Національна комісія у справах ЮНЕСКО стверджує, що влітку Софію Київську та Києво-Печерську Лавру можуть перенести у список об'єктів спадщини ЮНЕСКО, що знаходяться під загрозою (UNESCO List of World Heritage in Danger). Громадянська ініціатива "Збережи старий Київ" зверталась безпосередньо до представників ЮНЕСКО з проханням відреагувати на забудову буферної зони. За останньою інформацією, стає очевидним, що на відміну від українських чиновників, експерти ЮНЕСКО реагують на запити від громадськості.
Так, радник голови Нацкомісії Роксолани Іванчеко сказала: "Останній звіт щодо стану Софії Київської та Києво-Печерської Лаври ми надіслали в центральний офіс у лютому. Але зараз від директора ЮНЕСКО надійшов лист, де він вимагає оновлений звіт. До них дійшла інформація від громадськості "про будівництво прискореними темпами" у буферній зоні Софії".
Чиновниця додає, що загалом надісланий у лютому звіт був хороший, і про будівництво прискореними темпами у ньому не повідомлялося. При цьому представники Національної комісії у справах ЮНЕСКО стверджують, що такі дії громадськості суперечать інтересам України, оскільки виключення зі Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО буде ганьбою для держави.
Громадянська ініціатива "Збережи старий Київ" переконана, що ганьбою для держави є неспроможність зупинити протиправні забудови попри шалений тиск громадськості і навіть міжнародної спільноти. Стратегія приховування дійсного стану речей від міжнародної громадськості, обрана українською владою, є тільки намаганням закрити очі на проблему, замість того, щоб її вирішувати.
Можлива втрата статусу об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО є великою мірою тільки символічним жестом, котрий підтвердить те, що давно знають усі мешканці столиці, - міцна зв'язка забудовників, державних та місцевих органів влади руйнує Київ, порушуючи законодавство та ігноруючи волю міської громади.
Так, громадськість зверталась до експертів ЮНЕСКО. Проте це були кроки відчаю, реакцією на абсолютну бездіяльність як місцевих, так і державних органів влади. Ніхто не має права звинувачувати громадськість у тому, що ми не звертались до українських органів влади. Громадянська ініціатива "Збережи старий Київ" вже три роки регулярно проводить акції протесту проти незаконних забудов.
Десятки згуртованих ініціативних груп місцевих мешканців по всьому місту воюють за прибудинкові території, парки, сквери, дитячі майданчики, історичні та архітектурні пам'ятки. Ця боротьба ведеться різними методами - безкінечними переписками з органами влади, судовими позовами, акціями протесту.
Забудовники щоразу знаходять спосіб відбитися від вимог громадськості, при чому щоразу найнеочікуванішими з точки зору права методами. Так, новинкою будівельного сезону-2010 стали вироки судів, якими забороняється державним органам влади виносити будь-які приписи щодо певних будівельних об'єктів. Такі рішення були винесено, зокрема, щодо будівництва на Гончара, 17-23 і - на днях - щодо будівництва над станцією метро "Театральна". Фактично, забудовники через підкуплених суддів забороняють державним органам влади виконувати свої посадові обов'язки.
Після подібних рішень, протести громадян, всупереч традиційним уявленням про пасивність українців у захисті своїх інтересів, тільки посилюються та радикалізуються. Більше місяця тому, 13 квітня четверо активістів громадянської ініціативи "Збережи старий Київ" та ГО "Наша земля" на кілька годин зупинили будівельні роботи на найбільш скандальному будівництві за адресою вул Гончара, 17-23.
Для цього довелось вдатися до відчайдушних кроків - вилізти на будівельний кран, тим самим заблокувавши його подальшу роботу. Звичайним киянам вдалось зробити те, що ось уже майже два роки не вдається органам влади - виконати ухвалу суду від грудня 2008 року та припису прокуратури від травня 2009 року. Обидва документи вимагають зупинення будівельних робіт на майданчику до остаточного вирішення питання щодо його законності.
Після цього чиновники зреагували. Ні, не активною діяльністю, але, принаймні, заявили свої позиції. В.о. начальника головного управління архітектури, містобудування та дизайну міського середовища Сергій Броневицький заявив, що на його переконання, будувати на вул. Гончара, 17-23 можна, проте необхідно обмежити висотність до 27 метрів, як вимагає Генплан для історичного центру міста.

Маленький коментар. Про обмеження висотності в 27 метрів доречно говорити для центру міста загалом. Проте територія довкола Софії Київської є зоною, що перебуває під особливою охороною як українського законодавства, так і міжнародних зобов'язань, взятих на себе Україною.
Режим забудови на такій території є значно більш суворим, ніж просте обмеження висотності. Фактично, забороняється будь-яке будівництво, окрім того, що необхідне для підтримання об'єкту охорони. Дивно, що людина, відповідальна за розробку нового Генерального плану міста Києва, не знайома з цими нормами.
Мінрегіонбуд після акції протесту зібрав представників ініціативної групи з вулиці Гончара та забудовника ТОВ "Інвестиційно-будівельна група", щоб обговорити дане будівництво. Тоді, під час зустрічі, представник забудовника нахабно заявив, що не може бути мови навіть про обмеження висотності, не кажучи вже про повну відмову від планів будівництва.
Чи то така самовпевненість забудовників, чи то натиск киян і вся ця історія з краном, але на наступний день на прес-конференції заступник міністра регіонального розвитку та будівництва Ігор Соколов заявив, що, на його переконання, будувати на даному майданчику - "неправильно". Після цього на сайті Кабміну з'явилась інформація про те, що прем'єр-міністр Микола Азаров дав доручення мерові Леонідові Черновецькому зупинити усі будівельні роботи в охоронній зоні Софії Київської та Києво-Печерської Лаври.
Звісно, дуже хотілося б повірити у добрі наміри Азарова, проте за місяць, що минув від часу наказу, жодних радикальних змін не відбулося. Тільки дрібні перестановки кадрів.
Кабінет міністрів звільнив з посади керівника Держкультспадщини Миколу Кучерука. Людина, котра тричі надавала і відкликала дозвіл на забудову на Гончара, 17-23, не кажучи вже про десятки інших дозволів, безумовно, заслуговує на звільнення. І не просто на звільнення, а на детальне вивчення його діяльності на даній посаді, за участі правоохоронних органів. Ось тільки Кабмін вирішив, що Кучерук займе посаду заступника генерального директора Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.
Досі не було оприлюднено жодних конкретних ініціатив власне від уряду щодо вирішення даної проблеми. А разом з тим, Кабінет міністрів, котрий має право законодавчої ініціативи, має змогу змінити правила гри на будівельному полі, надавши більше прав громадськості.
Ці кроки очевидні для кожного, хто хоч трохи знайомий з ситуацією. Необхідно ввести мораторій на будівництво в історичному центрі до прийняття остаточних рішень щодо відповідності певних забудов законодавству; законодавчо посилити роль громадських слухань, змусивши місцеві органи влади проводити слухання до відведення ділянки, а не тоді, коли забудовник вже витратив сотні тисяч, якщо не мільони доларів на отримання необхідної документації; закріпити на рівні закону України обмеження щодо забудови історичного центру Києва.
Ці всі рецепти дуже прості. Проте наші політики вперто роблять вигляд, що проблеми не існує, а чиновники безкінечно довго перевіряють документи без жодного результату. А будівництво триває з вражаючими темпами.
Хоча, власне, результат є. Є офіційна заява ЮНЕСКО про можливість виключення Софії Київської та Києво-Печерської Лаври зі Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. І винні у цьому, як виявляється, не чиновники і забудовники, а громадськість.

Інна СОВСУН
Джерело: Українська правда