Україна має розпочати засудження злочинів комунізму та заборонити КПУ
Україні необхідно подолати наслідки тоталітаризму, ліквідувати його символи, відкрити архіви репресивних органів колишніх режимів та долучитися до співпраці з європейськими країнами щодо міжнародної правової оцінки злочинів комунізму.
Такі результати круглого столу «Комунізм в Україні: доктрина, практика, злочини», організованому Українським інститутом національної пам’яті, Центром історії державотворення України ХХ ст. НаУКМА, всеукраїнською газетою «День», Національною спілкою письменників України. У заході, який відбувся 25 червня, взяли участь українські історики, правозахисники та громадські активісти.
За словами голови Правління Української Гельсінської спілки з прав людини Євгена Захарова, чимало фактів підтверджують злочини комуністичного режиму, зокрема події Голодомору-геноциду, Великого терору, репресії українських церков та ін. Наслідком цього стала слабкість української демократії на початку 1990-х, тому до влади прийшли колишні «кагебісти» - це стало перешкодою на шляху демократичного та економічного розвитку України. Насаджувані режимом ідеологеми і стереотипи стоять на заваді консолідації українського суспільства, гальмують його поступ.
Доктор історичних наук Юрій Шаповал висловив думку, що у часи СРСР комуністи проводили фактично промосковську політику. «Це саме можна сказати і про сучасних українських комуністів. «Проводжу лінію Москви» - це може бути гаслом КПУ».
Головний редактор газети «День» Лариса Івшина вважає, що у 1990-х українська інтелігенція надто багато часу втратила на дискусії про комунізм і це не дало результату.
На відміну від України, країни Центральної та Східної Європи, які пережили комуністичне минуле, але сьогодні є членами Європейського Союзу, свого часу пройшли необхідний шлях подолання наслідків тоталітаризму. Кандидат історичних наук Віталій Огієнко розповів про досвід цих країн. У Чехії та Латвії комуністичний режим трактується кримінальним, в Естонії, Литві, Польщі та Словаччині – окупаційним.
«На початку 1990-х нові демократії були слабкими, нові еліти, пов’язані з колишніми режимами, були відкриті для шантажу, тому люди, які уособлювали колишні режими, мали бути виключеними із публічного життя і урядування» - пояснив Огієнко.
Найсуворіші закони про люстрацію були прийняті у Чехії, Польщі, Угорщині, Румунії та Болгарії. Становленню демократії в цих країнах сприяло відкриття архівів та оприлюднення документів, що стосувалися злочинів комунізму.
Директор Українського Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович наголосив на тому, що подолати наслідки тоталітаризму в Україні можна, забезпечивши вільний доступ до архівних документів комуністичних спецслужб колишнього СРСР: «Необхідно створити спеціальний архів для збереження і відкритого опрацювання документів спецслужб колишнього СРСР у формі Галузевого державного архіву УІНП та забезпечити передачу до нього документів комуністичних спецслужб 1918-1991 років».
Він зазначив, що завдання істориків – відкрити суспільству правду про злочини комуністичного режиму, аби запобігти можливості повторення в майбутньому.
«Комуністична ідеологія – це ідеологія, яка суперечить закономірностям розвитку природи і суспільства», - вважає доктор юридичних наук Володимир Василенко.
Він перерахував заходи, які необхідно здійснити українському суспільству для подолання наслідків тоталітаризму: «Треба дати оцінку злочинам комуністичного режиму, притягти до відповідальності осіб, які причетні до цих злочинів. Проти Комуністичної партії мають бути здійснені рішучі і системні заходи для її заборони в сучасній Україні. Ми маємо провести дерадянізацію і декомунізацію, потрібно забезпечити законодавчо проведення люстрації».
Володимир В’ятрович зауважив, що в Україні немає закону, який вирішує питання ліквідації радянської символіки і топоніміки, а це ускладнює процес дерадянізації. Тому потрібно, щоб органи місцевого самоврядування продовжили роботу із ліквідації символів тоталітаризму в населених пунктах України та перейменування топографічних назви, пов’язаних із діячами та подіями доби комуністичного режиму.
Учасники круглого столу звернулися до Президента, Верховної Ради, Кабінету міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування із рекомендаціями ініціювати підготовку Національної доповіді про злочини комунізму в Україні, яку підготують вчені-дослідники та правники, та провести у ВРУ парламентські слухання на цю тему. Україна має долучитись до співпраці із європейськими країнами щодо міжнародної правової оцінки злочинів комунізму.
Український інститут національної пам'яті
Такі результати круглого столу «Комунізм в Україні: доктрина, практика, злочини», організованому Українським інститутом національної пам’яті, Центром історії державотворення України ХХ ст. НаУКМА, всеукраїнською газетою «День», Національною спілкою письменників України. У заході, який відбувся 25 червня, взяли участь українські історики, правозахисники та громадські активісти.
За словами голови Правління Української Гельсінської спілки з прав людини Євгена Захарова, чимало фактів підтверджують злочини комуністичного режиму, зокрема події Голодомору-геноциду, Великого терору, репресії українських церков та ін. Наслідком цього стала слабкість української демократії на початку 1990-х, тому до влади прийшли колишні «кагебісти» - це стало перешкодою на шляху демократичного та економічного розвитку України. Насаджувані режимом ідеологеми і стереотипи стоять на заваді консолідації українського суспільства, гальмують його поступ.
Доктор історичних наук Юрій Шаповал висловив думку, що у часи СРСР комуністи проводили фактично промосковську політику. «Це саме можна сказати і про сучасних українських комуністів. «Проводжу лінію Москви» - це може бути гаслом КПУ».
Головний редактор газети «День» Лариса Івшина вважає, що у 1990-х українська інтелігенція надто багато часу втратила на дискусії про комунізм і це не дало результату.
На відміну від України, країни Центральної та Східної Європи, які пережили комуністичне минуле, але сьогодні є членами Європейського Союзу, свого часу пройшли необхідний шлях подолання наслідків тоталітаризму. Кандидат історичних наук Віталій Огієнко розповів про досвід цих країн. У Чехії та Латвії комуністичний режим трактується кримінальним, в Естонії, Литві, Польщі та Словаччині – окупаційним.
«На початку 1990-х нові демократії були слабкими, нові еліти, пов’язані з колишніми режимами, були відкриті для шантажу, тому люди, які уособлювали колишні режими, мали бути виключеними із публічного життя і урядування» - пояснив Огієнко.
Найсуворіші закони про люстрацію були прийняті у Чехії, Польщі, Угорщині, Румунії та Болгарії. Становленню демократії в цих країнах сприяло відкриття архівів та оприлюднення документів, що стосувалися злочинів комунізму.
Директор Українського Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович наголосив на тому, що подолати наслідки тоталітаризму в Україні можна, забезпечивши вільний доступ до архівних документів комуністичних спецслужб колишнього СРСР: «Необхідно створити спеціальний архів для збереження і відкритого опрацювання документів спецслужб колишнього СРСР у формі Галузевого державного архіву УІНП та забезпечити передачу до нього документів комуністичних спецслужб 1918-1991 років».
Він зазначив, що завдання істориків – відкрити суспільству правду про злочини комуністичного режиму, аби запобігти можливості повторення в майбутньому.
«Комуністична ідеологія – це ідеологія, яка суперечить закономірностям розвитку природи і суспільства», - вважає доктор юридичних наук Володимир Василенко.
Він перерахував заходи, які необхідно здійснити українському суспільству для подолання наслідків тоталітаризму: «Треба дати оцінку злочинам комуністичного режиму, притягти до відповідальності осіб, які причетні до цих злочинів. Проти Комуністичної партії мають бути здійснені рішучі і системні заходи для її заборони в сучасній Україні. Ми маємо провести дерадянізацію і декомунізацію, потрібно забезпечити законодавчо проведення люстрації».
Володимир В’ятрович зауважив, що в Україні немає закону, який вирішує питання ліквідації радянської символіки і топоніміки, а це ускладнює процес дерадянізації. Тому потрібно, щоб органи місцевого самоврядування продовжили роботу із ліквідації символів тоталітаризму в населених пунктах України та перейменування топографічних назви, пов’язаних із діячами та подіями доби комуністичного режиму.
Учасники круглого столу звернулися до Президента, Верховної Ради, Кабінету міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування із рекомендаціями ініціювати підготовку Національної доповіді про злочини комунізму в Україні, яку підготують вчені-дослідники та правники, та провести у ВРУ парламентські слухання на цю тему. Україна має долучитись до співпраці із європейськими країнами щодо міжнародної правової оцінки злочинів комунізму.
Український інститут національної пам'яті
Теґі:
