ваша підтримка важлива для незалежного видання стань патроном
Після втрати контролю над Кримським півостровом та Керченською протокою, Україна ризикує втратити Азовське море, вважають українські та міжнародні фахівці. Під загрозою – економіка портових міст та металургійних гігантів, робота яких пов'язана з морським транспортом. Про це пише "Радіо Свобода".
Гібридна загроза В акваторії Азовського моря володарює Росія: російські прикордонники на катерах зупиняють торговельні судна, що прямують у порти Бердянська та Маріуполя, власники суден шукають альтернативи, порти зазнають збитків, а у Києва практично не залишилось інструментів, аби вплинути на дії Росії, наголошують експерти.
Військова присутність росіян в Азовському морі більша за українську – це визнають і в Міністерстві закордонних справ України. Хоча саму ситуацію заступник міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль в ефірі «5-го каналу» назвала «штучно створеним загостренням в інформаційному полі».
Сил в українських прикордонників недостатньо, аби ефективно захистити навіть 12-мильну прибережну смугу, у той час як Росія має потужний Чорноморський флот і Каспійську флотилію, уточнює в коментарі для Радіо Свобода керівник «Українського мілітарного центру» Тарас Чмут.
У Державному департаменті США попереджають, що дії Росії в Азовському морі є спробою дестабілізувати Україну, і закликають Москву припинити створювати перепони міжнародному транспортному судноплавству в Азовському морі.
Але і експерти, і міжнародні юристи визнають: Київ мало що може зробити в ситуації, яка склалася.
Спільне море Азовське море, згідно з угодою між Росією та Україною, визнане внутрішніми водами двох країн. У цьому ж документі прописані правила для судноплавства: вільний доступ для торгових суден і заборона для іноземних військових кораблів, якщо немає погодження обох країн. А росіяни, хоч це прямо і не вказано у договорі, мають право оглядати судна або проводити навчання практично в будь-якій точці Азовського моря.
Саме цей договір, підписаний у грудні 2003 року після загострення ситуації стосовно острова Тузла у Керченській протоці, є великою проблемою, зазначає керівник аналітичної групи «Да Вінчі» Анатолій Баронін.
У цьому ж договорі низка експертів, політиків та юристів бачать шлях до розв’язання кризи в Азовському морі.
Україна повинна денонсувати усі угоди, які стосуються Азовського моря, встановити там свої внутрішні територіальні води і повідомити про цей акт міжнародну морську організацію, каже правознавець-міжнародник Володимир Василенко. Доктор юридичних наук, у 2006-2010 представник України в Раді ООН із прав людини переконує: усі інші правові механізми, окрім цього, Київ уже використав – зокрема звернувся до міжнародних судів та в арбітраж ООН з морського права.
Розірвання ж договору про спільне використання Азовського моря, на думку правознавця, дасть нові важелі впливу не тільки Україні, але й міжнародній спільноті.
Але із такою позицією погоджуються не усі експерти.
«Найкращій вихід був би, якби цієї угоди взагалі не було б. Але на сьогоднішній день ця угода є аргументом України у слуханнях у міжнародних судових інстанціях. Якщо зараз Україна розірве цю угоду, ми втратимо певні позиції у міжнародних судах», – переконує Анатолій Баронін. І попереджає про ще одну небезпеку розірвання угоди: у відповідь Росія може закрити Керченську протоку, яка тим самим документом також визнається спільною.
Гібридний захист Американські експерти попереджають: гібридна агресія Росії проти України триватиме, Україні потрібно вдаватись хоча б до символічних кроків.
«Вони втратили Крим, втратили Керченську протоку, і тепер вони втрачають Азовське море. Далі вони втратять Маріуполь, далі – Бердянськ. І тоді Росія сформує шлях по суходолу до Криму», – наголосив в інтерв’ю «Голосу Америки» президент «Фундації Джеймстаун» Ґлен Говард.
Тим часом Міністерство оборони України посилює військову присутність. Президент України Петро Порошенко наказав військовим суднам супроводжувати в разі необхідності цивільні кораблі. Хоч аналітики і зазначають: військові можливості України обмежені, а розбудова повноцінного флоту триває не одне десятиліття.
Роками тривають і процеси у міжнародних судах. Водночас Україна намагається посилити міжнародний тиск на Росію. За словами міністра інфраструктури України Володимира Омеляна, Україна проводить переговори зі США та країнами Європи про запровадження санкцій проти Росії за блокаду Азовського моря.