Український інститут національної пам’яті прозвітував за 2017 рік
100-річчя української революції 1917—1921 рр., 75-річчя збройної боротьби УПА, творення Музею та Меморіалу Майдану, популяризація знань з історії — такими були пріоритети Інституту в 2017-му році.
«Декомунізація не лише звільнила наш простір від тоталітарної пропаганди, вона зробила можливим повний доступ до інформації — відкриття секретних архівів. Це дозволяє українцям відновити їх родинні історії. І спільними зусиллями відновити спільну історію», — пояснює Володимир В'ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті.
«Вшановуючи століття незалежності, створення держави, її ключових інституцій — парламенту, уряду, армії, дипломатичної служби — важливо зрозуміти, як чотири роки державності (1917-1921 рр) задали вектор розвитку на ціле наступне століття”, — наголосив він.
Створення держави і потім її падіння спонукали ворога до помсти: масових репресій та організації геноциду — Голодомору. Але дали натхнення знову підняти проти нього зброю в 1940-х, боротьба тривала збройно до 1960-х, ненасильницькими методами — аж до акта про незалежність 1991 року.
Голова Інституту пояснює: «Розуміння досвіду важливе для розуміння себе самих. Наприклад, вибір соборності, зроблений УНР та ЗУНР, сформував тренд, який триває досі. Україна рівномірно голосувала за незалежність на референдумі, добровольці йшли захищати Донбас з усіх куточків країни. Адже в далекому 1919-му наші співвітчизники, поневолені різними імперіями, з власної волі вирішили створити єдину державу».
«Другий визначальний тренд — говорять в Інституті національної пам’яті — це боротьба за свободу, яка поєднує нинішніх захисників незалежності із її ініціаторами 1917 року».
«Самостійний погляд на історію як досвід спільноти — це мета політики національної пам’яті. Слід розуміти взаємозв'язки процесів і не втрачати з поля зору історії людей. Саме цей баланс — засадничий в нашій роботі», — прозвітував В’ятрович.
Впродовж 2017 року Український інститут національної пам’яті провів 4 просвітницькі кампанії:
— «Українська революція 1917—1921. 100 років боротьби».
— «Українці в лавах об’єднаних націй перемогли агресора. 1939—1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо».
— «УПА — відповідь нескореного народу».
— «Голодомор ’32-33. Помста за свободу! Помста за революцію».
Вийшло друком 8 видань загальним накладом близько 20 тисяч примірників. Зроблено 7 виставкових проектів, які презентовані в Києві на різних локаціях, а два з них виготовлено для кожної області країни. Організовано 20 громадських форумів, історичних майданчиків, публічних дискусій, презентацій. Проведено 14 наукових конференцій, круглих столів та експертних обговорень.
Інститут заснував історичний фестиваль «Історія.UA» та вперше створив дитячу настільну гру для використання у школах «Українська революція 1917 – 1921 років» та карткову гру «100 облич революції».
Продовжується наповнення архіву усної історії. Записано 442 інтерв’ю про: Голодомор; Другу світову війну; українсько-польський конфлікт; політичні репресії, примусові депортації; визвольний рух; операцію «Запад», радянське повсякдення; масовий протестний рух; захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Відтак на сьогодні в Інституті національної пам’яті зібрано та записано близько 1300 спогадів — це більше 2 тисяч годин запису та понад 13 ТБ інформації.
Український інститут національної пам’яті
«Декомунізація не лише звільнила наш простір від тоталітарної пропаганди, вона зробила можливим повний доступ до інформації — відкриття секретних архівів. Це дозволяє українцям відновити їх родинні історії. І спільними зусиллями відновити спільну історію», — пояснює Володимир В'ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті.
«Вшановуючи століття незалежності, створення держави, її ключових інституцій — парламенту, уряду, армії, дипломатичної служби — важливо зрозуміти, як чотири роки державності (1917-1921 рр) задали вектор розвитку на ціле наступне століття”, — наголосив він.
Створення держави і потім її падіння спонукали ворога до помсти: масових репресій та організації геноциду — Голодомору. Але дали натхнення знову підняти проти нього зброю в 1940-х, боротьба тривала збройно до 1960-х, ненасильницькими методами — аж до акта про незалежність 1991 року.
Голова Інституту пояснює: «Розуміння досвіду важливе для розуміння себе самих. Наприклад, вибір соборності, зроблений УНР та ЗУНР, сформував тренд, який триває досі. Україна рівномірно голосувала за незалежність на референдумі, добровольці йшли захищати Донбас з усіх куточків країни. Адже в далекому 1919-му наші співвітчизники, поневолені різними імперіями, з власної волі вирішили створити єдину державу».
«Другий визначальний тренд — говорять в Інституті національної пам’яті — це боротьба за свободу, яка поєднує нинішніх захисників незалежності із її ініціаторами 1917 року».
«Самостійний погляд на історію як досвід спільноти — це мета політики національної пам’яті. Слід розуміти взаємозв'язки процесів і не втрачати з поля зору історії людей. Саме цей баланс — засадничий в нашій роботі», — прозвітував В’ятрович.
Впродовж 2017 року Український інститут національної пам’яті провів 4 просвітницькі кампанії:
— «Українська революція 1917—1921. 100 років боротьби».
— «Українці в лавах об’єднаних націй перемогли агресора. 1939—1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо».
— «УПА — відповідь нескореного народу».
— «Голодомор ’32-33. Помста за свободу! Помста за революцію».
Вийшло друком 8 видань загальним накладом близько 20 тисяч примірників. Зроблено 7 виставкових проектів, які презентовані в Києві на різних локаціях, а два з них виготовлено для кожної області країни. Організовано 20 громадських форумів, історичних майданчиків, публічних дискусій, презентацій. Проведено 14 наукових конференцій, круглих столів та експертних обговорень.
Інститут заснував історичний фестиваль «Історія.UA» та вперше створив дитячу настільну гру для використання у школах «Українська революція 1917 – 1921 років» та карткову гру «100 облич революції».
Продовжується наповнення архіву усної історії. Записано 442 інтерв’ю про: Голодомор; Другу світову війну; українсько-польський конфлікт; політичні репресії, примусові депортації; визвольний рух; операцію «Запад», радянське повсякдення; масовий протестний рух; захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Відтак на сьогодні в Інституті національної пам’яті зібрано та записано близько 1300 спогадів — це більше 2 тисяч годин запису та понад 13 ТБ інформації.
Український інститут національної пам’яті
Теґі:
