке видання DW.

Світова організація торгівлі (СОТ) відмовила Росії у задоволенні більшості претензій у рамках суперечки із Євросоюзом. Ідеться про правила роботи на газовому ринку ЄС, так званий Третій енергопакет. На думку Москви, він утискав можливості експортного монополіста "Газпром" через вимогу так званого анбандлінгу. Він полягає у вимозі, що компанії, які займаються виробництвом і постачанням газу, не можуть бути операторами газотранспортних систем. СОТ не знайшла у цьому порушень своїх правил, зазначається у висновках, опублікованих у п'ятницю, 10 серпня, на сайті організації.

"Росія не продемонструвала, що вимога анбандлінгу суперечить" положенням угоди про торгівлю, на базі якої сформовано СОТ. Крім загального правила, ішлося про конкретні три випадки - вимоги до "Газпрому" у Хорватії, Литві та Угорщині. Організація не знайшла підстав задовольняти більшість претензій Москви щодо них. А ось скаргу РФ щодо вимоги сертифікації третіх країн у Хорватії, Литві та Угорщині визнали правомірною. Крім цього, не відповідають правилам СОТ деякі з вимог до газопроводу OPAL. Положення про Трансєвропейські енергетичні мережі відповідають одному з договорів СОТ, але не відповідають другому.

"СОТ не знайшла підстав для припущення про начебто дискримінацію з боку ЄС у Третьому енергопакеті проти російських трубопроводів, постачальників послуг чи проти російського газу", - привітали у Єврокомісії рішення регулятора, передає Reuters.

Третій енергопакет - це набір директив щодо внутрішнього ринку газу й елекроенергії у Європейському Союзі. Його ухвалили задля більшої відкритості газових та енергетичних ринків у ЄС, чинності він набув у липні 2009 року. Основним елементом Третього енергопакету є заборона постачальнику газу бути водночас його транспортером, аби не виникало ризику вертикальної інтеграції та монополізації ринку.