Росіяни вибрали Ічню як полігон для своєї підступної зброї
Так, наприклад, починаючи з 2014 року російська організація, яка позиціонує себе як громадську, «Русское воздухоплавательное сообщество» займається розробкою дронів, які можуть нести на борту невеликі, але потужні вибухові заряди та скидати їх у заданих координатах. При цьому сам апарат залишається невидимим для візуального (переміщається на значній висоті) та радіолокаційного (має невеликі розміри та майже повність зроблений із пластику) спостереження.
Ось, що пишуть самі розробники: «… у нас есть и система подвески боевой нагрузки. Ведь сначала украинцы обстреливали беспилотники с большим удовольствием. И ребята придумали: они вешают гранату в стакане. Укры начинают стрелять, ну её и роняют. То есть, сбивая беспилотник, укры сами себя подрывают. Потому что как только они начинают стрелять по беспилотнику, оператор это видит, обижается, бросает на них гранату, беспилотник улетает за следующей гранатой.» (Мова йде про бойові зіткнення підрозділів АТО та російсько-терористичних збройних формувань у 2014 році.) Автори розповідають, що з початку планували використовувати ці апарати для знищення української бронетехніки, однак це виявилось не рентабельно, так як вартість однієї такої «іграшки» становила на той момент близько 500 тисяч російських рублів – 12,5 тисяч доларів США. Однак заплатити таку суму за знищення величезного складу боєприпасів, погодьтеся, не так вже й дорого.
Крім цього, «воздухоплаватели» зазначають, що опанувати керування та обслуговування дронів може майже будь-хто, а навчальний курс триває близько одног місяця: «…Когда мы только начали беспилотники строить, встал вопрос: кто их там будет эксплуатировать? И вот приехали девять добровольцев "оттуда" (з тимчасово окупованої території Донецької області, ред.), которые уже были обстреляны, с опытом боевых действий. Их месяц учили и эксплуатации, и ремонту. Кто-то выучился на оператора. Кто-то — ремонту. Кто-то ничему не выучился, так бывает. Те, кто здесь не выучился, там доучился.»
Відстежити й попередити використання такої техніки майже не можливо: дрон злітає з території РФ, непоміченим долітає до своєї цілі, у нашому випадку – Ічнянського арсеналу, з великої висоти скидає свій смертоносний вантаж та повертається до точки стару.
При цьому, формально Росія залишається осторонь, так як усю брудну роботу виконувала недержавна установа.
Ось, що пишуть самі розробники: «… у нас есть и система подвески боевой нагрузки. Ведь сначала украинцы обстреливали беспилотники с большим удовольствием. И ребята придумали: они вешают гранату в стакане. Укры начинают стрелять, ну её и роняют. То есть, сбивая беспилотник, укры сами себя подрывают. Потому что как только они начинают стрелять по беспилотнику, оператор это видит, обижается, бросает на них гранату, беспилотник улетает за следующей гранатой.» (Мова йде про бойові зіткнення підрозділів АТО та російсько-терористичних збройних формувань у 2014 році.) Автори розповідають, що з початку планували використовувати ці апарати для знищення української бронетехніки, однак це виявилось не рентабельно, так як вартість однієї такої «іграшки» становила на той момент близько 500 тисяч російських рублів – 12,5 тисяч доларів США. Однак заплатити таку суму за знищення величезного складу боєприпасів, погодьтеся, не так вже й дорого.
Крім цього, «воздухоплаватели» зазначають, що опанувати керування та обслуговування дронів може майже будь-хто, а навчальний курс триває близько одног місяця: «…Когда мы только начали беспилотники строить, встал вопрос: кто их там будет эксплуатировать? И вот приехали девять добровольцев "оттуда" (з тимчасово окупованої території Донецької області, ред.), которые уже были обстреляны, с опытом боевых действий. Их месяц учили и эксплуатации, и ремонту. Кто-то выучился на оператора. Кто-то — ремонту. Кто-то ничему не выучился, так бывает. Те, кто здесь не выучился, там доучился.»
Відстежити й попередити використання такої техніки майже не можливо: дрон злітає з території РФ, непоміченим долітає до своєї цілі, у нашому випадку – Ічнянського арсеналу, з великої висоти скидає свій смертоносний вантаж та повертається до точки стару.
При цьому, формально Росія залишається осторонь, так як усю брудну роботу виконувала недержавна установа.
