Щавель ще називають “весняним королем”, зелень цієї рослини однієї з перших з’являється на грядках ранньої весни і радує нас своєю свіжістю і кислуватим смаком. Мало хто знає, що щавель – найближчий родич гречки, і так же як гречка він дуже корисний для організму. Вживаючи його можна вирішити багато проблем із здоров’ям. Багатий вітамінно-мінеральний склад легко пояснює усі унікальні цілющі і корисні властивості щавлю.

Склад щавлю
Молоді листочки цієї рослини використовують для лікування самих різних захворювань, завдяки його унікальному складу. Щавель містить вітаміни C, K, E, вітаміни ряду B, біотваней, β-каротин, ефірні олії, дубильну, щавлеву, пирогаллову і інші кислоти. Також в щавлі присутні мінеральні елементи: магній, кальцій, фосфор, залізо та ін.
Харчовий склад щавлю досить багатий, в 100 г свіжіше за зелень міститься: 2,3 г білків, 91,3 г води, 0,4 г жирів, 0,8 г клітковини, 1,4 г золи.
Енергетична цінність щавлю – 21 ккал на 100 г, це зовсім не багато, враховуючи ще і ту користь, яку принесе ця зелень організму, щавель можна вживати усім, незалежно від того, стежите ви за фігурою або ні.

Користь щавлю
З лікувальною метою використовують усі частини рослини. Вживання щавлю позбавляє від цинги, авітамінозів, анемії. Завдяки високому вмісту вітаміну C, посилюється всмоктування заліза, і як наслідок піднімається гемоглобін в крові. Щавель у великих дозах можна застосовувати як проносне, а в малих – закріплює.
При гастриті із слабким виділенням шлункового соку вживання підвищує кислотність і нормалізує травлення. Невеликі дози щавлевого соку виявляють жовчогінну дію на організм. Народна медицина радить використовувати настої з листя і коріння рослини як кровоспинний і протизапальний засіб.
Зелені частини, і плоди щавлю мають в’яжучі, знеболюючі, протизапальні і антитоксичні властивості. Відвар молодих листочків покращує жовчовиділення, функціонування печінки і кишковика, діє як протиотрута при окремих отруєннях. Відвар коріння щавлю виліковує криваві проноси, болі в попереку і ревматизм. Щавель використовують для лікування коліту, ентероколітів, захворювань ЖКТ і геморою.
Великий запас вітамінів (зокрема аскорбінової кислоти) дозволяє вирішити проблеми з весняними авітамінозами. Молоді зелені листочки рослини перекривають велику частину дефіциту вітамінів. Щавель успішно використовують для лікування серця і кровоносних судин. Щавлева кислота виводить з організму шкідливий холестерин, підтримує м’язи і нерви в тонусі.
Щавель використовують для позбавлення від проблем, що виникають під час менопаузи, : він попереджає маткові кровотечі, зменшує потовиділення, заспокоює головні болі, приводить в норму артеріальний тиск. Вітаміни групи B, що входять до складу щавлю, нормалізують роботу нервової системи і бере участь в оновленні клітин. Рослинні волокна стимулюють роботу кишковика, виводять з організму токсини і шлаки.

Шкода щавлю
Незважаючи на усі корисні властивості рослини, зловживати їм не бажано. Надмірне споживання щавлю може послужити причиною виникнення сечокам’яної хвороби. Щавель не рекомендують включати в раціон при запаленнях в нирках і кишковику, гастритах з підвищеною кислотністю, при виразковій хворобі і при порушеннях водно-сольового обміну. Щавель не дозволяє кальцію засвоюватися повною мірою, що може привести до розвитку остеопорозу. Надлишок щавлевої кислоти веде до появи подагри і уремії. Перша ознака цих важких захворювань – це цукор і солі щавелекислого кальцію в сечі.

Джерело: Користь та шкода