Відкритий лист від Героя України Леоніда Яковишина
Відкритий лист Президенту України Володимиру Зеленському, Прем’єр-міністру України Олексію Гончаруку.
Ми вам повірили, але можемо і вирок оголосити.
Панове президенте і прем’єре! Називаю вас так шанобливо, вклоняючись вашим посадам. Ви ж назвали себе не панами, а слугами народу, хоча насправді те лозунгове проголошення виявилося безсовісним глузуванням з народу.
А тепер про причини, які змусили мене написати вам цього листа. Після внесеного у парламент наволочного земельного законопроекту, думав, що зе-командою побитий останній рекорд ваших попередників з цинізму, недолугості, кощунства, ідіотії й дебілізму. Аж ні – і далі продовжуєте «втішати» обдурених виборців своїм «слугуванням».
Мову веду про оту ідіотичну схему здирання із споживачів абонплати за транспортування газу, і навіть тоді, коли споживач певний час не споживає газ.
Стосовно ж нас, зерновиробників, цю зажерливу схему назвати просто ідіотичною – це як похвала. А щоб дати повну оцінку, треба зібрати з усього світу все найгрубіше «матюччя-перематюччя». Бо, скажімо, наші п’ять зерносушарок GSI-7000 працюють максимум два місяці, але тепер господарство повинне платити абонплату за транзит газу протягом усього року по 175 тисяч гривень щомісяця, тобто – майже два мільйони гривень віддавати нізащо, як благодійний внесок для розкішного життя газових трутнів.
Пояснення ж, що ті гроші потрібні для обслуговування газопроводів, не узгоджується з найелементарнішим якимось глуздом. Бо чому споживач газу повинен платити за обслуговування мережі, на якій заробляють мільярди продавці газу і ті, хто його доставляє до споживачів? Більше того, платити за транзит і тоді, коли споживач певний час не купує газ. Дивись, скоро власники магазинів стануть брати з покупців «абонплату» за те, що ті зайшли в магазин. І в торгаша на це є вагоміше пояснення, оскільки він за свої кошти будував магазин. А ті, які здирають абонплату із споживачів газу за його доставку, не спорудили за свої кошти жодного метра газопроводу. Наше ж господарство побудувало у Бобровиці і по району підвідних та мережевих газопроводів більш як на десять мільйонів гривень, ще коли курс долара був удесятеро вищий, ніж зараз. І для сушарок будували газопровід за власні кошти. А скільки мільйонів витратили на газопровід люди? І так по всій Україні. Тепер, по суті, з власників газопроводів здирають три шкури ті, хто використовує цю мережу для власної наживи. Чи, може, транзитери доставляють нам благодійний газ, видобутий з надр, які за Конституцією належать теж народу? Ні, продають газ небувало дорого – як колонізатори колонізованим.
Є й інші причини, які катком несправедливості давлять наші душі. Ще в 2012 році я опублікував у обласній і центральній газетах статтю під заголовком «Чи не «спалимо» Україну «золотим» газом?». І не просто забив тривогу, а й став запроваджувати у нашому ТОВ «Земля і воля» ощадливе використання дорогого російського газу.
Ми вклали зароблені нами мільйони доларів у будівництво четвертої і п’ятої сушарок, у збільшення парку зернових комбайнів «Джон Дір» до 41 одиниці, щоб скоротити термін збирання кукурудзи на 30 тисячах гектарів до одного-півтора місяця, і починати збирання при 20% і нижче вологості зерна (раніше починали при 30%). Ця схема дозволяє нам заощаджувати мільйони кубів газу на мільйони гривень. Тепер нас так «відзначили» ви, наші «слуги»?
Зекономлені кошти ми не в офшори женемо, а витрачаємо на підвищення зарплати і оплату подвоєних відсотків (18%) за оренду землі. Лише за рахунок цього щорічно збільшуємо бюджетні відрахування майже на сто мільйонів.
Економимо дорогий газ і на побутових потребах: всі «мертві» відходи з очистки зерна не на смітник вивозимо, а переробляємо на пелети для котелень побутових приміщень.
Наш майже півторатисячний колектив успішно впроваджує світові технології у зерновиробництві, в результаті маємо 850 доларів прибутку з гектара посівів, знизивши собівартість тонни зерна до 74 доларів. Така виробничо-фінансова модель дає змогу щорічно вкладати у розвиток виробництва більше трьохсот мільйонів гривень, 50 – на ремонт і будівництво доріг загального користування, десятки мільйонів – на спорудження житла та інших соціальних об’єктів. І робимо це без ніяких «нянь», які ви обіцяєте зарубіжним інвесторам.
Чому ж ви, наші слуги, не служите українському суспільству, не допомагаєте розвиватися вітчизняним сільгоспвиробникам, а навпаки сприяєте своїм фактичним панам, зарубіжним «партнерам», корупціонерам і казнокрадам у цинічному обдиранні успішних виробників і свій народ? Де тільки можна, товстими п’явки присмоктуєтесь до працьовитого, безліч разів обдуреного українського народу!
На президентських і парламентських виборах ми повірили Вам, Володимире Олександровичу, що Ви станете вироком для попередника і всієї його зажерливо-корупційної банди. Тепер вимушений таке пророкувати: те, що народ дружно за вас проголосував, аж ніяк не захищає вас від такого ж дружного народного вироку Вам – загляньте в історію. Хоч особисто я – двома руками проти чергового кровопролитного Майдану на користь нової влади, як правило, гіршої за попередню. Але я готовий з колективом підтримати Майдан, на якому народ відстоюватиме свої права на гідне, конституційно захищене життя, без жирних п’явок. І таких, як ми, – дуже багато, і терпець на грані зриву.
Леонід ЯКОВИШИН,
Герой України, генеральний директор ТОВ «Земля і воля»
Ми вам повірили, але можемо і вирок оголосити.
Панове президенте і прем’єре! Називаю вас так шанобливо, вклоняючись вашим посадам. Ви ж назвали себе не панами, а слугами народу, хоча насправді те лозунгове проголошення виявилося безсовісним глузуванням з народу.
А тепер про причини, які змусили мене написати вам цього листа. Після внесеного у парламент наволочного земельного законопроекту, думав, що зе-командою побитий останній рекорд ваших попередників з цинізму, недолугості, кощунства, ідіотії й дебілізму. Аж ні – і далі продовжуєте «втішати» обдурених виборців своїм «слугуванням».
Мову веду про оту ідіотичну схему здирання із споживачів абонплати за транспортування газу, і навіть тоді, коли споживач певний час не споживає газ.
Стосовно ж нас, зерновиробників, цю зажерливу схему назвати просто ідіотичною – це як похвала. А щоб дати повну оцінку, треба зібрати з усього світу все найгрубіше «матюччя-перематюччя». Бо, скажімо, наші п’ять зерносушарок GSI-7000 працюють максимум два місяці, але тепер господарство повинне платити абонплату за транзит газу протягом усього року по 175 тисяч гривень щомісяця, тобто – майже два мільйони гривень віддавати нізащо, як благодійний внесок для розкішного життя газових трутнів.
Пояснення ж, що ті гроші потрібні для обслуговування газопроводів, не узгоджується з найелементарнішим якимось глуздом. Бо чому споживач газу повинен платити за обслуговування мережі, на якій заробляють мільярди продавці газу і ті, хто його доставляє до споживачів? Більше того, платити за транзит і тоді, коли споживач певний час не купує газ. Дивись, скоро власники магазинів стануть брати з покупців «абонплату» за те, що ті зайшли в магазин. І в торгаша на це є вагоміше пояснення, оскільки він за свої кошти будував магазин. А ті, які здирають абонплату із споживачів газу за його доставку, не спорудили за свої кошти жодного метра газопроводу. Наше ж господарство побудувало у Бобровиці і по району підвідних та мережевих газопроводів більш як на десять мільйонів гривень, ще коли курс долара був удесятеро вищий, ніж зараз. І для сушарок будували газопровід за власні кошти. А скільки мільйонів витратили на газопровід люди? І так по всій Україні. Тепер, по суті, з власників газопроводів здирають три шкури ті, хто використовує цю мережу для власної наживи. Чи, може, транзитери доставляють нам благодійний газ, видобутий з надр, які за Конституцією належать теж народу? Ні, продають газ небувало дорого – як колонізатори колонізованим.
Є й інші причини, які катком несправедливості давлять наші душі. Ще в 2012 році я опублікував у обласній і центральній газетах статтю під заголовком «Чи не «спалимо» Україну «золотим» газом?». І не просто забив тривогу, а й став запроваджувати у нашому ТОВ «Земля і воля» ощадливе використання дорогого російського газу.
Ми вклали зароблені нами мільйони доларів у будівництво четвертої і п’ятої сушарок, у збільшення парку зернових комбайнів «Джон Дір» до 41 одиниці, щоб скоротити термін збирання кукурудзи на 30 тисячах гектарів до одного-півтора місяця, і починати збирання при 20% і нижче вологості зерна (раніше починали при 30%). Ця схема дозволяє нам заощаджувати мільйони кубів газу на мільйони гривень. Тепер нас так «відзначили» ви, наші «слуги»?
Зекономлені кошти ми не в офшори женемо, а витрачаємо на підвищення зарплати і оплату подвоєних відсотків (18%) за оренду землі. Лише за рахунок цього щорічно збільшуємо бюджетні відрахування майже на сто мільйонів.
Економимо дорогий газ і на побутових потребах: всі «мертві» відходи з очистки зерна не на смітник вивозимо, а переробляємо на пелети для котелень побутових приміщень.
Наш майже півторатисячний колектив успішно впроваджує світові технології у зерновиробництві, в результаті маємо 850 доларів прибутку з гектара посівів, знизивши собівартість тонни зерна до 74 доларів. Така виробничо-фінансова модель дає змогу щорічно вкладати у розвиток виробництва більше трьохсот мільйонів гривень, 50 – на ремонт і будівництво доріг загального користування, десятки мільйонів – на спорудження житла та інших соціальних об’єктів. І робимо це без ніяких «нянь», які ви обіцяєте зарубіжним інвесторам.
Чому ж ви, наші слуги, не служите українському суспільству, не допомагаєте розвиватися вітчизняним сільгоспвиробникам, а навпаки сприяєте своїм фактичним панам, зарубіжним «партнерам», корупціонерам і казнокрадам у цинічному обдиранні успішних виробників і свій народ? Де тільки можна, товстими п’явки присмоктуєтесь до працьовитого, безліч разів обдуреного українського народу!
На президентських і парламентських виборах ми повірили Вам, Володимире Олександровичу, що Ви станете вироком для попередника і всієї його зажерливо-корупційної банди. Тепер вимушений таке пророкувати: те, що народ дружно за вас проголосував, аж ніяк не захищає вас від такого ж дружного народного вироку Вам – загляньте в історію. Хоч особисто я – двома руками проти чергового кровопролитного Майдану на користь нової влади, як правило, гіршої за попередню. Але я готовий з колективом підтримати Майдан, на якому народ відстоюватиме свої права на гідне, конституційно захищене життя, без жирних п’явок. І таких, як ми, – дуже багато, і терпець на грані зриву.
Леонід ЯКОВИШИН,
Герой України, генеральний директор ТОВ «Земля і воля»
Теґі:
