Задля збереження влади Віктор Янукович і його союзники готові на будь-які репресивні заходи. Таку думку в інтерв’ю DW висловив голова Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександр Сушко.
Ухвалений Верховною Радою у четвер, 16 січня, закон 3879 під заплутаною назвою "про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян" криє у собі масштабні обмеження прав і свобод українців. Йдеться, зокрема, про відповідальність за поширення "наклепу" в інтернеті, про обмеження права на мирні демонстрації та про те, що всі неурядові організації, які отримують на свої проекти кошти іноземних фондів, вважатимуться "іноземними агентами". Прокоментувати ці нововведення DW попросила Олександра Сушка – координатора Української національної платформи громадянського суспільства Східного партнерства. Ця платформа об’єднує десятки неурядових організацій, які виступають партнерами Європейського Союзу у питаннях демократичних перетворень в Україні.

Deutsche Welle: Пане Сушко, неурядові організації, співпрацю яких в рамках Східного партнерства Ви координуєте, тепер стануть "іноземними агентами". І це у той час, коли Європейський Союз оголошує про підтримку громадянського суспільства в Україні, збільшує фінансування проектів. Фактично українська влада демонстративно зневажає статус ЄС як стратегічного партнера?

Олександр Сушко: Влада керується лише одним міркуванням – як створити суспільне і політичне поле, в межах якого буде можливе збереження влади на тривалу перспективу. Жодні інші питання владу не турбують, в тому числі і те, що Європейський Союз про неї думає. Це можна кваліфікувати як завгодно: чи як "плювок" чи якось інакше – це не принципово, як кваліфікувати. Важливо те, що, оскільки Євросоюз не може нічим допомогти владі в досягненні її єдиної щирої мети – консервації себе на тривалий період при владі – відповідно думка ЄС не має жодного значення.

- Якої підтримки у цій ситуації Ви очікуєте від Євросоюзу?

- Останнім часом докладено чималих зусиль, аби мінімізувати свою вразливість перед обличчям міжнародних суб’єктів. Чому влада стала зухвалішою зараз? Тому що вони вважають, що Євросоюз їм нічого вдіяти не може. Важливо, аби реакція Європейського Союзу на найвищому рівні була негайною. Вони заборонили машинами більше п'яти їздити, назвали неурядові організації "іноземними агентами" – все це лише окремі частинки великої картини реальності. Сьогодні одним законом було докорінно змінене правове поле України, всі ключові закони, які забезпечували в країні певну демократію, плюралізм. Це стосується заборони вільного обміну інформацією в інтернеті, включаючи процедури, за якими можна законним шляхом ліквідувати будь-який веб-сайт, будь-яку інформацію в соціальних мережах, яка не подобається владі. Всі ці речі заборонені від сьогодні. Будь-яка суспільна діяльність, яка може зашкодити владі сьогодні в Україні заборонена на законодавчому рівні і криміналізована.

- Україна перетворюється на "поліцейську" державу?

- Сьогодні створюється правове поле для такої держави. Скоріше навіть це правове поле тоталітарної, а не просто поліцейської держави. Адже згідно з цим законом "наклепом" можна вважати що завгодно, будь-яке звинувачення чиновника в зловживанні. За це передбачено тепер кримінальну відповідальність. Тепер заклики до будь-яких змін у суспільстві можуть вважатися "екстремізмом", особливо якщо це якось емоційно висловлюється. Так само заклики до законної зміни влади. Тепер будь-яка публікація в інтернеті, будь-яке регулярне поширення інформації прирівнюється до діяльності інформаційних агентств і підлягає ліцензуванню. На підставі цієї норми може бути заблоковано доступ до блогів і чого завгодно.

- Як, на Вашу думку, можна зупинити цей репресивний закон?

- Перш за все, треба домагатися, щоб це неприйнятне, незаконне законодавство не було подане на підпис президенту. Воно було прийняте у незаконний спосіб, фактично йдеться про сфальсифіковане голосування (підняттям рук – Ред.). Якщо воно таки буде подане на підпис президенту, треба вимагати, щоб президент не підписував його. Якщо він його таки підпише, реальність буде зовсім іншою. Цей акт має отримати суспільну реакцію.

Джерело: "Німецька хвиля", http://www.dw.de