У Чернігові відзначили День захисників і захисниць України та 80-річчя УПА
14 жовтня традиційно в Чернігові біля пам’ятного каменю «Борцям за волю України» зібралися учасники ветерани боротьби за відновлення незалежності України наприкінці 1980-х – початку 1990-х років, представники громадськості, влади та історики для відзначення свята Покрови Пресвятої Богородиці, Дня Українського козацтва, Української повстанської армії та Дня захисників і захисниць України.
Організатори заходу: чернігівське представництво Українського інституту національної пам’яті, Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній», Чернігівське обласне об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта», Чернігівська обласна організація Народного руху України.
Поминальну літію відправив отець МИКОЛАЙ, священник кафедрального собору святої великомучениці Катерини Чернігівської єпархії Православної церкви України, який помолився за Захисників України всіх поколінь, за видужання всіх поранених воїнів, за всіх живих оборонців країни та перемогу у війні з російським агресором.
«Більшість присутніх тут сьогодні 30 років тому брали участь в організації та відкритті цього пам’ятного каменю «Борцям за волю України». Тоді ми, рухівці і просвітяни, українські офіцери та представники інших патріотичних організацій, провели наукову конференцію, присвячену історії ОУН-УПА. До речі, один із її доповідачів — Сергій Бутко. Наступного дня відкрили цей пам’ятний знак. У заходах взяла участь і Галина Дичковська, донька воїна УПА і члена ОУН, політв’язня комуністичних концтаборів Ореста Дичковського, дослідниця, майбутній доктор філософських наук», — нагадав під час відкриття меморіального мітингу Сергій ЧЕРНЯКОВ, модератор заходу, учений секретар Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», рухівець.
«Ми з вами за останні понад 30 років маємо результати ідеологічної боротьби за незалежну Україну. Цьогорічне офіційне святкування Дня захисників і захисниць України, Покрови Пресвятої Богородиці, Дня Українського козацтва, 80-річчя Української повстанської армії переконливо про те свідчить. Проведено в основному декомунізацію. Проте, нам не можна заспокоюватися. Для майбутньої перемоги над російським агресором, зміцнення національної безпеки та оборони, формування успішного надійного майбутнього країни треба й далі наполегливо відновлювати та зберігати національну пам’ять України. Тепер у центрі нашої уваги має бути подальше безкомпромісне утвердження національної ідентичності українського народу, подолання наслідків російської імперської та радянської тоталітарної політики в Україні, у тому числі – очищення публічного простору від символів імперськості та комуністичного тоталітарного режиму. У першу чергу це стосується саме Чернігова», — наголосив Сергій БУТКО, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області, делегат Установчого з’їзду Народного руху України за перебудову.
«Вже понад 500 років ведеться жорстока й безкомпромісна боротьба української Чернігово-Сіверщини з московською ордою. Ми — північний кордон, фортеця України. Тому здолати наслідки московсько-російської колонізаторської політики, повноцінне відновлення та розвиток в усіх сферах життя свого українського — головне завдання. Мова, культура, економіка, соціальна сфера, влада мають стати метально та повноцінно українськими. Така собі українізація. У цьому запорука нашого майбутнього як успішної державної нації», — підкреслив Сергій СОЛОМАХА, один із засновників Чернігівської крайової організації Народного руху України, громадський діяч.
«Пам’ять про Захисників України минулих часів у топонімічному просторі Чернігова — справа конкретна. Від імені Чернігівської міського об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» пропоную та закликаю назвати одну з вулиць Чернігова на честь Степана Пободайла, українського військового діяча, чернігівського полковника, наказного гетьмана Лівобережної України. Варто нагадати, що саме він у 1651 році після героїчної загибелі у бою Мартина Небаби організував успішну оборону Чернігова від військ литовського князя Януша Радзивілла», — заявив Андрій ГЛУХЕНЬКИЙ, завідувач відділу наукових досліджень печер та пам’яток археології Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», голова Чернігівської міського об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта».
Учасники заходу поклали квіти до пам’ятного каменю «Борцям за волю України» та завершили його традиційним виконанням Державного Гімну України.
Від імені Українського інституту національної пам’яті, Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», Чернігівського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта», Чернігівської обласної організації Народного руху України було також покладено квіти до меморіальних стел загиблим учасникам АТО/ООС та Героям Небесної сотні біля Красної площі, вшановано пам’ять загиблих Захисників України у сучасній війні з російським агресором.
Сергій Горобець,
Український інститут національної пам’яті
Організатори заходу: чернігівське представництво Українського інституту національної пам’яті, Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній», Чернігівське обласне об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта», Чернігівська обласна організація Народного руху України.
Поминальну літію відправив отець МИКОЛАЙ, священник кафедрального собору святої великомучениці Катерини Чернігівської єпархії Православної церкви України, який помолився за Захисників України всіх поколінь, за видужання всіх поранених воїнів, за всіх живих оборонців країни та перемогу у війні з російським агресором.
«Більшість присутніх тут сьогодні 30 років тому брали участь в організації та відкритті цього пам’ятного каменю «Борцям за волю України». Тоді ми, рухівці і просвітяни, українські офіцери та представники інших патріотичних організацій, провели наукову конференцію, присвячену історії ОУН-УПА. До речі, один із її доповідачів — Сергій Бутко. Наступного дня відкрили цей пам’ятний знак. У заходах взяла участь і Галина Дичковська, донька воїна УПА і члена ОУН, політв’язня комуністичних концтаборів Ореста Дичковського, дослідниця, майбутній доктор філософських наук», — нагадав під час відкриття меморіального мітингу Сергій ЧЕРНЯКОВ, модератор заходу, учений секретар Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», рухівець.
«Ми з вами за останні понад 30 років маємо результати ідеологічної боротьби за незалежну Україну. Цьогорічне офіційне святкування Дня захисників і захисниць України, Покрови Пресвятої Богородиці, Дня Українського козацтва, 80-річчя Української повстанської армії переконливо про те свідчить. Проведено в основному декомунізацію. Проте, нам не можна заспокоюватися. Для майбутньої перемоги над російським агресором, зміцнення національної безпеки та оборони, формування успішного надійного майбутнього країни треба й далі наполегливо відновлювати та зберігати національну пам’ять України. Тепер у центрі нашої уваги має бути подальше безкомпромісне утвердження національної ідентичності українського народу, подолання наслідків російської імперської та радянської тоталітарної політики в Україні, у тому числі – очищення публічного простору від символів імперськості та комуністичного тоталітарного режиму. У першу чергу це стосується саме Чернігова», — наголосив Сергій БУТКО, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області, делегат Установчого з’їзду Народного руху України за перебудову.
«Вже понад 500 років ведеться жорстока й безкомпромісна боротьба української Чернігово-Сіверщини з московською ордою. Ми — північний кордон, фортеця України. Тому здолати наслідки московсько-російської колонізаторської політики, повноцінне відновлення та розвиток в усіх сферах життя свого українського — головне завдання. Мова, культура, економіка, соціальна сфера, влада мають стати метально та повноцінно українськими. Така собі українізація. У цьому запорука нашого майбутнього як успішної державної нації», — підкреслив Сергій СОЛОМАХА, один із засновників Чернігівської крайової організації Народного руху України, громадський діяч.
«Пам’ять про Захисників України минулих часів у топонімічному просторі Чернігова — справа конкретна. Від імені Чернігівської міського об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» пропоную та закликаю назвати одну з вулиць Чернігова на честь Степана Пободайла, українського військового діяча, чернігівського полковника, наказного гетьмана Лівобережної України. Варто нагадати, що саме він у 1651 році після героїчної загибелі у бою Мартина Небаби організував успішну оборону Чернігова від військ литовського князя Януша Радзивілла», — заявив Андрій ГЛУХЕНЬКИЙ, завідувач відділу наукових досліджень печер та пам’яток археології Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», голова Чернігівської міського об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта».
Учасники заходу поклали квіти до пам’ятного каменю «Борцям за волю України» та завершили його традиційним виконанням Державного Гімну України.
Від імені Українського інституту національної пам’яті, Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», Чернігівського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта», Чернігівської обласної організації Народного руху України було також покладено квіти до меморіальних стел загиблим учасникам АТО/ООС та Героям Небесної сотні біля Красної площі, вшановано пам’ять загиблих Захисників України у сучасній війні з російським агресором.
Сергій Горобець,
Український інститут національної пам’яті
Теґі:
