Український Сталінград
24 січня українські тижневики згадують захисників донецького аеропорту, діляться думками щодо перспектив України у конфлікті на Донбасі, описують важке життя мирних жителів у прифронтових містечках і аналізують секретний додаток до мінських домовленостей.
"Український Сталінград"
Найяскравішою сторінкою у сучасній історії української армії тижневик "Новое время" називає оборону донецького аеропорту. У статті "Наш Сталінград" журналіст Анастасія Береза розповідає про свою поїздку разом з волонтером Юрієм Бірюковим до "найгарячішої" точки Донбасу.
"Коли дорога стає безлюдною, сніг чорним, а гуркіт артилерії та запах пороху у повітрі виразними, я розумію: ми на місці. До запаху швидко звикаєш та перестаєш помічати. А от до стрільби не одразу - від кожного залпу здригаєшся, видаючи у собі новачка", - розповідає авторка свої враження від наближення до об'єкту.
Атаки на летовище посилилися після Різдва. Генштаб вирішив відповісти – "хоча і не одразу". Втім, намагання зачистити територію аеропорту від бойовиків успіхом так і не увінчалися. Експерти та військові журналісти кажуть, що причина – у помилках та нерішучості командування.
"Не взяли до уваги, що за час перемир'я супротивник суттєво закріпив свої позиції і в аеропорту, і на інших об'єктах. Завадила й погода – густий туман – а також повна відсутність зв'язку: противник заглушив усі сигнали за допомогою спецобладнання", - пише авторка.
Як результат, у ніч на 22 січня "кіборги" залишили аеропорт. Вони тримали його 242 дні, констатує "Новое время".
Гібридна війна триватиме?
Україні варто готуватися до тривалої гібридної війни. У цьому впевнені військові експерти, опитані журналом "Фокус". На їхню думку, повномасштабне вторгнення російської армії малоймовірне, тому Кремль швидше за все вестиме війну "на виснаження" України.
"Це дає Володимиру Путіну можливість зберегти обличчя та високий рейтинг серед задурених пропагандою росіян. А у перспективі – дочекатися банкрутства України та домогтися її федералізації. І тут ми у менш вигідному становищі, ніж агресор", - пише видання.
Втім, як вважає координатор групи "Інформаційний спротив" Костянтин Машовець, у "ворога" немає засобів та сил, щоб рухатися до інших областей.
"Вони не зможуть повністю захопити Донбас", - констатує експерт.
"Історія знає багато прикладів, коли малі армії перемагали армії супердержав. Вони досягали успіху, роблячи ставку на асиметричні підходи у протидії противнику. Саме на таку асиметричну війну має робити ставку й Україна", – додав військовий експерт Сергій Згурець, наводячи приклад боротьби В'єтнаму проти США або Афганістану проти СРСР.
Життя на лінії фронту
Життя цивільних у селищах навколо Донецького аеропорту описує "Корреспондент". Ситуація у тих населених пунктах – а це Піски, Тоненьке, Водяне та інші села – критична. Люди потерпають від нескінченних обстрілів, відсутності пенсій, а також води, газу та світла.
"Селище безперервно обстрілюють з усіх видів артилерії, люди не вилізають з погребів та підвалів. Бачу єдиний вихід з цієї ситуації – тільки поголовна евакуація, навіть примусова", - вважає волонтер Сергій Косяк.
За даними видання, до початку бойових дій у Пісках жили 2 тисячі людей. Перед Новим роком їх було 137, зараз – 70.
"Селище протягом багатьох місяців залишається без електрики та газу. Пенсіонери не бачили виплат із початку літа – аби їх переоформити, потрібен принаймні транспорт", - пише журнал. Багато хто з місцевих каже, що не отримував допомоги навіть від родичів, що живуть у мирних регіонах.
Ті, кому було куди бігти, вже поїхали. Іншим допомагають виїхати хіба що волонтери – місцева влада так і не організувала масштабну евакуацію, констатує тижневик.
Секретні домовленості
У своєму листі Петру Порошенку від 15 січня Володимир Путін запропонував обом сторонам конфлікту на Донбасі відвести важку зброю калібром понад 100 міліметрів, виходячи з фактичного проходження лінії зіткнення, а не з того, яке зафіксоване у мінських домовленостях, пише видання "Дзеркало тижня", посилаючись на копію листа, який досі офіційно не опублікували.
До нього долучили мапу, де пунктиром проведено лінію зіткнення, і вона зовсім не на користь України, оскільки за час з 19 вересня 2014 року бойовикам вдалося значно просунутися у західному напрямку, стверджує видання.
Окрім того, лінія фронту станом на 19 вересня та лінія зіткнення, зафіксована у секретному додатку до мінського меморандуму, не ідентичні. Згідно з тим додатком, деякі ділянки, контрольовані на час мінських переговорів українськими військами, мали б перейти під контроль сепаратистів. Зокрема, Донецький аеропорт розташований на схід від "мінської" лінії, а отже також мав би перейти під контроль бойовиків.
"У мінських документах і справді немає слів про ДАП (Донецький аеропорт. - Ред.). Але про те, що аеропорт мав відійти сепаратистам, свідчать цифри - координати, зафіксовані у Додатку до Меморандуму. Імовірно, саме тому цей документ і досі залишався неопублікованим", - пише "Джеркало тижня".
Газета зазначає, що побажання Путіна лишаються незмінними, незважаючи на будь-які листи, мапи та домовленості: федералізація України, її нейтралітет і особливий статус для Донбасу.
Огляд підготувала Служба моніторингу ВВС
"Український Сталінград"
Найяскравішою сторінкою у сучасній історії української армії тижневик "Новое время" називає оборону донецького аеропорту. У статті "Наш Сталінград" журналіст Анастасія Береза розповідає про свою поїздку разом з волонтером Юрієм Бірюковим до "найгарячішої" точки Донбасу.
"Коли дорога стає безлюдною, сніг чорним, а гуркіт артилерії та запах пороху у повітрі виразними, я розумію: ми на місці. До запаху швидко звикаєш та перестаєш помічати. А от до стрільби не одразу - від кожного залпу здригаєшся, видаючи у собі новачка", - розповідає авторка свої враження від наближення до об'єкту.
Атаки на летовище посилилися після Різдва. Генштаб вирішив відповісти – "хоча і не одразу". Втім, намагання зачистити територію аеропорту від бойовиків успіхом так і не увінчалися. Експерти та військові журналісти кажуть, що причина – у помилках та нерішучості командування.
"Не взяли до уваги, що за час перемир'я супротивник суттєво закріпив свої позиції і в аеропорту, і на інших об'єктах. Завадила й погода – густий туман – а також повна відсутність зв'язку: противник заглушив усі сигнали за допомогою спецобладнання", - пише авторка.
Як результат, у ніч на 22 січня "кіборги" залишили аеропорт. Вони тримали його 242 дні, констатує "Новое время".
Гібридна війна триватиме?
Україні варто готуватися до тривалої гібридної війни. У цьому впевнені військові експерти, опитані журналом "Фокус". На їхню думку, повномасштабне вторгнення російської армії малоймовірне, тому Кремль швидше за все вестиме війну "на виснаження" України.
"Це дає Володимиру Путіну можливість зберегти обличчя та високий рейтинг серед задурених пропагандою росіян. А у перспективі – дочекатися банкрутства України та домогтися її федералізації. І тут ми у менш вигідному становищі, ніж агресор", - пише видання.
Втім, як вважає координатор групи "Інформаційний спротив" Костянтин Машовець, у "ворога" немає засобів та сил, щоб рухатися до інших областей.
"Вони не зможуть повністю захопити Донбас", - констатує експерт.
"Історія знає багато прикладів, коли малі армії перемагали армії супердержав. Вони досягали успіху, роблячи ставку на асиметричні підходи у протидії противнику. Саме на таку асиметричну війну має робити ставку й Україна", – додав військовий експерт Сергій Згурець, наводячи приклад боротьби В'єтнаму проти США або Афганістану проти СРСР.
Життя на лінії фронту
Життя цивільних у селищах навколо Донецького аеропорту описує "Корреспондент". Ситуація у тих населених пунктах – а це Піски, Тоненьке, Водяне та інші села – критична. Люди потерпають від нескінченних обстрілів, відсутності пенсій, а також води, газу та світла.
"Селище безперервно обстрілюють з усіх видів артилерії, люди не вилізають з погребів та підвалів. Бачу єдиний вихід з цієї ситуації – тільки поголовна евакуація, навіть примусова", - вважає волонтер Сергій Косяк.
За даними видання, до початку бойових дій у Пісках жили 2 тисячі людей. Перед Новим роком їх було 137, зараз – 70.
"Селище протягом багатьох місяців залишається без електрики та газу. Пенсіонери не бачили виплат із початку літа – аби їх переоформити, потрібен принаймні транспорт", - пише журнал. Багато хто з місцевих каже, що не отримував допомоги навіть від родичів, що живуть у мирних регіонах.
Ті, кому було куди бігти, вже поїхали. Іншим допомагають виїхати хіба що волонтери – місцева влада так і не організувала масштабну евакуацію, констатує тижневик.
Секретні домовленості
У своєму листі Петру Порошенку від 15 січня Володимир Путін запропонував обом сторонам конфлікту на Донбасі відвести важку зброю калібром понад 100 міліметрів, виходячи з фактичного проходження лінії зіткнення, а не з того, яке зафіксоване у мінських домовленостях, пише видання "Дзеркало тижня", посилаючись на копію листа, який досі офіційно не опублікували.
До нього долучили мапу, де пунктиром проведено лінію зіткнення, і вона зовсім не на користь України, оскільки за час з 19 вересня 2014 року бойовикам вдалося значно просунутися у західному напрямку, стверджує видання.
Окрім того, лінія фронту станом на 19 вересня та лінія зіткнення, зафіксована у секретному додатку до мінського меморандуму, не ідентичні. Згідно з тим додатком, деякі ділянки, контрольовані на час мінських переговорів українськими військами, мали б перейти під контроль сепаратистів. Зокрема, Донецький аеропорт розташований на схід від "мінської" лінії, а отже також мав би перейти під контроль бойовиків.
"У мінських документах і справді немає слів про ДАП (Донецький аеропорт. - Ред.). Але про те, що аеропорт мав відійти сепаратистам, свідчать цифри - координати, зафіксовані у Додатку до Меморандуму. Імовірно, саме тому цей документ і досі залишався неопублікованим", - пише "Джеркало тижня".
Газета зазначає, що побажання Путіна лишаються незмінними, незважаючи на будь-які листи, мапи та домовленості: федералізація України, її нейтралітет і особливий статус для Донбасу.
Огляд підготувала Служба моніторингу ВВС