Українці закликали поляків встановити спільний День пам’яті жертв польсько-українського конфлікту
Глави Церков, колишні Президенти України та відомі державні і громадські діячі, інтелектуали скерували звернення до державного керівництва Польщі і польського суспільства.
Відомі державні, громадські діячі, глави українських традиційних церков та інтелектуали напередодні роковин Волинської трагедії оприлюднили звернення примирення та мудрості, щоб «не допустити мови ворожнечі, яка може підмінити християнські почуття прощення і порозуміння».
Вони закликали польських партнерів утриматися від нерозважливих політичних заяв з приводу минулого, які можуть використати треті сили для загострення польсько-українських відносин.
Замість окремих національних актів, вони запропонували повернутися до традиції спільних двосторонніх державних відозв та разом встановити єдиний День пам’яті за жертвами польсько-українського конфлікту під час і після Другої світової війни.
Під зверненням поставили підписи глави церков — Святіший Філарет та Блаженніший Святослав (Шевчук), колишні президенти України Леонід Кравчук та Віктор Ющенко, а також В’ячеслав Брюховецький, Іван Васюник, Іван Дзюба, Данило Лубківський, Дмитро Павличко, Володимир Панченко, Мирослав Попович, Вадим Скуратівський та Ігор Юхновський.
«Особливим болем і для України, і для Польщі залишається трагедія Волині і польсько-українського конфлікту в роки Другої Світової війни, в проваллі якого було знищено тисячі невинних братів і сестер. Убивство невинних людей не має виправдання. Просимо прощення за вчинені злочини і кривди – це наш головний мотив. Просимо прощення і рівною мірою прощаємо злочини і кривди, вчинені щодо нас, — це єдина духовна формула, що повинна бути мотивом кожного українського і польського серця, яке прагне миру і порозуміння», — наголошуються у зверненні.
Йдеться про важливість рівних побратимських відносин і підкреслюється: «найбільшим злом наших відносин була нерівність, що походила від бездержавності України. З приреченою послідовністю катастрофа української державності вела до руїни державності польської. Ця закономірність є трагічною аксіомою відносин України і Польщі».
Вони наголошують, що Українській державі ще належить повною мірою сформувати цілісне і гідне ставлення до минулих випробувань, їхніх причин, власної відповідальності за минуле і майбутнє. Водночас «польській думці належить повною мірою прийняти самобутність української національної традиції як справедливу і гідну поваги боротьбу за свою державність і незалежність».
Українці закликали польське державне керівництво та парламентаріїв зупинити будь-яку незважену політичну декларацію, «схвалення якої не вгамує біль, а лише дозволить нашим спільним ворогам використати його проти Польщі та України. Не маймо сумніву: вороже тавро буде поставлено на обидві спільноти. Пам’ятаймо також, що Київ і Варшава — це стратегічна східна опора всієї Європи. Маємо усвідомити, що приклад нашого взаємного порозуміння здатен стати зразком для всього європейського простору».
«Напередодні меморіальних подій, що з липня розпочнуться в обох державах, закликаємо повернутися до традиції спільних парламентських відозв, які не розділятимуть, а об’єднуватимуть нас у покаянні і прощенні. Керуючись духом братерства, закликаємо разом встановити спільний День пам’яті за жертвами нашого минулого і віри у неповторення зла», — пропонують у зверненні.
Ініціативна група «Першого грудня»
http://1-12.org.ua/2016/06/02/3833#more-3833
Відомі державні, громадські діячі, глави українських традиційних церков та інтелектуали напередодні роковин Волинської трагедії оприлюднили звернення примирення та мудрості, щоб «не допустити мови ворожнечі, яка може підмінити християнські почуття прощення і порозуміння».
Вони закликали польських партнерів утриматися від нерозважливих політичних заяв з приводу минулого, які можуть використати треті сили для загострення польсько-українських відносин.
Замість окремих національних актів, вони запропонували повернутися до традиції спільних двосторонніх державних відозв та разом встановити єдиний День пам’яті за жертвами польсько-українського конфлікту під час і після Другої світової війни.
Під зверненням поставили підписи глави церков — Святіший Філарет та Блаженніший Святослав (Шевчук), колишні президенти України Леонід Кравчук та Віктор Ющенко, а також В’ячеслав Брюховецький, Іван Васюник, Іван Дзюба, Данило Лубківський, Дмитро Павличко, Володимир Панченко, Мирослав Попович, Вадим Скуратівський та Ігор Юхновський.
«Особливим болем і для України, і для Польщі залишається трагедія Волині і польсько-українського конфлікту в роки Другої Світової війни, в проваллі якого було знищено тисячі невинних братів і сестер. Убивство невинних людей не має виправдання. Просимо прощення за вчинені злочини і кривди – це наш головний мотив. Просимо прощення і рівною мірою прощаємо злочини і кривди, вчинені щодо нас, — це єдина духовна формула, що повинна бути мотивом кожного українського і польського серця, яке прагне миру і порозуміння», — наголошуються у зверненні.
Йдеться про важливість рівних побратимських відносин і підкреслюється: «найбільшим злом наших відносин була нерівність, що походила від бездержавності України. З приреченою послідовністю катастрофа української державності вела до руїни державності польської. Ця закономірність є трагічною аксіомою відносин України і Польщі».
Вони наголошують, що Українській державі ще належить повною мірою сформувати цілісне і гідне ставлення до минулих випробувань, їхніх причин, власної відповідальності за минуле і майбутнє. Водночас «польській думці належить повною мірою прийняти самобутність української національної традиції як справедливу і гідну поваги боротьбу за свою державність і незалежність».
Українці закликали польське державне керівництво та парламентаріїв зупинити будь-яку незважену політичну декларацію, «схвалення якої не вгамує біль, а лише дозволить нашим спільним ворогам використати його проти Польщі та України. Не маймо сумніву: вороже тавро буде поставлено на обидві спільноти. Пам’ятаймо також, що Київ і Варшава — це стратегічна східна опора всієї Європи. Маємо усвідомити, що приклад нашого взаємного порозуміння здатен стати зразком для всього європейського простору».
«Напередодні меморіальних подій, що з липня розпочнуться в обох державах, закликаємо повернутися до традиції спільних парламентських відозв, які не розділятимуть, а об’єднуватимуть нас у покаянні і прощенні. Керуючись духом братерства, закликаємо разом встановити спільний День пам’яті за жертвами нашого минулого і віри у неповторення зла», — пропонують у зверненні.
Ініціативна група «Першого грудня»
http://1-12.org.ua/2016/06/02/3833#more-3833
Теґі:
